Псалмів 78

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 Маскіл. Асафа. Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!	1 قصيدة لآساف‎. ‎اصغ يا شعبي الى شريعتي. اميلوا آذانكم الى كلام فمي‎.
2 Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.	2 ‎افتح بمثل فمي. اذيع الغازا منذ القدم‎.
3 Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,	3 ‎التي سمعناها وعرفناها وآباؤنا اخبرونا‎.
4 не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.	4 ‎لا نخفي عن بنيهم الى الجيل الآخر مخبرين بتسابيح الرب وقوته وعجائبه التي صنع‎.
5 Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;	5 ‎اقام شهادة في يعقوب ووضع شريعة في اسرائيل التي اوصى آباءنا ان يعرّفوا بها ابناءهم
6 щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.	6 لكي يعلم الجيل الآخر. بنون يولدون فيقومون ويخبرون ابناءهم
7 Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;	7 فيجعلون على الله اعتمادهم ولا ينسون اعمال الله بل يحفظون وصاياه
8 не були, як батьки їхні, — поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.	8 ولا يكونون مثل آبائهم جيلا زائغا وماردا جيلا لم يثبت قلبه ولم تكن روحه امينة لله
9 Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.	9 بنو افرايم النازعون في القوس الرامون انقلبوا في يوم الحرب‎.
10 Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;	10 ‎لم يحفظوا عهد الله وابوا السلوك في شريعته
11 діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.	11 ونسوا افعاله وعجائبه التي اراهم‎.
12 Дивні діла зробив він перед їхніми батьками, в землі Єгипетській, на полі Цоан.	12 ‎قدام آبائهم صنع اعجوبة في ارض مصر بلاد صوعن‎.
13 Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.	13 ‎شق البحر فعبّرهم ونصب المياه كندّ‎.
14 Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.	14 ‎وهداهم بالسحاب نهارا والليل كله بنور نار‎.
15 Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.	15 ‎شق صخورا في البرية وسقاهم كانه من لجج عظيمة‎.
16 Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.	16 ‎اخرج مجاري من صخرة واجرى مياها كالانهار‎.
17 Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.	17 ‎ثم عادوا ايضا ليخطئوا اليه لعصيان العلي في الارض الناشفة‎.
18 І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.	18 ‎وجربوا الله في قلوبهم بسؤالهم طعاما لشهوتهم‎.
19 І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?	19 ‎فوقعوا في الله. قالوا هل يقدر الله ان يرتب مائدة في البرية‎.
20 Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м’яса?»	20 ‎هوذا ضرب الصخرة فجرت المياه وفاضت الاودية. هل يقدر ايضا ان يعطي خبزا ويهيئ لحما لشعبه‎.
21 Тому, почувши те, Господь розгнівавсь, і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.	21 ‎لذلك سمع الرب فغضب واشتعلت نار في يعقوب وسخط ايضا صعد على اسرائيل‎.
22 Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.	22 ‎لانهم لم يؤمنوا بالله ولم يتكلوا على خلاصه‎.
23 І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,	23 ‎فامر السحاب من فوق وفتح مصاريع السموات
24 і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.	24 وامطر عليهم منّا للأكل وبر السماء اعطاهم‎.
25 Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.	25 ‎اكل الانسان خبز الملائكة. ارسل عليهم زادا للشبع‎.
26 І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.	26 ‎اهاج شرقية في السماء وساق بقوته جنوبية
27 Пустив на них дощем, як порох, м’яса, і мов пісок морський, птаство пернате.	27 وامطر عليهم لحما مثل التراب وكرمل البحر طيورا ذوات اجنحة‎.
28 І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.	28 ‎واسقطها في وسط محلتهم حوالي مساكنهم‎.
29 Їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.	29 ‎فأكلوا وشبعوا جدا واتاهم بشهوتهم‎.
30 Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,	30 ‎لم يزوغوا عن شهوتهم طعامهم بعد في افواههم
31 як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.	31 فصعد عليهم غضب الله وقتل من اسمنهم. وصرع مختاري اسرائيل‎.
32 Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.	32 ‎في هذا كله اخطأوا بعد ولم يؤمنوا بعجائبه
33 Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.	33 فافنى ايامهم بالباطل وسنيهم بالرعب‎.
34 Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.	34 ‎اذ قتلهم طلبوه ورجعوا وبكروا الى الله
35 І згадували, що Бог — їхня скеля, що Бог Всевишній — їхній Відкупитель.	35 وذكروا ان الله صخرتهم والله العلي وليّهم‎.
36 Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.	36 ‎فخادعوه بافواههم وكذبوا عليه بالسنتهم‎.
37 Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.	37 ‎اما قلوبهم فلم تثبت معه ولم يكونوا امناء في عهده
38 Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.	38 اما هو فرؤوف يغفر الاثم ولا يهلك وكثيرا ما رد غضبه ولم يشعل كل سخطه‎.
39 Згадав він, що вони — лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.	39 ‎ذكر انهم بشر ريح تذهب ولا تعود‎.
40 Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!	40 ‎كم عصوه في البرية واحزنوه في القفر‎.
41 Потім знов спокушували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.	41 ‎رجعوا وجربوا الله وعنّوا قدوس اسرائيل‎.
42 Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,	42 ‎لم يذكروا يده يوم فداهم من العدو
43 як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.	43 حيث جعل في مصر آياته وعجائبه في بلاد صوعن
44 Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.	44 اذ حول خلجانهم الى دم ومجاريهم لكي لا يشربوا‎.
45 Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.	45 ‎ارسل عليهم بعوضا فاكلهم وضفادع فافسدتهم‎.
46 Віддав гусені врожай їхній, і сарані — їхню працю.	46 ‎اسلم للجردم غلتهم وتعبهم للجراد‎.
47 Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні — памороззю.	47 ‎اهلك بالبرد كرومهم وجميزهم بالصقيع‎.
48 Віддав градові їхню скотину, їхні отари — блискавицям.	48 ‎ودفع الى البرد بهائمهم ومواشيهم للبروق‎.
49 Послав на них жар свого гніву, — обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.	49 ‎ارسل عليهم حمو غضبه سخطا ورجزا وضيقا جيش ملائكة اشرار‏‎.
50 Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.	50 ‎مهد سبيلا لغضبه. لم يمنع من الموت انفسهم بل دفع حياتهم للوبإ
51 Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.	51 وضرب كل بكر في مصر. اوائل القدرة في خيام حام‎.
52 І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.	52 ‎وساق مثل الغنم شعبه وقادهم مثل قطيع في البرية‎.
53 Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.	53 ‎وهداهم آمنين فلم يجزعوا. اما اعداؤهم فغمرهم البحر‎.
54 Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.	54 ‎وادخلهم في تخوم قدسه هذا الجبل الذي اقتنته يمينه‎.
55 Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.	55 ‎وطرد الامم من قدامهم وقسمهم بالحبل ميراثا واسكن في خيامهم اسباط اسرائيل
56 Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.	56 فجربوا وعصوا الله العلي وشهاداته لم يحفظوا
57 І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.	57 بل ارتدّوا وغدروا مثل آبائهم. انحرفوا كقوس مخطئة‎.
58 Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.	58 ‎اغاظوه بمرتفعاتهم واغاروه بتماثيلهم‎.
59 Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.	59 ‎سمع الله فغضب ورذل اسرائيل جدا
60 Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.	60 ورفض مسكن شيلو الخيمة التي نصبها بين الناس‎.
61 Він видав у неволю свою силу, і славу свою — у ворожі руки.	61 ‎وسلم للسبي عزه وجلاله ليد العدو‎.
62 Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.	62 ‎ودفع الى السيف شعبه وغضب على ميراثه‎.
63 Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.	63 ‎مختاروه اكلتهم النار وعذاراه لم يحمدن‎.
64 Священики їхні під мечем упали, — і не плакали вдовиці.	64 ‎كهنته سقطوا بالسيف وارامله لم يبكين
65 Тоді Господь мов зо сну пробудився, неначе витязь, вином одолілий.	65 فاستيقظ الرب كنائم كجبار معّيط من الخمر‎.
66 І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.	66 ‎فضرب اعداءه الى الوراء. جعلهم عارا ابديا‎.
67 І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.	67 ‎ورفض خيمة يوسف ولم يختر سبط افرايم‎.
68 Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.	68 ‎بل اختار سبط يهوذا جبل صهيون الذي احبه‎.
69 І збудував, мов небо, свою святиню, — як землю, що заснував її повіки.	69 ‎وبنى مثل مرتفعات مقدسه كالارض التي اسسها الى الابد‎.
70 І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.	70 ‎واختار داود عبده واخذه من حظائر الغنم‎.
71 Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля — свою спадщину.	71 ‎من خلف المرضعات أتى به ليرعى يعقوب شعبه واسرائيل ميراثه‎.
72 І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.	72 ‎فرعاهم حسب كمال قلبه وبمهارة يديه هداهم