Сирах 21

¹ Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися.

² Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби

³ Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків.

⁴ Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє.

⁵ Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне.

⁶ Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться

⁷ Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться.

⁸ Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає.

⁹ Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню.

¹⁰ Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна.

¹¹ Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху.

¹² Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток.

¹³ Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве.

¹⁴ Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає.

¹⁵ Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе.

¹⁶ Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово.

¹⁷ Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці.

¹⁸ Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні.

¹⁹ Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці.

²⁰ Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться.

²¹ Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці.

²² Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших.

²³ Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні.

²⁴ Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний.

²⁵ Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно.

²⁶ Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці.

²⁷ Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого.

²⁸ Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять.