Iudicum 17

Nova Vulgata	Біблія
¹ Fuit vir quidam de monte Ephraim nomine Michas,	¹ Був один чоловік з гори Ефраїм, на ім’я Міхай.
² qui dixit matri suae: “ Mille centum argenteos, qui ablati sunt a te et super quibus, me audiente, maledicens iuraveras, ecce ego habeo; ego abstuli ”. Cui illa respondit: “ Benedictus filius meus Domino! ”.	² Раз якось промовив він до матері своєї: «Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.» І відказала йому його мати: «Нехай благословить тебе Господь, мій сину!»
³ Reddidit ergo eos matri suae, quae dixit ei: “ Consecravi et vovi argentum hoc Domino: de manu mea suscipiat pro filio meo, ut faciat sculptile atque conflatile. Et nunc trado illud tibi ”.	³ Коли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: «Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.»
⁴ Reddiditque eos matri suae, quae tulit ducentos argenteos et dedit eos argentario, ut faceret ex eis sculptile atque conflatile, quod fuit in domo Michae,	⁴ І коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.
⁵ qui aediculam Dei habens fecit ephod ac theraphim implevitque unius filiorum suorum manum, et factus est ei sacerdos.	⁵ Таким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.
⁶ In diebus illis non erat rex in Israel, sed unusquisque, quod sibi rectum videbatur, hoc faciebat.	⁶ Того часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.
⁷ Fuit quoque adulescens de Bethlehem Iudae ex cognatione Iudae; eratque ipse Levites et habitabat ibi ut advena.	⁷ А був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою.
⁸ Egressusque de civitate Bethlehem peregrinari voluit ubicumque sibi commodum repperisset. Cumque iter faciens venisset in monte Ephraim usque ad domum Michae,	⁸ Покинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.
⁹ interrogatus est ab eo unde venisset. Qui respondit: “ Levita sum de Bethlehem Iudae et vado, ut habitem, ubi potuero et utile mihi esse perspexero ”.	⁹ І спитав його Міхай: «Звідки йдеш?» А той до нього: «Я — левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.»
¹⁰ Dixitque Michas: “ Mane apud me et esto mihi parens ac sacerdos; daboque tibi per annos singulos decem argenteos ac vestium apparatum et quae ad victum sunt necessaria ”.	¹⁰ Сказав йому Міхай: «Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.»
¹¹ Acquievit et mansit apud hominem fuitque illi quasi unus de filiis.	¹¹ Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів.
¹² Implevitque Michas manum eius et habuit puerum sacerdotem apud se,	¹² Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.
¹³ “ nunc scio, dicens, quod benefaciet mihi Dominus habenti levitici generis sacerdotem ”.	¹³ Сказав Міхай: «Тепер я знаю, що Господь буде доброзичливий до мене, бо маю левіта за священика.»