Псалмів 41

Біблія	Bíblia Matos Soares
¹ Провідникові хору. Псалом. Давида.	¹ Ao mestre do coro. Maskil. Dos filhos de Coré.
² Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого; в лиху годину Господь його врятує.	² Assim como a cerva suspira pelas fontes das águas, assim a minha alma suspira por ti, ó Deus.
³ Господь хоронитиме його й живитиме його, і зробить його на землі щасливим, і не видасть його в руки ворогам зажерливим.	³ A minha alma tem sede de Deus, de Deus vivo: quando irei e contemplarei a face de Deus?
⁴ Господь підтримає його, недужого, на ложі: увесь біль його відніме в його недузі.	⁴ As minhas lágrimas são o meu pão de dia e de noite, enquanto me dizem todos os dias:"Onde está o teu o Deus?"
⁵ Я мовив: «Господи, змилуйся надо мною! Вилікуй мою душу, бо згрішив перед тобою.»	⁵ Lembro-me destas coisas e derramo a minha alma dentro de mim mesmo: como avançava entre a multidão, como os precedia para a casa de Deus, entre cânticos de alegria e de louvor, no ajuntamento festivo.
⁶ Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: «Коли помре він, і загине його ім’я?»	⁶ Por que te deprimes, minha alma, por que te conturbas dentro de mim? Espera em Deus. porque novamente o hei-de louvar, (a ele que é a) salvação do meu rosto
⁷ І хто навідатись приходить, марне виговорює; у серці своїм зло збирає і, вийшовши надвір, розголошує.	⁷ e o meu Deus. Dentro de mim mesmo se deprime a minha alma: por isso me lembro de ti, desde a terra do Jordão e do Hermon, desde o monte Misar.
⁸ Усі мої ненависники перешіптуються вкупі проти мене, задумують зло на мене:	⁸ Um abismo chama outro abismo, com o fragor das luas cataratas: todas as tuas vagas e as tuas torrentes passaram sobre mim.
⁹ «Лиха біда вчепилася до нього! І де раз ліг, то більш уже не встане».	⁹ Durante o dia o Senhor me conceda a sua graça, e de noite eu cantar ei, louvarei ao Deus da minha vida.
¹⁰ Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п’яту на мене.	¹⁰ Digo a Deus: "Meu Rochedo por que te esqueces de mim?" "Por que ando triste, sob a opressão de inimigos?"
¹¹ Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підведи мене, і я відплачу їм.	¹¹ Fracturam-se os meus ossos, quando os meus adversários me ultrajam, quando todos os dias me dizem: "Onde está o teu Deus?"
¹² Тоді збагну, що мене любиш, як ворог мій не буде ликувати надо мною.	¹² Por que te deprimes, minha alma? Por que te conturbas dentro de mim? Espera em Deus, porque novamente o hei-de louvar, (a ele que é) a salvação do meu rosto e o meu Deus
¹³ У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед твоїм обличчям повіки.
¹⁴ Благословен Господь, Бог Ізраїля від віку й до віку! Нехай так буде! Нехай так буде!