| 1 ܒܟ ܡܪܝܐ ܣܒܪܬ ܠܐ ܐܒܗܬ ܠܥܠܡ | 1 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки. |
| 2 ܒܙܕܝܩܘܬܟ ܦܨܢܝ ܨܠܝ ܠܝ ܐܕܢܟ ܘܦܪܘܩܝܢܝ | 2 У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене. |
| 3 ܗܘܝ ܠܝ ܒܝܬ ܡܥܡܪܐ ܕܐܥܘܠ ܠܗ ܒܟܠܙܒܢ ܘܦܩܘܕ ܠܡܦܪܩܢܝ ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܒܝܬ ܓܘܣܝ ܘܒܝܬ ܡܪܕܝ | 3 Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня. |
| 4 ܐܠܗܐ ܦܨܢܝ ܡܢ ܐܝܕܗ ܕܪܫܝܥܐ ܘܡܢ ܐܝܕܗ ܕܥܘܠܐ ܒܝܫܐ | 4 О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя. |
| 5 ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܣܒܪܝ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܬܘܟܠܢܝ ܕܡܢ ܛܠܝܘܬܝ | 5 Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї. |
| 6 ܕܥܠܝܟ ܐܣܬܡܟܬ ܡܢ ܡܪܒܥܐ ܘܡܢ ܡܥ̈ܝܗ̇ ܕܐܡܝ ܐܢܬ ܗܘ ܬܘܟܠܢܝ ܠܟ ܫܒܚܬ ܒܟܠܙܒܢ | 6 На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди! |
| 7 ܘܕܘܡܪܐ ܗܘܝܬ ܠܣ̈ܓܝܐܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܬܘܟܠܢܝ ܥܫܝܢܐ | 7 Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила. |
| 8 ܢܬܡܠܐ ܦܘܡܝ ܬܫܒܘܚܬܟ ܘܟܠܗ ܝܘܡܐ ܪܒܘܬܟ | 8 Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно. |
| 9 ܠܐ ܬܫܕܝܢܝ ܒܙܒܢܐ ܕܣܝܒܘܬܐ ܘܡܐ ܕܓܡܪ ܚܝܠܝ ܠܐ ܬܫܒܩܢܝ | 9 Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила. |
| 10 ܡܛܠ ܕܐܡܪܘ ܥܠܝ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܘܐܝܠܝܢ ܕܢܛܪܝܢ ܠܢܦܫܝ ܐܬܡܠܟܘ ܐܝܟ ܚܕܐ | 10 Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою, |
| 11 ܘܐܡܪܘ ܐܠܗܐ ܫܒܩܗ ܪܘܕܦܘܗܝ ܘܐܘܚܕܘܗܝ ܡܛܠ ܕܠܝܬ ܠܗ ܡܦܨܝܢܐ | 11 кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!» |
| 12 ܐܠܗܐ ܠܐ ܬܪܚܩ ܡܢܝ ܐܠܗܐ ܠܥܘܕܪܢܝ ܟܬܪ | 12 Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч! |
| 13 ܢܒܗܬܘܢ ܘܢܚܦܪܘܢ ܐܝܠܝܢ ܕܣܩܪܝܢ ܠܢܦܫܝ ܢܬܥܛܦܘܢ ܒܗܬܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܨܒܝܢ ܠܒܝܫܬܝ | 13 Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені. |
| 14 ܐܢܐ ܕܝܢ ܒܟܠܙܒܢ ܐܨܠܐ ܘܐܘܣܦ ܥܠ ܬܫ̈ܒܚܬܟ | 14 А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму. |
| 15 ܦܘܡܝ ܢܣܒܪ ܙܕܝܩܘܬܟ ܘܟܠܗ ܝܘܡܐ ܒܬܫ̈ܒܚܬܟ ܡܛܠ ܕܠܐ ܝܕܥܬ ܣܦܪܘܬܐ | 15 Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм. |
| 16 ܐܥܘܠ ܒܓܢܒܪܘܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܐܥܗܕ ܙܕܝܩܘܬܟ ܒܠܚܘܕܝ | 16 Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного. |
| 17 ܐܠܗܐ ܝܘܠܦܢܝ ܕܡܢ ܛܠܝܘܬܝ ܘܥܕܡܐ ܠܗܫܐ ܕܐܚܘܐ ܬܕܡܪ̈ܬܟ | 17 Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні. |
| 18 ܥܕܡܐ ܠܣܝܒܘܬܐ ܘܠܩܫܝܫܘܬܐ ܠܐ ܬܫܒܩܢܝ ܥܕܡܐ ܕܐܚܘܐ ܕܪܥܟ ܘܓܢܒܪܘܬܟ ܠܕܪܐ ܕܐܬܐ | 18 Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу |
| 19 ܘܙܕܝܩܘܬܟ ܐܠܗܐ ܥܕܡܐ ܠܡܪܘܡܐ ܘܪ̈ܘܪܒܬܐ ܕܥܒܕܬ ܐܠܗܐ ܡܢܘ ܐܟܘܬܟ | 19 і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі? |
| 20 ܕܚܘܝܬܢܝ ܐܘܠܨܢܐ ܣܓܝܐܐ ܘܒܝܫܬܐ ܘܗܦܟܬ ܘܐܚܝܬܢܝ ܘܐܦ ܡܢ ܬܗ̈ܘܡܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܬܗܦܟ ܬܣܩܢܝ | 20 Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень. |
| 21 ܐܣܓܝܬ ܪܒܘܬܝ ܘܗܦܟܬ ܘܒܝܐܬܢܝ | 21 Збільши мою повагу, потіш мене знову. |
| 22 ܐܦ ܐܢܐ ܐܘܕܐ ܠܟ ܒܟܢܪܐ ܘܠܩܘܫܬܟ ܐܙܡܪ ܐܠܗܐ ܐܙܡܪ ܠܟ ܒܟܢܪܐ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 22 І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах! |
| 23 ܘܢܫܒ̈ܚܢ ܣ̈ܦܘܬܝ ܟܕ ܐܙܡܪ ܠܟ ܘܢܦܫܝ ܕܦܪܩܬ | 23 Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував. |
| 24 ܘܠܫܢܝ ܟܠܗ ܝܘܡܐ ܢܘܕܐ ܒܙܕܝܩܘܬܟ ܡܛܠ ܕܢܒܗܬܘܢ ܘܢܚܦܪܘܢ ܐܝܠܝܢ ܕܨܒܝܢ ܠܒܝܫܬܝ | 24 Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха. |