Iudicum 17

NOVA VULGATA	Біблія
1 Fuit vir quidam de monte Ephraim nomine Michas,	1 Був один чоловік з гори Ефраїм, на ім’я Міхай.
2 qui dixit matri suae: “ Mille centum argenteos, qui ablati sunt a te et super quibus, me audiente, maledicens iuraveras, ecce ego habeo; ego abstuli ”. Cui illa respondit: “ Benedictus filius meus Domino! ”.	2 Раз якось промовив він до матері своєї: «Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.» І відказала йому його мати: «Нехай благословить тебе Господь, мій сину!»
3 Reddidit ergo eos matri suae, quae dixit ei: “ Consecravi et vovi argentum hoc Domino: de manu mea suscipiat pro filio meo, ut faciat sculptile atque conflatile. Et nunc trado illud tibi ”.	3 Коли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: «Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.»
4 Reddiditque eos matri suae, quae tulit ducentos argenteos et dedit eos argentario, ut faceret ex eis sculptile atque conflatile, quod fuit in domo Michae,	4 І коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.
5 qui aediculam Dei habens fecit ephod ac theraphim implevitque unius filiorum suorum manum, et factus est ei sacerdos.	5 Таким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.
6 In diebus illis non erat rex in Israel, sed unusquisque, quod sibi rectum videbatur, hoc faciebat.	6 Того часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.
7 Fuit quoque adulescens de Bethlehem Iudae ex cognatione Iudae; eratque ipse Levites et habitabat ibi ut advena.	7 А був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою.
8 Egressusque de civitate Bethlehem peregrinari voluit ubicumque sibi commodum repperisset. Cumque iter faciens venisset in monte Ephraim usque ad domum Michae,	8 Покинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.
9 interrogatus est ab eo unde venisset. Qui respondit: “ Levita sum de Bethlehem Iudae et vado, ut habitem, ubi potuero et utile mihi esse perspexero ”.	9 І спитав його Міхай: «Звідки йдеш?» А той до нього: «Я — левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.»
10 Dixitque Michas: “ Mane apud me et esto mihi parens ac sacerdos; daboque tibi per annos singulos decem argenteos ac vestium apparatum et quae ad victum sunt necessaria ”.	10 Сказав йому Міхай: «Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.»
11 Acquievit et mansit apud hominem fuitque illi quasi unus de filiis.	11 Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів.
12 Implevitque Michas manum eius et habuit puerum sacerdotem apud se,	12 Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.
13 “ nunc scio, dicens, quod benefaciet mihi Dominus habenti levitici generis sacerdotem ”.	13 Сказав Міхай: «Тепер я знаю, що Господь буде доброзичливий до мене, бо маю левіта за священика.»