| 1 ܘܫܒܚܬ ܕܒܘܪܐ ܘܒܪܩ ܒܪ ܐܒܝܢܥܡ ܒܝܘܡܐ ܗܘ ܠܡܐܡܪ | 1 І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи: |
| 2 ܒܦܘܪܥܢܘܬܐ ܕܐܬܦܪܥ ܐܝܣܪܝܠ ܒܬܫܒܘܚܬܐ ܕܥܡܐ ܫܒܚܘ ܠܡܪܝܐ | 2 «Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа! |
| 3 ܫܡܥܘ ܡ̈ܠܟܐ ܘܨܘܬܘ ܫ̈ܠܝܛܢܐ ܐܢܐ ܠܡܪܝܐ ܐܫܒܚ ܘܐܙܡܪ ܠܗ ܠܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 3 Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля. |
| 4 ܡܪܝܐ ܒܡܦܩܟ ܕܡܢ ܣܥܝܪ ܟܕ ܗܠܟܬ ܒܝܢܬ ܚܩ̈ܠܬܐ ܕܐܕܘܡ ܐܪܥܐ ܙܥܬ ܐܦ ܫܡܝܐ ܢܛܦܘ ܘܥܢ̈ܢܐ ܪܣ ܡ̈ܝܐ | 4 Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою. |
| 5 ܘܛܘܪ̈ܐ ܕܠܘ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܗܢܐ ܣܝܢܝ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 5 Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля. |
| 6 ܒܝ̈ܘܡܘܗܝ ܕܫܡܓܪ ܒܪ ܥܢܬ ܘܒܝ̈ܘܡܝ ܥܢܐܝܠ ܦܣܩܘ ܐܘܪ̈ܚܬܐ ܘܕܡܗܠܟܝܢ ܗܘܘ ܒܫܒܝ̈ܠܐ ܬܪ̈ܝܨܐ ܗܠܟܘ ܒܐܘܪ̈ܚܬܐ ܡܥܩܡ̈ܬܐ | 6 За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками. |
| 7 ܦܣܩܘ ܫܛܚ̈ܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܦܣܩܘ ܥܕܡܐ ܕܩܡܬ ܐܢܐ ܕܒܘܪܐ ܩܡܬ ܐܡܐ ܒܐܝܣܪܝܠ | 7 Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір’ю. |
| 8 ܢܓܒܐ ܐܠܗܐ ܚܕܬܐ ܘܗܝܕܝܢ ܠܚܡܐ ܕܣܥܪ̈ܐ ܘܣܝܦܐ ܘܪܘܡܚܐ ܠܐ ܢܬܚܙܐ ܒܝܢܬ ܐܪ̈ܒܥܝܢ ܐ̈ܠܦܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 8 Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч! |
| 9 ܠܒܝ ܐܡܪ ܠܡܒܕܩܢܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܐܝܠܝܢ ܕܦܪܝܫܝܢ ܒܥܡܐ ܒܪܟܘ ܠܡܪܝܐ | 9 Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа! |
| 10 ܘܪ̈ܟܒܝ ܐܬ̈ܢܐ ܚܘܪ̈ܬܐ ܘܝܬ̈ܒܝ ܒ̈ܒܬܐ ܘܡܗ̈ܠܟܝ ܒܐܘܪ̈ܚܬܐ | 10 Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте! |
