Псалмів 41

Біблія	LXX
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.	1 εις το τελος εις συνεσιν τοις υιοις κορε
2 Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого; в лиху годину Господь його врятує.	2 ον τροπον επιποθει η ελαφος επι τας πηγας των υδατων ουτως επιποθει η ψυχη μου προς σε ο θεος
3 Господь хоронитиме його й живитиме його, і зробить його на землі щасливим, і не видасть його в руки ворогам зажерливим.	3 εδιψησεν η ψυχη μου προς τον θεον τον ζωντα ποτε ηξω και οφθησομαι τω προσωπω του θεου
4 Господь підтримає його, недужого, на ложі: увесь біль його відніме в його недузі.	4 εγενηθη μοι τα δακρυα μου αρτος ημερας και νυκτος εν τω λεγεσθαι μοι καθ' εκαστην ημεραν που εστιν ο θεος σου
5 Я мовив: «Господи, змилуйся надо мною! Вилікуй мою душу, бо згрішив перед тобою.»	5 ταυτα εμνησθην και εξεχεα επ' εμε την ψυχην μου οτι διελευσομαι εν τοπω σκηνης θαυμαστης εως του οικου του θεου εν φωνη αγαλλιασεως και εξομολογησεως ηχου εορταζοντος
6 Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: «Коли помре він, і загине його ім’я?»	6 ινα τι περιλυπος ει ψυχη και ινα τι συνταρασσεις με ελπισον επι τον θεον οτι εξομολογησομαι αυτω σωτηριον του προσωπου μου ο θεος μου
7 І хто навідатись приходить, марне виговорює; у серці своїм зло збирає і, вийшовши надвір, розголошує.	7 προς εμαυτον η ψυχη μου εταραχθη δια τουτο μνησθησομαι σου εκ γης ιορδανου και ερμωνιιμ απο ορους μικρου
8 Усі мої ненависники перешіптуються вкупі проти мене, задумують зло на мене:	8 αβυσσος αβυσσον επικαλειται εις φωνην των καταρρακτων σου παντες οι μετεωρισμοι σου και τα κυματα σου επ' εμε διηλθον
9 «Лиха біда вчепилася до нього! І де раз ліг, то більш уже не встане».	9 ημερας εντελειται κυριος το ελεος αυτου και νυκτος ωδη παρ' εμοι προσευχη τω θεω της ζωης μου
10 Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п’яту на мене.	10 ερω τω θεω αντιλημπτωρ μου ει δια τι μου επελαθου ινα τι σκυθρωπαζων πορευομαι εν τω εκθλιβειν τον εχθρον μου
11 Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підведи мене, і я відплачу їм.	11 εν τω καταθλασαι τα οστα μου ωνειδισαν με οι θλιβοντες με εν τω λεγειν αυτους μοι καθ' εκαστην ημεραν που εστιν ο θεος σου
12 Тоді збагну, що мене любиш, як ворог мій не буде ликувати надо мною.	12 ινα τι περιλυπος ει ψυχη και ινα τι συνταρασσεις με ελπισον επι τον θεον οτι εξομολογησομαι αυτω η σωτηρια του προσωπου μου ο θεος μου
13 У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед твоїм обличчям повіки.
14 Благословен Господь, Бог Ізраїля від віку й до віку! Нехай так буде! Нехай так буде!