Псалмів 78

Torna indietro

Біблія	תנ"ך - מקרא על פי המסורה
¹ Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!	¹ מַשְׂכִּיל לְאָסָף הַאֲזִינָה עַמִּי תֹּורָתִי הַטּוּ אָזְנְכֶם לְאִמְרֵי־פִי
² Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.	² אֶפְתְּחָה בְמָשָׁל פִּי אַבִּיעָה חִידֹות מִנִּי־קֶדֶם
³ Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,	³ אֲשֶׁר מַעְנוּ וַנֵּדָעֵם וַאֲבֹותֵינוּ סִפְּרוּ־לָנוּ
⁴ не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.	⁴ לֹא נְכַחֵד ׀ מִבְּנֵיהֶם לְדֹור אַחֲרֹון מְסַפְּרִים תְּהִלֹּות יְהוָה וֶעֱזוּזֹו וְנִפְלְאֹותָיו אֲשֶׁר עָשָׂה
⁵ Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;	⁵ וַיָּקֶם עֵדוּת ׀ בְּיַעֲקֹב וְתֹורָה שָׂם בְּיִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר צִוָּה אֶת־אֲבֹותֵינוּ לְהֹודִיעָם לִבְנֵיהֶם
⁶ щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.	⁶ לְמַעַן יֵדְעוּ ׀ דֹּור אַחֲרֹון בָּנִים יִוָּלֵדוּ יָקֻמוּ וִיסַפְּרוּ לִבְנֵיהֶם
⁷ Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;	⁷ וְיָשִׂימוּ בֵאלֹהִים כִּסְלָם וְלֹא יִשְׁכְּחוּ מַעַלְלֵי־אֵל וּמִצְוֹתָיו יִנְצֹרוּ
⁸ не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.	⁸ וְלֹא יִהְיוּ ׀ כַּאֲבֹותָם דֹּור סֹורֵר וּמֹרֶה דֹּור לֹא־הֵכִין לִבֹּו וְלֹא־נֶאֶמְנָה אֶת־אֵל רוּחֹו
⁹ Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.	⁹ בְּנֵי־אֶפְרַיִם נֹושְׁקֵי רֹומֵי־קָשֶׁת הָפְכוּ בְּיֹום קְרָב
¹⁰ Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;	¹⁰ לֹא מְרוּ בְּרִית אֱלֹהִים וּבְתֹורָתֹו מֵאֲנוּ לָלֶכֶת
¹¹ діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.	¹¹ וַיִּשְׁכְּחוּ עֲלִילֹותָיו וְנִפְלְאֹותָיו אֲשֶׁר הֶרְאָם
¹² Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.	¹² נֶגֶד אֲבֹותָם עָשָׂה פֶלֶא בְּאֶרֶץ מִצְרַיִם שְׂדֵה־צֹעַן
¹³ Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.	¹³ בָּקַע יָם וַיַּעֲבִירֵם וַיַּצֶּב־מַיִם כְּמֹו־נֵד
¹⁴ Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.	¹⁴ וַיַּנְחֵם בֶּעָנָן יֹומָם וְכָל־הַלַּיְלָה בְּאֹור אֵשׁ
¹⁵ Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.	¹⁵ יְבַקַּע צֻרִים בַּמִּדְבָּר וַיַּשְׁקְ כִּתְהֹמֹות רַבָּה
¹⁶ Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.	¹⁶ וַיֹּוצִא נֹוזְלִים מִסָּלַע וַיֹּורֶד כַּנְּהָרֹות מָיִם
¹⁷ Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.	¹⁷ וַיֹּוסִיפוּ עֹוד לַחֲטֹא־לֹו לַמְרֹות עֶלְיֹון בַּצִּיָּה
¹⁸ І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.	¹⁸ וַיְנַסּוּ־אֵל בִּלְבָבָם לִשְׁאָל־אֹכֶל לְנַפְשָׁם
¹⁹ І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?	¹⁹ וַיְדַבְּרוּ בֵּאלֹהִים אָמְרוּ הֲיוּכַל אֵל לַעֲרֹךְ לְחָן בַּמִּדְבָּר
²⁰ Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»	²⁰ הֵן הִכָּה־צוּר ׀ וַיָּזוּבוּ מַיִם וּנְחָלִים יִשְׁטֹפוּ הֲגַם־לֶחֶם יוּכַל תֵּת אִם־יָכִין שְׁאֵר לְעַמֹּו
²¹ Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.	²¹ לָכֵן ׀ שָׁמַע יְהוָה וַיִּתְעַבָּר וְאֵשׁ נִשְּׂקָה בְיַעֲקֹב וְגַם־אַף עָלָה בְיִשְׂרָאֵל
²² Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.	²² כִּי לֹא הֶאֱמִינוּ בֵּאלֹהִים וְלֹא בָטְחוּ בִּישׁוּעָתֹו
²³ І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,	²³ וַיְצַו שְׁחָקִים מִמָּעַל וְדַלְתֵי שָׁמַיִם פָּתָח
