| 1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи! | 1 Salmo di David. Disse il Signore al Signore mio: siedi alla destra mia, insino ch' io ponerò li tuoi nemici, come scabello de' tuoi piedi. |
| 2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили; | 2 Il Signore manderà la bacchetta della virtù tua di Sion; signorizza in mezzo de' nemici tuoi. |
| 3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини. | 3 Sarò teco nel principio, nel dì della virtù tua, nella luce de' santi; prima che lucifero, del ventre te generai. |
| 4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся. | 4 Giurò il Signore, e non si pentirà; tu sei sacerdote in eterno secondo l'ordine di Melchisedec. |
| 5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови. | 5 Il Signore è alla mano destra tua; ha fracassati li re nel dì della ira sua. |
| 6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього. | 6 Giudicarà nelle nazioni; empirà le ruine; nella terra abbasserà li capi di molti. |
| 7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде. | 7 Nella via bevette del torrente; però hassi esaltato il capo. |
| 8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший. | |
| 9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою. | |
| 10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток. | |
| 11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю. | |
| 12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток. | |
| 13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте. | |
| 14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, — | |
| 15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять. | |
| 16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити. | |
| 17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього! | |
| 18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості! | |
| 19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди. | |
| 20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять. | |
| 21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість, | |
| 22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях. | |
| 23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають. | |
| 24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру. | |
| 25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою. | |
| 26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю! | |
| 27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив. | |
| 28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти. | |
| 29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою. | |
| 30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма. | |
| 31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу. | |