| 1 Дитино! Согрішив? Не чини того більше, а й за гріхи попередні твої молися. |
| 2 ܒܪܝ ܣܓܝ ܗܘܝܬ ܥܪܩ ܡܢ ܚܛܗܐ ܘܐܢ ܬܩܪܘܒ ܠܘܬܗ ܢܟܬܟ ܐܝܟ ܫ̈ܢܝ ܐܪܝܐ ܗܝ ܕܓܠܘܬܐ ܘܡܚܒܠܐ ܢܦܫ̈ܬܐ ܕܒܢܝܢ̈ܫܐ | 2 Утікай від гріха, немов від гадюки, бо як підійдеш — то він тебе вкусить; його ж бо зуби |
| 3 ܣܝܦܐ ܕܬܪ̈ܝܢ ܦܘܡ̈ܘܗܝ ܙܢܝܬܐ ܘܠܡܚܘܬܗ ܠܝܬ ܐܣܝܘܬܐ | 3 Мов двосічний меч — кожне беззаконня; на рану від нього — немає ліків. |
| 4 ܡܢ ܨܦܪܐ ܠܪܡܫܐ ܡܚܪܒܐ ܡܕܝܪ̈ܐ ܘܐܦܕ̈ܢܐ ܣ̈ܓܝܐܐ ܥܩܪܐ | 4 Страх і насильство пустошать багатство, тим робом і гордого дім запустіє. |
| 5 ܨܠܘܬܗ ܕܡܣܟܢܐ ܐܝܟ ܕܡܢ ܦܘܡܗ ܠܐܕܢܗ ܘܩܕܡ ܕܝ̇ܢܐ ܕܥܠܡ̈ܐ ܣܠܩܐ | 5 Мольба з уст бідного йде до вух Божих, тож і суд його незабаром нагряне. |
| 6 ܣ̇ܢܐ ܡܟܣܢܘܬܐ ܓܒܪܐ ܥ̇ܘܠܐ ܘܕܕܚ̇ܠ ܠܐܠܗܐ ܬܐܒ ܡܢ ܠܒܗ | 6 Хто докір ненавидить, той слідує за грішником, хто ж страхається Господа, той навернеться |
| 7 ܚܟܝܡܐ ܡܢ ܩܒܘܠ ܥܝܢ̈ܘܗܝ ܡܫܬܘܕܥ ܘܒܩܐ ܗܘ ܒܥܓܠ ܠܥܘ̈ܠܐ | 7 Сильного язиком пізнати здалека; розумний же знає, коли він послизнеться. |
| 8 ܕܒ̇ܢܐ ܒܝܬܗ ܒܚܝܠܐ ܕܚܒܪ̈ܘܗܝ ܡܟܢܫ ܟܐ̈ܦܐ ܠܝܓܪܗ | 8 Хто будує дім свій на гроші чужії, той каміння на зиму неначе збирає. |
| 9 ܐܝܟ ܡܣܩܬܐ ܕܚܠܐ ܒܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܓܒܪܐ ܩܫܝܫܐ ܗܟܢܐ ܬܘܩܦܗܘܢ ܕܥܘ̈ܠܐ ܠܘܬ ܢܘܪܐ | 9 Громада беззаконних — то купа клоччя, їхній кінець у полум’ї вогню. |
| 10 ܘܫܒܝܠܗ ܕܪܫܝܥܐ ܬܘܩܠܬܐ ܗܘ ܠܗ ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܓܘܒܐ ܗܘ ܥܡܝܩܐ | 10 Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці — прірва пекельна. |
| 11 ܕܢ̇ܛܪ ܢܡܘܣܐ ܐ̇ܠܨ ܝܨܪܗ ܘܕܕܚܠ ܠܐܠܗܐ ܠܐ ܢܚܣܪ ܠܗ ܡܕܡ | 11 Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість — вершина Господнього остраху. |
| 12 Нічого не навчиться, хто здібностей не має, але є і здібності, що побільшують смуток. |
| 13 ܡܕܥܗ ܕܚܟܝܡܐ ܐܝܟ ܡܒܘܥܐ ܕܡ̈ܝܐ ܢܣܓܐ ܘܬܪܥܝܬܗ ܐܝܟ ܡ̈ܝܐ ܚ̈ܝܐ | 13 Мудрого знання помножиться, як повінь, і рада його — як джерело життєве. |
| 14 ܠܒܗ ܕܪܫܝܥܐ ܐܝܟ ܓܘܒܐ ܬܒܝܪܐ ܘܟܘܠ ܝܘ̈ܡܝ ܚܝܘ̈ܗܝ ܚܟܡܬܐ ܠܐ ܢܐܠܦ | 14 Нутро дурного — мов посуд розбитий: жадного знання воно не втримає. |
