Romanos 12

BIBLIA	Біблія
1 Os exhorto, pues, hermanos, por la misericordia de Dios, que ofrezcáis vuestros cuerpos como una víctima viva, santa, agradable a Dios: tal será vuestro culto espiritual.	1 Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.
2 Y no os acomodéis al mundo presente, antes bien transformaos mediante la renovación de vuestra mente, de forma que podáis distinguir cuál es la voluntad de Dios: lo bueno, lo agradable, lo perfecto.	2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.
3 En virtud de la gracia que me fue dada, os digo a todos y a cada uno de vosotros: No os estiméis en más de lo que conviene; tened más bien una sobria estima según la medida de la fe que otorgó Dios a cada cual.	3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.
4 Pues, así como nuestro cuerpo, en su unidad, posee muchos miembros, y no desempeñan todos los miembros la misma función,	4 Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,
5 así también nosotros, siendo muchos, no formamos más que un solo cuerpo en Cristo, siendo cada uno por su parte los unos miembros de los otros.	5 отак і ми: численні — одне в Христі тіло, кожен один одному член.
6 Pero teniendo dones diferentes, según la gracia que nos ha sido dada, si es el don de profecía, ejerzámoslo en la medida de nuestra fe;	6 Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;
7 si es el ministerio, en el ministerio; la enseñanza, enseñando;	7 хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;
8 la exhortación, exhortando. El que da, con sencillez; el que preside, con solicitud; el que ejerce la misericordia, con jovialidad.	8 хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає — у простоті; хто головує — дбайливо; хто милосердиться — то з радістю.
9 Vuestra caridad sea sin fingimiento; detestando el mal, adhiriéndoos al bien;	9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.
10 amándoos cordialmente los unos a los otros; estimando en más cada uno a los otros;	10 Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте.
11 con un celo sin negligencia; con esp1ritu fervoroso; sirviendo al Señor;	11 В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;
12 con la alegría de la esperanza; constantes en la tribulación; perseverantes en la oración;	12 веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;
13 compartiendo las necesitades de los santos; practicando la hospitalidad.	13 святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.
14 Bendecid a los que os persiguen, no maldigáis.	14 Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
15 Alegraos con los que se alegran; llorad con los que lloran.	15 Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.
16 Tened un mismo sentir los unos para con los otros; sin complaceros en la altivez; atraídos más bien por lo humilde; no os complazcáis en vuestra propia sabiduria.	16 Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.
17 Sin devolver a nadie mal por mal; procurando el bien ante todos los hobres:	17 Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.
18 en lo posible, y en cuanto de vosotros dependa, en paz con todos los hombres;	18 Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.
19 no tomando la justicia por cuenta vuestra, queridos míos, dejad lugar a la Cólera, pues dice la Escritura: Mía es la venganza: yo daré el pago merecido, dice el Señor.	19 Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», — говорить Господь.
20 Antes al contrario: si tu enemigo tiene hambre, dale de comer; y si tiene sed, dale de beber; haciéndolo así, amontonarás ascuas sobre su cabeza.	20 Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.
21 No te dejes vencer por el mal; antes bien, vence al mal con el bien.	21 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.