| 11 ܪܢܘ ܡܢ ܡ̈ܠܐ ܕܒܨ̈ܘܝܐ ܕܒܝܢܬ ܡ̈ܠܦܢܐ ܬܡܢ ܢܬܠܘܢ ܙܕܝܩܘܬܗ ܕܡܪܝܐ ܙܕܝܩܘܬܗ ܕܐܣܓܝ ܒܐܝܣܪܝܠ ܗܝܕܝܢ ܢܚܬ ܠܬܪܥܐ ܥܡܗ ܕܡܪܝܐ | 11 Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами. |
| 12 ܐܬܬܥܝܪܝ ܐܬܬܥܝܪܝ ܕܒܘܪܐ ܐܬܬܥܝܪܝ ܘܐܬܝܕܝ ܘܡܠܠܝ ܬܫܒܘܚܬܐ ܩܘܡ ܒܪܩ ܘܫܒܝ ܫܒܝ̈ܟ ܒܪܗ ܕܐܒܝܢܥܡ | 12 Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама! |
| 13 ܘܗܝܕܝܢ ܢܚܬ ܡܦܨܝܢܐ ܠܡܫܒܚܘ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܕܢܚܬ ܠܝ ܒܓܒܪܐ | 13 Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем! |
| 14 ܡܢ ܐܦܪܝܡ ܘܥܒ̈ܕܘܗܝ ܒܥܡܠܝܩ ܒܬܪܟ ܒܢܝܡܝܢ ܒܚܘܒܟ ܡܢ ܡܟܝܪ ܢܦܩ ܡܒܕܩܢܐ ܘܡܢ ܙܒܘܠܘܢ ܕܟܬܒܝܢ ܒܩܢܝܐ ܕܣܦܪܐ | 14 З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла. |
| 15 ܪ̈ܘܪܒܢܐ ܕܐܝܣܟܪ ܥܡ ܕܒܘܪܐ ܘܐܝܣܟܪ ܐܝܟ ܒܪܩ ܒܥܡ̈ܡܐ ܐܫܬܕܪ ܒܪ̈ܓܠܘܗܝ ܠܦܠܓܘܬܐ ܕܪܘܒܝܠ ܪ̈ܘܪܒܝܢ ܒܕܩ̈ܝ ܠܒܐ | 15 Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми. |
| 16 ܠܡܢܐ ܝܬܒ ܐܢܬ ܒܝܢܬ ܫܒ̈ܝܠܐ ܠܡܫܡܥ ܣܘܩܐ ܕܥܪ̈ܕܐ ܠܦܠܓܘܬܐ ܕܪܘܒܝܠ ܪ̈ܘܪܒܝܢ ܒܕܩ̈ܝ ܠܒܐ | 16 Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось. |
| 17 ܓܕ ܒܥܒܪܐ ܕܝܘܪܕܢܢ ܫܪܐ ܘܕܢ ܠܡܐܢܐ ܓܐܪ ܣܦܝ̈ܢܐ ܐܫܝܪ ܝܬܒ ܥܠ ܣܦܪܐ ܕܝܡܐ ܘܥܠ ܬܘܪܥܬܗ ܢܫܪܐ | 17 Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор’ї, при затоках своїх зостався. |
| 18 ܙܒܘܠܘܢ ܥܡܐ ܕܚܣܕ ܢܦܫܗ ܠܡܘܬܐ ܢܦܬܠܝ ܥܠ ܪܘܡܐ ܕܚܩܠܗ | 18 Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір’ях країни. |
| 19 ܐܬܘ ܡ̈ܠܟܐ ܘܐܬܟܬܫܘ ܘܗܝܕܝܢ ܐܬܟܢܫܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܟܢܥܢ ܒܬܥܢܟ ܐܬܟܢܫܘ ܥܠ ܡ̈ܝܐ ܕܡܓܕܘ ܩܢܝܢܐ ܘܟܣܦܐ ܠܐ ܢܣܒܘ | 19 Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули. |
| 20 ܥܒܕܘ ܩܪܒܐ ܟܘܟܒ̈ܐ ܡܢ ܕܘܟܝ̈ܬܗܘܢ ܩܪܒܐ ܡܢ ܫܡܝܐ ܥܡ ܣܝܣܪܐ | 20 З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери. |
| 21 ܒܢܚܠܐ ܕܩܝܫܘܢ ܓܪܦ ܐܢܘܢ ܢܚܠܐ ܕܩܝܫܘܢ ܘܢܚܠܐ ܕܩܪܡܝܢ ܬܕܪܟ ܢܦܫܝ ܚܝܠܐ | 21 Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню! |
