Сирах 13

Біблія	Peshitta
1 Хто смоли доторкнеться, той забрудниться, — хто гордому товариш, той до нього уподібниться.	1 ܕܩ̇ܪܒ ܠܙܒܬܐ ܕܒܩܐ ܒܐܝܕܗ ܘܕܡܫܬܘܬܦ ܠܥܘܠܐ ܠܒ̇ܫ ܡܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ
2 Не піднімай вантажу, що тобі понад сили, — не вяжися з багатшим і сильнішим за тебе. Яке бо горщикові з казаном товариство? Цей ударив — а той і розбився!	2 ܕܝܩܝܪ ܡܢܟ ܠܐ ܬܫܩܘܠ ܘܠܕܥܬܝܪ ܡܢܟ ܠܐ ܬܫܬܘܬܦ ܡܢܐ ܓܝܪ ܬܫܬܘܬܦ ܩܕܪܐ ܕܦܚܪܐ ܠܐܝܪܐ ܕܢܚܫܐ ܕܢܩܫܐ ܠܗ̇ ܘܬܒܪܐ ܠܗ̇ ܐܘ ܡܢܐ ܢܫܬܘܬܦ ܥܬܝܪܐ ܠܡܣܟܢܐ
3 Багатий кривдить та ще й покрикує, а скривджений бідний — перепрошувати мусить.	3 ܥܬܝܪܐ ܓܝܪ ܚ̇ܛܐ ܘܡܗܡܐ ܘܡܣܟܢܐ ܚ̇ܛܐ ܘܡܨܠܐ
4 Як ти йому корисний — послугується тобою, а не матимеш нічого — він тебе й покине.	4 ܐܢ ܬܗܘܐ ܟܫܝܪ ܠܗ ܢܦܠܘܚ ܒܟ ܘܐܢ ܬܬܡܣܟܢ ܢܫܒܩܟ
5 Як ти щось маєш, він співжитиме з тобою; призведе тебе до злиднів, — а й не журитиметься.	5 ܐܢ ܐܝܬ ܠܟ ܢܫܦܪ ܫܘܥ̈ܝܬܗ ܥܡܟ ܘܢܣܪܩܟ ܘܗ̣ܘ ܠܐ ܢܚܫ
6 Як ти йому потрібний, він обдурить тебе: всміхнеться тобі, піддасть надії, балакатиме красно, спитає, чи чогось потребуєш;	6 ܥܕ ܥ̇ܒܕ ܨܒܝܢܗ ܥܡܟ ܢܬܪܥܐ ܠܟ ܕܥ̇ܒܕ ܠܟ ܨܒܝܢܐ ܘܢܟܠܟ ܘܓܒܪܐ ܟܫܝܪܐ ܢܩܪܝܟ
7 присоромить тебе своїми бенкетами, щоб тебе ожебрачити двічі або й тричі, а нарешті — наглумиться, позирне й тебе кине, ще й головою над тобою покиває.	7 ܘܢܒܗܬܟ ܒܬܘ̈ܩܢܘܗܝ ܥܕܡܐ ܕܢܥܒܕ ܨܒܝܢܗ ܒܟ ܙܒܢܬܐ ܘܬܪ̈ܬܝܢ ܢܬܥܫܢ ܥܠܝܟ ܘܗܝܕܝܢ ܢܚܙܝܟ ܘܢܬܛܫܐ ܡܢܟ ܘܒܪܝܫܗ ܢܢܝܕ ܥܠܝܟ
8 Тож зважай, щоб тобі у спокусу не втрапити й не зазнати пониження з-за власного безглуздя.	8 ܐܙܕܗܪ ܠܐ ܬܬܝܗܒ ܒܐܝܕܘ̈ܗܝ ܘܠܐ ܬܛܥܐ ܒܚܣܝܪܘܬ ܡܕܥܗ
9 Позве тебе владика — збоку затримайся, тим то ще більш тебе він кликатиме.	9 ܡܬܩܪܒ ܠܟ ܥܬܝܪܐ ܗܘܝܬ ܡܬܪܚܩ ܡܢܗ ܘܒܟܠ ܙܒܢ ܗ̣ܘ ܢܩܪܒܟ
10 Сам не втручайся, щоб тебе не виштовхали, а й не стій задалеко — щоб не забули.	10 ܠܐ ܬܬܩܪܒ ܕܠܐ ܬܬܪܚܩ ܘܠܐ ܬܬܪܚܩ ܕܠܐ ܬܣܬܢܐ
11 Не намагайся з ним говорити як з рівним, і не покладайся на слова його численні, бо багатослів’ям він тебе випробує, а усміхавшись — тебе тим часом вивідає.	11 ܠܐ ܬܬܟܠ ܠܡܡܠܠܘ ܥܡܗ ܘܠܐ ܬܗܝܡܢ ܠܣܘܓܐܐ ܕܫܘܥ̈ܝܬܗ ܡܛܠ ܕܣܘܓܐܐ ܕܫܘܥ̈ܝܬܗ ܢܣܝ̈ܘܢܐ ܘܡܠܐܐ ܠܟ ܥܕܡܐ ܕܢܕܥ ܚܪܬܟ
12 Безжалісний той, хто слів не зберігає: тобі він не поскнарить ні вдарів, ні кайданів.	12 ܘܕܠܐ ܪ̈ܚܡܐ ܡܬܦܪܥ ܦܘܪܥܢܐ ܘܠܐ ܚܐܣ ܥܠ ܢܦܫ̈ܬܐ ܕܣܓ̈ܝܐܐ
13 Тому стережися й пильно зважай, бо ходиш ти разом із твоїм падінням.	13 ܐܙܕܗܪ ܘܗܘܝܬ ܙܗܝܪ ܕܥܡ ܚܛܘ̈ܦܐ ܐܢܬ ܡܗܠܟ
14 Почувши це, не спи, а чувай; вік свій увесь люби Господа й вимолюй у нього твоє спасіння.
