Псалмів 39

Біблія	Biblia Maria
1 Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.	1 Ao mestre de canto. Salmo de Davi.
2 Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.	2 Esperei no Senhor com toda a confiança. Ele se inclinou para mim, ouviu meus brados.
3 Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз’ятрився.	3 Tirou-me de uma fossa mortal, de um charco de lodo; assentou-me os pés numa rocha, firmou os meus passos;
4 У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:	4 pôs-me nos lábios um novo cântico, um hino à glória de nosso Deus. Muitos verão essas coisas e prestarão homenagem a Deus, e confiarão no Senhor.
5 Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.	5 Feliz o homem que pôs sua esperança no Senhor, e não segue os idólatras nem os apóstatas.
6 Ось кілька п’ядей завдовжки зробив ти мої дні, і вік мій — немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, — кожна людина,	6 Senhor, meu Deus, são maravilhosas as vossas inumeráveis obras e ninguém vos assemelha nos desígnios para conosco. Eu quisera anunciá-los e divulgá-los, mas são mais do que se pode contar.
7 лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;	7 Não vos comprazeis em nenhum sacrifício, em nenhuma oferenda, mas me abristes os ouvidos: não desejais holocausto nem vítima de expiação.
8 Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!	8 Então, eu disse: “Eis que eu venho. No rolo do livro está escrito de mim:
9 Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.	9 fazer vossa vontade, meu Deus, é o que me agrada, porque vossa Lei está no íntimo de meu coração”.
10 Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.	10 Anunciei a justiça na grande assembleia, não cerrei os meus lábios, Senhor, bem o sabeis.
11 Відверни геть від мене удар твій, — від замаху руки твоєї я пропадаю.	11 Não escondi vossa justiça no coração, mas proclamei alto vossa fidelidade e vossa salvação. Não ocultei a vossa bondade nem a vossa fidelidade à grande assembleia.
12 Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина — тільки подув.	12 E vós, Senhor, não me recuseis vossas misericórdias; protejam-me sempre vossa graça e vossa fidelidade,
13 Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я — приходень у тебе, як усі мої батьки — перехожий.	13 porque males sem conta me cercaram. Minhas faltas me pesaram, a ponto de não aguentar vê-las; mais numerosas que os cabelos de minha cabeça. Sinto-me desfalecer.
14 Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.	14 Comprazei-vos, Senhor, em me livrar. Depressa, Senhor, vinde em meu auxílio.
	15 Sejam confundidos e humilhados os que procuram arrebatar-me a vida. Recuem e corem de vergonha os que se comprazem com meus males.
	16 Fiquem atônitos, cheios de confusão, os que me dizem: “Bem feito! Bem feito”!.
	17 Ao contrário, exultem e se alegrem em vós todos os que vos procuram; digam sem cessar aqueles que desejam vosso auxílio: “Glória ao Senhor”.
	18 Quanto a mim, sou pobre e desvalido, mas o Senhor vela por mim. Sois meu protetor e libertador: ó meu Deus, não tardeis.