²⁴ і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.	²⁴ וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם מָן לֶאֱכֹל וּדְגַןשָׁ־מַיִם נָתַן לָמֹו
²⁵ Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.	²⁵ לֶחֶם אַבִּירִים אָכַל אִישׁ צֵידָה שָׁלַח לָהֶם לָשֹׂבַע
²⁶ І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.	²⁶ יַסַּע קָדִים בַּשָּׁמָיִם וַיְנַהֵג בְּעֻזֹּו תֵימָן
²⁷ Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.	²⁷ וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם כֶּעָפָר שְׁאֵר וּכְחֹול יַמִּים עֹוף כָּנָף
²⁸ І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.	²⁸ וַיַּפֵּל בְּקֶרֶב מַחֲנֵהוּ סָבִיב לְמִשְׁכְּנֹתָיו
²⁹ Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.	²⁹ וַיֹּאכְלוּ וַיִּשְׂבְּעוּ מְאֹד וְתַאֲוָתָם יָבִא לָהֶם
³⁰ Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,	³⁰ לֹא־זָרוּ מִתַּאֲוָתָם עֹוד אָכְלָם בְּפִיהֶם
³¹ як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.	³¹ וְאַף אֱלֹהִים ׀ עָלָה בָהֶם וַיַּהֲרֹג בְּמִשְׁמַנֵּיהֶם וּבַחוּרֵי יִשְׂרָאֵל הִכְרִיעַ
³² Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.	³² בְּכָל־זֹאת חָטְאוּ־עֹוד וְלֹא־הֶאֱמִינוּ בְּנִפְלְאֹותָיו
³³ Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.	³³ וַיְכַל־בַּהֶבֶל יְמֵיהֶם וּשְׁנֹותָם בַּבֶּהָלָה
³⁴ Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.	³⁴ אִם־הֲרָגָם וּדְרָשׁוּהוּ וְשָׁבוּ וְשִׁחֲרוּ־אֵל
³⁵ І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.	³⁵ וַיִּזְכְּרוּ כִּי־אֱלֹהִים צוּרָם וְאֵל עֶלְיֹון גֹּאֲלָם
³⁶ Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.	³⁶ וַיְפַתּוּהוּ בְּפִיהֶם וּבִלְשֹׁונָם יְכַזְּבוּ־לֹו
³⁷ Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.	³⁷ וְלִבָּם לֹא־נָכֹון עִמֹּו וְלֹא נֶאֶמְנוּ בִּבְרִיתֹו
³⁸ Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.	³⁸ וְהוּא רַחוּם ׀ יְכַפֵּר עָוֹן וְלֹא־יַשְׁחִית וְהִרְבָּה לְהָשִׁיב אַפֹּו וְלֹא־יָעִיר כָּל־חֲמָתֹו
³⁹ Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.	³⁹ וַיִּזְכֹּר כִּי־בָשָׂר הֵמָּה רוּחַ הֹולֵךְ וְלֹא יָשׁוּב
⁴⁰ Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!	⁴⁰ כַּמָּה יַמְרוּהוּ בַמִּדְבָּר יַעֲצִיבוּהוּ בִּישִׁימֹון
⁴¹ Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.	⁴¹ וַיָּשׁוּבוּ וַיְנַסּוּ אֵל וּקְדֹושׁ יִשְׂרָאֵל הִתְווּ
⁴² Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,	⁴² לֹא־זָכְרוּ אֶת־יָדֹו יֹום אֲ‍שֶׁר־פָּדָם מִנִּי־צָר
⁴³ як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.	⁴³ אֲשֶׁר־שָׂם בְּמִצְרַיִם אֹתֹותָיו וּמֹופְתָיו בִּשְׂדֵה־צֹעַן
⁴⁴ Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.	⁴⁴ וַיַּהֲפֹךְ לְדָם יְאֹרֵיהֶם וְנֹזְלֵיהֶם בַּל־יִשְׁתָּיוּן
⁴⁵ Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.	⁴⁵ יְשַׁלַּח בָּהֶם עָרֹב וַיֹּאכְלֵם וּצְפַרְדֵּעַ וַתַּשְׁחִיתֵם
⁴⁶ Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.	⁴⁶ וַיִּתֵּן לֶחָסִיל יְבוּלָם וִיגִיעָם לָאַרְבֶּה
⁴⁷ Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.	⁴⁷ יַהֲרֹג בַּבָּרָד גַּפְנָם וְשִׁקְמֹותָם בַּחֲנָמַל
⁴⁸ Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.	⁴⁸ וַיַּסְגֵּר לַבָּרָד בְּעִירָם וּמִקְנֵיהֶם לָרְשָׁפִים
