Псалмів 39

Біблія	Bibbia Diodati
¹ Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.	¹ Salmo di Davide, dato a Iedutun capo de’ Musici IO aveva detto: Io prenderò guardia alle mie vie, Che io non pecchi colla mia lingua; Io guarderò la mia bocca con un frenello, Mentre l’empio sarà davanti a me.
² Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.	² Io sono stato mutolo e cheto; Ho eziandio taciuto il bene; Ma la mia doglia si è inasprita.
³ Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз’ятрився.	³ Il mio cuore si è riscaldato dentro di me; Un fuoco si è acceso, mentre io ravvolgeva questo nell’animo mio; Onde io ho parlato colla mia lingua, dicendo:
⁴ У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:	⁴ O Signore, fammi conoscere il mio fine, E quale è il termine de’ miei dì; Fa’ ch’io sappia quanto io ho da vivere ancora in questo mondo.
⁵ Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.	⁵ Ecco tu hai ridotti i miei dì alla misura di un palmo, E il tempo della mia vita è come niente appo te; Certo, ogni uomo, quantunque sia in piè, è tutta vanità. Sela.
⁶ Ось кілька п’ядей завдовжки зробив ти мої дні, і вік мій — немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, — кожна людина,	⁶ Certo l’uomo va e viene in figura; Certo in vano si travagliano tutti, E adunano de’ beni senza sapere chi li raccorrà
⁷ лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;	⁷ Ma ora, Signore, che aspetto io? La mia speranza è in te.
⁸ Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!	⁸ Liberami da tutti i miei misfatti; Non farmi essere il vituperio dello stolto.
⁹ Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.	⁹ Io ammutolisco, io non aprirò la bocca; Perciocchè tu hai fatto questo.
¹⁰ Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.	¹⁰ Toglimi d’addosso la tua piaga; Io mi vengo meno, per la guerra che tu mi fai colla tua mano.
¹¹ Відверни геть від мене удар твій, — від замаху руки твоєї я пропадаю.	¹¹ Se tu castighi alcuno con castigamenti d’iniquità, Tu fai struggere tutto ciò che vi è di bello e d’eccellente in lui, Come una tignuola; certo, ogni uomo è vanità. Sela.
¹² Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина — тільки подув.	¹² Signore, ascolta la mia orazione, e porgi l’orecchio al mio grido, E non esser sordo alle mie lagrime; Perciocchè io son forestiere appo te, Ed avveniticcio, come tutti i miei padri.
¹³ Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я — приходень у тебе, як усі мої батьки — перехожий.	¹³ Cessati da me, acciocchè io mi rinforzi, Innanzi che io me ne vada, e non sia più
¹⁴ Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.