| 15 ܡܠܬܗ ܕܚܟܝܡܐ ܫܡ̇ܥ ܠܗ̇ ܚܟܝܡܐ ܘܠܗ̇ ܡܘܕܐ ܘܥܠܝܗ̇ ܡܘܣܦ ܘܫܡ̇ܥ ܠܗ̇ ܣܟܠܐ ܘܥܠܝܗ̇ ܓܚ̇ܟ ܘܪܡ̇ܐ ܠܗ̇ ܠܚܕ ܡܢ ܓܒܘ̈ܗܝ | 15 Розумний, коли почує мудре слово, то похвалить його й додасть до нього; коли ж розбещений почує, то його не вподобає й кине його геть позад себе. |
| 16 ܫܘܥ̈ܝܬܗ ܕܪܫܝܥܐ ܐܝܟ ܛܥܢܐ ܝܩܝܪܐ ܒܐܘܪܚܐ ܘܟܠ ܡܡܠܠܗ ܕܙܕܝܩܐ ܛܝܒܘܬܐ | 16 Мова дурного — мов тягар у дорозі; на устах же розумного — ласкаве слово. |
| 17 ܦܘܡܗ ܕܚܟܝܡܐ ܡܬܒܥܐ ܒܟܢܘܫܬܐ ܘܠܡܡܠܠܗ ܢܣܝܡܘܢ ܠܒܗܘܢ | 17 Розумних уст шукають у громаді, і над їхніми словами роздумуватимуть у серці. |
| 18 ܐܝܟ ܒܝܬ ܐܣܝܪܐ ܗܝ ܚܟܡܬܐ ܠܣܟܠܐ ܘܡܕܥܐ ܠܫ̈ܛܝܐ ܐܝܟ ܓܘܡܪܐ ܕܢܘܪܐ | 18 Мов дім у руїнах — така дурного мудрість, і знання нерозумного — слова недоладні. |
| 19 ܐܝܟ ܡܨܝܕܬܐ ܗܘ ܝܘܠܦܢܐ ܒܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܣܟܠܐ ܘܐܝܟ ܐܣܘܪܐ ܥܠ ܝܡܝܢܗ | 19 Для нерозумного повчання — колоди на ногах, щось, неначе кайдани на правиці. |
| 20 ܣܟܠܐ ܒܓܘܚܟܐ ܡܪܝܡ ܩܠܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܒܢܝܚܐ ܓܚ̇ܟ | 20 Дурний, коли сміється — підносить голос, розумний же ледве тихенько всміхнеться. |
| 21 ܐܝܟ ܩܘܠܒܐ ܕܕܗܒܐ ܚܟܡܬܐ ܠܣܟܘܠܬܢܐ ܘܐܝܟ ܨܦܬܐ ܥܠ ܐܝܕܗ ܕܝܡܝܢܐ | 21 Мов золота прикраса — розумного наука, вона — немов обручка на правиці. |
| 22 ܪ̈ܓܠܘܗܝ ܕܣܟܠܐ ܥܐܠܢ ܒܥܓܠ ܠܓܘ ܒܝܬܐ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܡܪܟܢ ܐܦ̈ܘܗܝ | 22 Дурного нога в хату швидко вступає, досвідчена ж людина — соромиться інших. |
| 23 ܣܟܠܐ ܡܕܝܩ ܡܢ ܬܪܥܐ ܠܓܘ ܒܝܬܐ ܘܐܝܩܪܗ ܕܓܒܪܐ ܕܢܩܘܡ ܡܢ ܠܒܪ ܘܢܡܠܠ | 23 Безглуздий крізь двері заглядає в хату, людина ж вихована стоятиме ззовні. |
| 24 ܣܟܠܘܬܐ ܗܝ ܠܒܪܢܫܐ ܕܨܐܬ ܥܠ ܬܪܥܐ ܘܠܚܟܝܡܐ ܩܫܐ ܨܥܪܗ | 24 Під дверима наслухувати — людська невихованість: такого безчестя не стерпить розумний. |
| 25 ܦܘܡܗ ܕܪܫܝܥܐ ܒܓܘܫܡܐ ܕܢܦܫܗ ܡܡܠܠ ܘܒܡܬܩܠܐ ܡܡܠܠ ܚܟܝܡܐ | 25 Уста балакунів оповідатимуть дурниці, слова ж розумних — важаться старанно. |
| 26 ܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܘܝܘ ܠܒܗ ܘܦܘܡܗ ܕܚܟܝܡܐ ܒܠܒܗ | 26 Серце дурних у них на роті, мудрих же уста — в їхньому серці. |
| 27 ܟܕ ܠܐܛ ܣܟܠܐ ܠܡ̇ܢ ܕܠܐ ܚܛܐ ܠܗ ܗ̣ܘܝܘ ܡܠܝܛ ܠܢܦܫܗ | 27 Коли безбожник проклинає противника, то він проклинає себе самого. |
| 28 ܥܝܝܩܐ ܢܦܫܗ ܕܚܟܝܡܐ ܥܠ ܣܟܠܐ ܕܠܐ ܝܕ̇ܥ ܡܢܐ ܢܐܡܪ ܠܗ | 28 Плямить самого себе наклепник, тож і сусіди його зненавидять. |
