Псалмів 109

Біблія	BIBBIA VOLGARE
1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!	1 Salmo di David. Disse il Signore al Signore mio: siedi alla destra mia, insino ch' io ponerò li tuoi nemici, come scabello de' tuoi piedi.
2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;	2 Il Signore manderà la bacchetta della virtù tua di Sion; signorizza in mezzo de' nemici tuoi.
3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.	3 Sarò teco nel principio, nel dì della virtù tua, nella luce de' santi; prima che lucifero, del ventre te generai.
4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.	4 Giurò il Signore, e non si pentirà; tu sei sacerdote in eterno secondo l'ordine di Melchisedec.
5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.	5 Il Signore è alla mano destra tua; ha fracassati li re nel dì della ira sua.
6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.	6 Giudicarà nelle nazioni; empirà le ruine; nella terra abbasserà li capi di molti.
7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.	7 Nella via bevette del torrente; però hassi esaltato il capo.
8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.