Prima lettera ai Corinzi 15

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Vi rendo noto, fratelli, il vangelo che vi ho annunziato e che voi avete ricevuto, nel quale restate saldi,	1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 e dal quale anche ricevete la salvezza, se lo mantenete in quella forma in cui ve l'ho annunziato. Altrimenti, avreste creduto invano!	2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 Vi ho trasmesso dunque, anzitutto, quello che anch'io ho ricevuto: che cioè Cristo morì per i nostri peccati secondo le Scritture,	3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 fu sepolto ed è risuscitato il terzo giorno secondo le Scritture,	4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 e che apparve a Cefa e quindi ai Dodici.	5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 In seguito apparve a più di cinquecento fratelli in una sola volta: la maggior parte di essi vive ancora, mentre alcuni sono morti.	6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 Inoltre apparve a Giacomo, e quindi a tutti gli apostoli.	7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
8 Ultimo fra tutti apparve anche a me come a un aborto.	8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;
9 Io infatti sono l'infimo degli apostoli, e non sono degno neppure di essere chiamato apostolo, perché ho perseguitato la Chiesa di Dio.	9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 Per grazia di Dio però sono quello che sono, e la sua grazia in me non è stata vana; anzi ho faticato più di tutti loro, non io però, ma la grazia di Dio che è con me.	10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 Pertanto, sia io che loro, così predichiamo e così avete creduto.	11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Ora, se si predica che Cristo è risuscitato dai morti, come possono dire alcuni tra voi che non esiste risurrezione dei morti?	12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 Se non esiste risurrezione dai morti, neanche Cristo è risuscitato!	13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 Ma se Cristo non è risuscitato, allora è vana la nostra predicazione ed è vana anche la vostra fede.	14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 Noi, poi, risultiamo falsi testimoni di Dio, perché contro Dio abbiamo testimoniato che egli ha risuscitato Cristo, mentre non lo ha risuscitato, se è vero che i morti non risorgono.	15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 Se infatti i morti non risorgono, neanche Cristo è risorto;	16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 ma se Cristo non è risorto, è vana la vostra fede e voi siete ancora nei vostri peccati.	17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
18 E anche quelli che sono morti in Cristo sono perduti.	18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 Se poi noi abbiamo avuto speranza in Cristo soltanto in questa vita, siamo da compiangere più di tutti gli uomini.	19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
20 Ora, invece, Cristo è risuscitato dai morti, primizia di coloro che sono morti.	20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 Poiché se a causa di un uomo venne la morte, a causa di un uomo verrà anche la risurrezione dei morti;	21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 e come tutti muoiono in Adamo, così tutti riceveranno la vita in Cristo.	22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 Ciascuno però nel suo ordine: prima Cristo, che è la primizia; poi, alla sua venuta, quelli che sono di Cristo;	23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
24 poi sarà la fine, quando egli consegnerà il regno a Dio Padre, dopo aver ridotto al nulla ogni principato e ogni potestà e potenza.	24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 Bisogna infatti che egli regni finché non abbia posto tutti i nemici sotto i suoi piedi.	25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 L'ultimo nemico ad essere annientato sarà la morte,	26 Знищений буде останній ворог — смерть;
27 perché 'ogni cosa ha posto sotto i suoi piedi'. Però quando dice che ogni cosa è stata sottoposta, è chiaro che si deve eccettuare Colui che gli ha sottomesso ogni cosa.	27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 E quando tutto gli sarà stato sottomesso, anche lui, il Figlio, sarà sottomesso a Colui che gli ha sottomesso ogni cosa, perché Dio sia tutto in tutti.	28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Altrimenti, che cosa farebbero quelli che vengono battezzati per i morti? Se davvero i morti non risorgono, perché si fanno battezzare per loro?	29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 E perché noi ci esponiamo al pericolo continuamente?	30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 Ogni giorno io affronto la morte, come è vero che voi siete il mio vanto, fratelli, in Cristo Gesù nostro Signore!	31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Se soltanto per ragioni umane io avessi combattuto a Èfeso contro le belve, a che mi gioverebbe? Se i morti non risorgono, 'mangiamo e beviamo, perché domani moriremo'.	32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Non lasciatevi ingannare: "Le cattive compagnie corrompono i buoni costumi".	33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Ritornate in voi, come conviene, e non peccate! Alcuni infatti dimostrano di non conoscere Dio; ve lo dico a vostra vergogna.	34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 Ma qualcuno dirà: "Come risuscitano i morti? Con quale corpo verranno?".
36 Stolto! Ciò che tu semini non prende vita, se prima non muore;	36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 e quello che semini non è il corpo che nascerà, ma un semplice chicco, di grano per esempio o di altro genere.	37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 E Dio gli dà un corpo come ha stabilito, e a ciascun seme il proprio corpo.	38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
39 Non ogni carne è la medesima carne; altra è la carne di uomini e altra quella di animali; altra quella di uccelli e altra quella di pesci.	39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 Vi sono corpi celesti e corpi terrestri, ma altro è lo splendore dei corpi celesti, e altro quello dei corpi terrestri.	40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 Altro è lo splendore del sole, altro lo splendore della luna e altro lo splendore delle stelle: ogni stella infatti differisce da un'altra nello splendore.	41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 Così anche la risurrezione dei morti: si semina corruttibile e risorge incorruttibile;	42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 si semina ignobile e risorge glorioso, si semina debole e risorge pieno di forza;	43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 si semina un corpo animale, risorge un corpo spirituale. Se c'è un corpo animale, vi è anche un corpo spirituale, poiché sta scritto che	44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 il primo 'uomo', Adamo, 'divenne un essere vivente', ma l'ultimo Adamo divenne spirito datore di vita.	45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Non vi fu prima il corpo spirituale, ma quello animale, e poi lo spirituale.	46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 Il primo uomo tratto dalla terra è di terra, il secondo uomo viene dal cielo.	47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
48 Quale è l'uomo fatto di terra, così sono quelli di terra; ma quale il celeste, così anche i celesti.	48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 E come abbiamo portato l'immagine dell'uomo di terra, così porteremo l'immagine dell'uomo celeste.	49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 Questo vi dico, o fratelli: la carne e il sangue non possono ereditare il regno di Dio, né ciò che è corruttibile può ereditare l'incorruttibilità.	50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
51 Ecco io vi annunzio un mistero: non tutti, certo, moriremo, ma tutti saremo trasformati,	51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 in un istante, in un batter d'occhio, al suono dell'ultima tromba; suonerà infatti la tromba e i morti risorgeranno incorrotti e noi saremo trasformati.	52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 È necessario infatti che questo corpo corruttibile si vesta di incorruttibilità e questo corpo mortale si vesta di immortalità.	53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 Quando poi questo corpo corruttibile si sarà vestito d'incorruttibilità e questo corpo mortale d'immortalità, si compirà la parola della Scrittura: 'La morte è stata ingoiata per la vittoria.'	54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 'Dov'è, o morte, la tua vittoria? Dov'è, o morte, il tuo pungiglione'?	55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Il pungiglione della morte è il peccato e la forza del peccato è la legge.	56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57 Siano rese grazie a Dio che ci dà la vittoria per mezzo del Signore nostro Gesù Cristo!	57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Perciò, fratelli miei carissimi, rimanete saldi e irremovibili, prodigandovi sempre nell'opera del Signore, sapendo che la vostra fatica non è vana nel Signore.	58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.