15 Усе живе любить собі подібне, і кожна людина — ближнього свого.	15 ܟܠ ܒܣܪ ܢܪܚܡ ܓܢܣܗ ܘܒܪܢܫܐ ܠܐܝܢܐ ܕܕܡܐ ܠܗ
16 Кожне тіло до свого роду приєднується, і чоловік пристає до собі подібного.	16 ܡܢ ܟܠ ܒܣܪ ܠܘܬܗ ܘܠܓܢܣܗ ܗ̣ܘ ܡܬܕܒܩ ܒܪܢܫܐ
17 Яке товариство ягняті з вовком? Ось так само й у грішника з побожним.	17 ܡܢܐ ܢܫܬܘܬܦ ܕܐܒܐ ܠܐܡܪܐ ܗܟܢܐ ܥܘܠܐ ܠܓܒܪܐ ܙܕܝܩܐ
18 Що за мир між гієною та псом може бути? І що за мир між багатим та бідним?	18 ܡܢܐ ܬܫܠܡ ܐܦܥܐ ܠܟܠܒܐ ܐܘ ܡܢܐ ܢܫܠܡ ܥܬܝܪܐ ܠܡܣܟܢܐ
19 Дикі осли в пустині — улови левів, ось так і здобич багатих — бідні.	19 ܡܐܟܘܠܬܗ ܕܐܪܝܐ ܥܪ̈ܕܐ ܕܒܡܕܒܪܐ ܗܟܢܐ ܡܪܥܝܬܗ ܕܥܬܝܪܐ ܡܣܟ̈ܢܐ
20 Для гордопишного смиренність осоружна — ось так багатому й осоружен бідний.
21 Захитається багатий — його друзі підтримають; убогого, коли впаде, — відштовхнуть і друзі.	21 ܥܬܝܪܐ ܢܦܠ ܘܡܬܕܚܐ ܠܒܝܫ ܘܡܣܟܢܐ ܢ̇ܦܠ ܘܡܬܕܚܐ ܡܢ ܒܝܫ ܠܒܝܫ
22 Спотикнеться багатий — усі біжать на допомогу; скаже дурницю — знаходять виправдання; а спотикнеться бідний, то йому ще й докоряють, коли ж розумно висловиться — ні у віщо оцінюють.	22 ܥܬܝܪܐ ܡܡܠܠ ܘܣܓ̈ܝܐܝܢ ܥܕܘܪ̈ܘܗܝ ܘܦܬܓ̈ܡܘܗܝ ܣܢ̈ܝܐ ܡܫܦܪܝܢ ܡܣܟܢܐ ܡܡܠܠ ܘܐܡܪܝܢ ܠܗ ܓܘܥ ܘܐܢ ܐܡ̇ܪ ܕܫܦܝܪ ܠܐ ܝܗܒܝܢ ܠܗ ܐܬܪܐ
23 Заговорить багатий — усі замовкають, і мову його аж під хмари підносять; а бідний промовить — спитають: «Хто це?» — і коли спотикнеться, то його й з ніг зіб’ють.	23 ܥܬܝܪܐ ܡܡܠܠ ܘܟܠܗܘܢ ܨܝܬܝܢ ܘܡܛܐ̈ܒܢܘܗܝ ܥܕܡܐ ܠܥܢ̈ܢܐ ܡܡܛܝܢ ܠܗ ܡܣܟܢܐ ܡܡܠܠ ܘܐܡܪܝܢ ܡܢܐ ܐܡܪ ܘܐܢ ܢܬܬܩܠ ܢܣܚܦܘܢܗ
24 Добре, коли багатство без гріха; убозтво ж погане лиш у мові безбожника.	24 ܛܒ ܥܘܬܪܐ ܕܠܐ ܚܘܒ̈ܐ ܘܒܝܫܐ ܡܣܟܢܘܬܐ ܥܠ ܓܢܒ ܚܛܗ̈ܐ