| 22 ܗܝܕܝܢ ܢܦܠ ܥܩ̈ܒܐ ܕܪܟܫܗ ܡܢ ܢܗܡܬܐ ܕܚܝܠܐ ܕܬܩܝ̈ܦܘܗܝ | 22 Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні. |
| 23 ܠܘܛܘ ܠܡܪܘܕ ܐܡܪ ܡܠܐܟܗ ܕܡܪܝܐ ܠܘܛܘܗ ܘܠܘܛܘ ܠܝܬ̈ܒܝܗ ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܬܘ ܠܥܘܕܪܢܗ ܕܡܪܝܐ ܒܓܒܪ̈ܐ | 23 Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями. |
| 24 ܬܬܒܪܟ ܡܢ ܢܫ̈ܐ ܥܢܐܝܠ ܐܢܬܬܗ ܕܚܘܒܪ ܩܝܢܝܐ ܡܢ ܢܫ̈ܐ ܕܒܡܫܟܢܐ ܬܬܒܪܟ | 24 Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах. |
| 25 ܡ̈ܝܐ ܫܐܠ ܘܚܠܒܐ ܝܗܒܬ ܒܟܣܐ ܕܓܢܒܪ̈ܐ ܩܪܒܬ ܚܐܘܬܐ | 25 Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани. |
| 26 ܐܝܕܗ̇ ܥܠ ܣܟܬܐ ܐܘܫܛܬ ܘܝܡܝܢܗ̇ ܠܐܪܙܦܬܐ ܕܢܓܪܐ ܘܡܚܬܗ ܠܣܝܣܪܐ ܘܦܟܬܗ ܠܪܝܫܗ ܡܚܬ ܘܐܥܒܪܬ ܒܨܕܥܗ | 26 Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила. |
| 27 ܘܒܝܢܬ ܪ̈ܓܠܝܗ ܒܪܟ ܘܢܦܠ ܘܫܟܒ ܒܕܘܟܬܐ ܕܒܪܟ ܬܡܢ ܢܦܠ ܒܙܘܙܐ | 27 До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний. |
| 28 ܘܡܢ ܟܘܬܐ ܐܕܝܩܬ ܘܝܒܒܬ ܐܡܗ ܕܣܝܣܪܐ ܡܢ ܟܣܣܛܪܘܢ ܘܐܡܪܬ ܡܢܐ ܗܘ ܐܫܬܘܚܪ ܡܪ̈ܟܒܬܗ ܕܒܪܝ ܠܡܐܬܐ ܘܡܢܐ ܗܘ ܐܘܚܪ ܙܢܓܐ ܕܡܪ̈ܟܒܬܗ | 28 Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози? |
| 29 ܚܟܝܡܬ ܥ̈ܠܝܡܬܗ̇ ܐܦ ܗܝ ܥܢܬ ܘܐܡܪܐ ܠܗ̇ | 29 Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє: |
| 30 ܟܒܪ ܐܙܠ ܘܐܫܟܚ ܒܙܬܐ ܣܓܝܐܬܐ ܘܦܠܓ ܟܘܕܢܝܐ ܟܘܕܢܝܐ ܠܪܝܫ ܓܒܪܐ ܘܒܙܬܐ ܣܓܝܐܬܐ ܘܨ̈ܘܒܥܢܐ ܘܨܘܪ̈ܬܐ ܠܣܝܣܪܐ ܘܨܘ̈ܒܥܢܐ ܘܨܘܪ̈ܬܐ ܥܠ ܨܘܪܐ ܕܒܙܘ̈ܙܐ | 30 Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю. |
| 31 ܗܟܢܐ ܢܐܒܕܘܢ ܟܠܗܘܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝܟ ܡܪܝܐ ܘܪ̈ܚܡܝܟ ܐܝܟ ܡܦܩ ܫܡܫܐ ܒܓܢܒܪܘܬܗ ܘܫܠܝܬ ܐܪܥܐ ܐܪ̈ܒܥܝܢ ܫܢ̈ܝܢ | 31 Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.» — І край мав спокій сорок років. |