Сирах 13

Біблія	KING JAMES BIBLE
1 Хто смоли доторкнеться, той забрудниться, — хто гордому товариш, той до нього уподібниться.	1 He that toucheth pitch shall be defiled therewith; and he that hath fellowship with a proud man shall be like unto him.
2 Не піднімай вантажу, що тобі понад сили, — не вяжися з багатшим і сильнішим за тебе. Яке бо горщикові з казаном товариство? Цей ударив — а той і розбився!	2 Burden not thyself above thy power while thou livest; and have no fellowship with one that is mightier and richer than thyself: for how agree the kettle and the earthen pot together? for if the one be smitten against the other, it shall be broken.
3 Багатий кривдить та ще й покрикує, а скривджений бідний — перепрошувати мусить.	3 The rich man hath done wrong, and yet he threateneth withal: the poor is wronged, and he must intreat also.
4 Як ти йому корисний — послугується тобою, а не матимеш нічого — він тебе й покине.	4 If thou be for his profit, he will use thee: but if thou have nothing, he will forsake thee.
5 Як ти щось маєш, він співжитиме з тобою; призведе тебе до злиднів, — а й не журитиметься.	5 If thou have any thing, he will live with thee: yea, he will make thee bare, and will not be sorry for it.
6 Як ти йому потрібний, він обдурить тебе: всміхнеться тобі, піддасть надії, балакатиме красно, спитає, чи чогось потребуєш;	6 If he have need of thee, he will deceive thee, and smile upon thee, and put thee in hope; he will speak thee fair, and say, What wantest thou?
7 присоромить тебе своїми бенкетами, щоб тебе ожебрачити двічі або й тричі, а нарешті — наглумиться, позирне й тебе кине, ще й головою над тобою покиває.	7 And he will shame thee by his meats, until he have drawn thee dry twice or thrice, and at the last he will laugh thee to scorn afterward, when he seeth thee, he will forsake thee, and shake his head at thee.
8 Тож зважай, щоб тобі у спокусу не втрапити й не зазнати пониження з-за власного безглуздя.	8 Beware that thou be not deceived and brought down in thy jollity.
9 Позве тебе владика — збоку затримайся, тим то ще більш тебе він кликатиме.	9 If thou be invited of a mighty man, withdraw thyself, and so much the more will he invite thee.
10 Сам не втручайся, щоб тебе не виштовхали, а й не стій задалеко — щоб не забули.	10 Press thou not upon him, lest thou be put back; stand not far off, lest thou be forgotten.
11 Не намагайся з ним говорити як з рівним, і не покладайся на слова його численні, бо багатослів’ям він тебе випробує, а усміхавшись — тебе тим часом вивідає.	11 Affect not to be made equal unto him in talk, and believe not his many words: for with much communication will he tempt thee, and smiling upon thee will get out thy secrets:
12 Безжалісний той, хто слів не зберігає: тобі він не поскнарить ні вдарів, ні кайданів.	12 But cruelly he will lay up thy words, and will not spare to do thee hurt, and to put thee in prison.
13 Тому стережися й пильно зважай, бо ходиш ти разом із твоїм падінням.	13 Observe, and take good heed, for thou walkest in peril of thy overthrowing: when thou hearest these things, awake in thy sleep.
14 Почувши це, не спи, а чувай; вік свій увесь люби Господа й вимолюй у нього твоє спасіння.	14 Love the Lord all thy life, and call upon him for thy salvation.
15 Усе живе любить собі подібне, і кожна людина — ближнього свого.	15 Every beast loveth his like, and every man loveth his neighbor.
16 Кожне тіло до свого роду приєднується, і чоловік пристає до собі подібного.	16 All flesh consorteth according to kind, and a man will cleave to his like.
17 Яке товариство ягняті з вовком? Ось так само й у грішника з побожним.	17 What fellowship hath the wolf with the lamb? so the sinner with the godly.
18 Що за мир між гієною та псом може бути? І що за мир між багатим та бідним?	18 What agreement is there between the hyena and a dog? and what peace between the rich and the poor?
19 Дикі осли в пустині — улови левів, ось так і здобич багатих — бідні.	19 As the wild ass is the lion's prey in the wilderness: so the rich eat up the poor.
20 Для гордопишного смиренність осоружна — ось так багатому й осоружен бідний.	20 As the proud hate humility: so doth the rich abhor the poor.
21 Захитається багатий — його друзі підтримають; убогого, коли впаде, — відштовхнуть і друзі.	21 A rich man beginning to fall is held up of his friends: but a poor man being down is thrust away by his friends.
22 Спотикнеться багатий — усі біжать на допомогу; скаже дурницю — знаходять виправдання; а спотикнеться бідний, то йому ще й докоряють, коли ж розумно висловиться — ні у віщо оцінюють.	22 When a rich man is fallen, he hath many helpers: he speaketh things not to be spoken, and yet men justify him: the poor man slipped, and yet they rebuked him too; he spake wisely, and could have no place.
23 Заговорить багатий — усі замовкають, і мову його аж під хмари підносять; а бідний промовить — спитають: «Хто це?» — і коли спотикнеться, то його й з ніг зіб’ють.	23 When a rich man speaketh, every man holdeth his tongue, and, look, what he saith, they extol it to the clouds: but if the poor man speak, they say, What fellow is this? and if he stumble, they will help to overthrow him.
24 Добре, коли багатство без гріха; убозтво ж погане лиш у мові безбожника.	24 Riches are good unto him that hath no sin, and poverty is evil in the mouth of the ungodly.
	25 The heart of a man changeth his countenance, whether it be for good or evil: and a merry heart maketh a cheerful countenance.
	26 A cheerful countenance is a token of a heart that is in prosperity; and the finding out of parables is a wearisome labour of the mind.