⁴⁹ Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.	⁴⁹ יְשַׁלַּח־בָּם ׀ חֲרֹון אַפֹּו עֶבְרָה וָזַעַם וְצָרָה מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים
⁵⁰ Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.	⁵⁰ יְפַלֵּס נָתִיב לְאַפֹּו לֹא־חָשַׂךְ מִמָּוֶת נַפְשָׁם וְחַיָּתָם לַדֶּבֶר הִסְגִּיר
⁵¹ Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.	⁵¹ וַיַּךְ כָּל־בְּכֹור בְּמִצְרָיִם רֵאשִׁית אֹונִים בְּאָהֳלֵי־חָם
⁵² І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.	⁵² וַיַּסַּע כַּצֹּאן עַמֹּו וַיְנַהֲגֵם כַּעֵדֶר בַּמִּדְבָּר
⁵³ Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.	⁵³ וַיַּנְחֵם לָבֶטַח וְלֹא פָחָדוּ וְאֶת־אֹויְבֵיהֶם כִּסָּה הַיָּם
⁵⁴ Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.	⁵⁴ וַיְבִיאֵם אֶל־גְּבוּל קָדְשֹׁו הַר־זֶה קָנְתָה יְמִינֹו
⁵⁵ Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.	⁵⁵ וַיְגָרֶשׁ מִפְּנֵיהֶם ׀ גֹּויִם וַיַּפִּילֵם בְּחֶבֶל נַחֲלָה וַיַּשְׁכֵּן בְּאָהֳלֵיהֶם שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל
⁵⁶ Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.	⁵⁶ וַיְנַסּוּ וַיַּמְרוּ אֶת־אֱלֹהִים עֶלְיֹון וְעֵדֹותָיו לֹא שָׁמָרוּ
⁵⁷ І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.	⁵⁷ וַיִּסֹּגוּ וַיִּבְגְּדוּ כַּאֲבֹותָם נֶהְפְּכוּ כְּקֶשֶׁת רְמִיָּה
⁵⁸ Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.	⁵⁸ וַיַּכְעִיסוּהוּ בְּבָמֹותָם וּבִפְסִילֵיהֶם יַקְנִיאוּהוּ
⁵⁹ Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.	⁵⁹ שָׁמַע אֱלֹהִים וַיִּתְעַבָּר וַיִּמְאַס מְאֹד בְּיִשְׂרָאֵל
⁶⁰ Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.	⁶⁰ וַיִּטֹּשׁ מִשְׁכַּן שִׁלֹו אֹהֶל שִׁכֵּן בָּאָדָם
⁶¹ Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.	⁶¹ וַיִּתֵּן לַשְּׁבִי עֻזֹּו וְתִפְאַרְתֹּו בְיַד־צָר
⁶² Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.	⁶² וַיַּסְגֵּר לַחֶרֶב עַמֹּו וּבְנַחֲלָתֹו הִתְעַבָּר
⁶³ Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.	⁶³ בַּחוּרָיו אָכְלָה־אֵשׁ וּבְתוּלֹתָיו לֹא הוּלָּלוּ
⁶⁴ Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.	⁶⁴ כֹּהֲנָיו בַּחֶרֶב נָפָלוּ וְאַלְמְנֹתָיו לֹא תִבְכֶּינָה
⁶⁵ Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.	⁶⁵ וַיִּקַץ כְּיָשֵׁן ׀ אֲדֹנָי כְּגִבֹּור מִתְרֹונֵן מִיָּיִן
⁶⁶ І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.	⁶⁶ וַיַּךְ־צָרָיו אָחֹור חֶרְפַּת עֹולָם נָתַן לָמֹו
⁶⁷ І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.	⁶⁷ וַיִּמְאַס בְּאֹהֶל יֹוסֵף וּבְשֵׁבֶט אֶפְרַיִם לֹא בָחָר
⁶⁸ Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.	⁶⁸ וַיִּבְחַר אֶת־שֵׁבֶט יְהוּדָה אֶת־הַר צִיֹּון אֲשֶׁר אָהֵב
⁶⁹ І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.	⁶⁹ וַיִּבֶן כְּמֹו־רָמִים מִקְדָּשֹׁו כְּאֶרֶץ יְסָדָהּ לְעֹולָם
⁷⁰ І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.	⁷⁰ וַיִּבְחַר בְּדָוִד עַבְדֹּו וַיִּקָּחֵהוּ מִמִּכְלְאֹת צֹאן
⁷¹ Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.	⁷¹ מֵאַחַר עָלֹות הֱבִיאֹו לִרְעֹות בְּיַעֲקֹב עַמֹּו וּבְיִשְׂרָאֵל נַחֲלָתֹו
⁷² І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.	⁷² וַיִּרְעֵם כְּתֹם לְבָבֹו וּבִתְבוּנֹות כַּפָּיו יַנְחֵם

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati