Псалмів 59

Біблія	Sacra Bibbia Garofalo
¹ Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!». Давида. Міхтам, коли Саул послав стерегти дім, щоб його вбити.	¹ Per il capocoro. Su «Non distruggere». Di David, carme, quando Saul mandò a circondare la casa per ucciderlo.
² Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що повстають на мене.	² Scampami dai nemici, o Dio; da coloro che mi assalgono levami in alto.
³ Визволь мене від тих, що чинять беззаконня, і спаси мене від душогубів.	³ Scampami dai facinorosi; liberami dalla gente sanguinaria.
⁴ Вони бо на життя моє чигають, змовляються на мене сильні. Нема ні гріха в мені, о Господи, ані провини;	⁴ Poiché vedi che tendono agguati alla mia anima, si adunano contro di me dei violenti. Non per mia colpa né per mio peccato,
⁵ без усякої вини моєї збігаються, готуються на мене, устань мені назустріч і подивися!	⁵ senza mia malizia corrono e si appostano, sorgi incontro a me e osserva,
⁶ Та ти, Господи сил, Бог Ізраїля! Встань на кару всіх народів, не пощади ні одного з віроломних.	⁶ Ora tu, o Jahvè degli eserciti, Dio di Israele, svegliati a punire tutte le genti; non ti prenda pietà di tutti i traditori maligni.
⁷ Увечорі повертаються назад, немов пси виють, і бігають навкруги містом.	⁷ Tornano la sera, ringhiano come cani e scorrazzano per la città.
⁸ Ось вони розпустили уста свої, мечі в губах їхніх: «Хто там почує?»	⁸ Ecco, schiumano dalla loro bocca, tengono spade tra le loro labbra; e chi ci fa caso?
⁹ Але ти, Господи, з них смієшся, висміюєш усіх поган.	⁹ Ora tu, Jahvè, sogghigni a loro; te ne ridi di tutte le genti.
¹⁰ Сило моя! Тебе я пильнуватиму, бо ти моя безпека, Боже.	¹⁰ Mia forza, a te vigilo; perché, o Dio, sei la mia rocca!
¹¹ Мій Бог, — моє милосердя! Хай Бог прийде мені назустріч, хай дасть мені натішитись над ворогами моїми.	¹¹ Il Dio della mia grazia mi fa avanzare; Dio mi fa mirare con disprezzo i miei avversari.
¹² Побий їх, Боже, щоб не ввели у гріх народ мій. Присилуй блукати їх, у твоїй силі провали їх, Господи, щите наш.	¹² Non sterminarli, perché il popolo non si dimentichi; disperdili con le tue schiere e precipitali. Consegnali, Signore,
¹³ Що слово з уст їхніх — то гріх губ їхніх; нехай спіймаються гординею своєю, прокляттям і брехнею, що розповідають.	¹³ al peccato della loro bocca, al motteggio delle loro labbra; siano presi nel loro orgoglio! Per la maledizione e la menzogna che vanno lanciando, falla finita nel tuo furore, falla finita e non siano più.
¹⁴ Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх, щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край.	¹⁴ E sappiano che un Dio governa in Giacobbe, fino ai confini della terra.
¹⁵ Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом.	¹⁵ Tornano la sera, ringhiano come cani e scorrazzano per la città.
¹⁶ Бродять шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють.	¹⁶ Proprio loro si aggirano in cerca di preda; se non sono saziati li senti ululare.
¹⁷ А я співатиму про твою силу, і веселитимусь уранці твоїм милосердям; бо ти став захистом для мене, прибіжищем у скрутну для мене днину.	¹⁷ Ma io canto la tua forza, faccio risuonare il mattino la tua bontà, perché fosti rocca per me e rifugio nel giorno dell’angustia.
¹⁸ О моя сило! Тобі псалом співатиму, бо ти, Боже, — мій захист. Мій Бог — моє милосердя!	¹⁸ Mia forza, a te canterò; perché, Dio, sei la mia rocca.