Сирах 48

¹ І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.

² Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.

³ Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.

⁴ Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?

⁵ Збудив єси мертвого з смерти і з аду — Всевишнього словом.

⁶ Ти скинув царів на загибель, прославлених — з їхнього ложа.

⁷ Ти чув на Синаї докори, на Хориві — вирок відплати.

⁸ Ти помазав царів на відплату, а й пророків — своїх наступників.

⁹ Полум’яний вихор вхопив тебе — колісниця з вогненними кіньми.

¹⁰ Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.

¹¹ Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.

¹² Такий був Ілля, вхоплений вихорем, — а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.

¹³ Ніяке слово його не перевищило, — а й по смерті його тіло пророкувало.

¹⁴ Він і за життя творив чудеса, — а й при смерті діла його дивні.

¹⁵ Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, — аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.

¹⁶ Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.

¹⁷ Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.

¹⁸ За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, — той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.

¹⁹ Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:

²⁰ візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, — і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.

²¹ Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.

²² Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, — як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.

²³ Відступило за днів його сонце, — і цареві життя він продовжив.

²⁴ Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.

²⁵ Аж до вічности об’явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!