Lucas 2

BIBLIA	Біблія
1 Sucedió que por aquellos días salió un edicto de César Augusto ordenando que se empadronase todo el mundo.	1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Este primer empadronamiento tuvo lugar siendo gobernador de Siria Cirino.	2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 Iban todos a empadronarse, cada uno a su ciudad.	3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
4 Subió también José desde Galilea, de la ciudad de Nazaret, a Judea, a la ciudad de David, que se llama Belén, por ser él de la casa y familia de David,	4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 para empadronarse con María, su esposa, que estaba encinta.	5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 Y sucedió que, mientras ellos estaban allí, se le cumplieron los días del alumbramiento,	6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 y dio a luz a su hijo primogénito, le envolvió en pañales y le acostó en un pesebre, porque no tenían sitio en el alojamiento.	7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 Había en la misma comarca unos pastores, que dormían al raso y vigilaban por turno durante la noche su rebaño.	8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 Se les presentó el Angel del Señor, y la gloria del Señor los envolvió en su luz; y se llenaron de temor.	9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 El ángel les dijo: «No temáis, pues os anuncio una gran alegría, que lo será para todo el pueblo:	10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу
11 os ha nacido hoy, en la ciudad de David, un salvador, que es el Cristo Señor;	11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 y esto os servirá de señal: encontraréis un niño envuelto en pañales y acostado en un pesebre».	12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»
13 Y de pronto se juntó con el ángel una multitud del ejército celestial, que alababa a Dios, diciendo:	13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла
14 «Gloria a Dios en las alturas y en la tierra paz a los hombres en quienes él se complace».	14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»
15 Y sucedió que cuando los ángeles, dejándoles, se fueron al cielo, los pastores se decían unos a otros: «Vayamos, pues, hasta Belén y veamos lo que ha sucedido y el Señor nos ha manifestado».	15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»
16 Y fueron a toda prisa, y encontraron a María y a José, y al niño acostado en el pesebre.	16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Al verlo, dieron a conocer lo que les habían dicho acerca de aquel niño;	17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 y todos los que lo oyeron se maravillaban de lo que los pastores les decían.	18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 María, por su parte, guardaba todas estas cosas, y las meditaba en su corazón.	19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 Los pastores se volvieron glorificando y alabando a Dios por todo lo que habían oído y visto, conforme a lo que se les había dicho.	20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21 Cuando se cumplieron los ocho días para circuncidarle, se le dio el nombre de Jesús, el que le dio el ángel antes de ser concebido en el seno.	21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
22 Cuando se cumplieron los días de la purificación de ellos, según la Ley de Moisés, llevaron a Jesús a Jerusalén para presentarle al Señor,	22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
23 como está escrito en la Ley del Señor: Todo varón primogénito será consagrado al Señor	23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —
24 y para ofrecer en sacrificio un par de tórtolas o dos pichones, conforme a lo que se dice en la Ley del Señor.	24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»
25 Y he aquí que había en Jerusalén un hombre llamado Simeón; este hombre era justo y piadoso, y esperaba la consolación de Israel; y estaba en él el Espíritu Santo.	25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26 Le había sido revelado por el Espíritu Santo que no vería la muerte antes de haber visto al Cristo del Señor.	26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
27 Movido por el Espíritu, vino al Templo; y cuando los padres introdujeron al niño Jesús, para cumplir lo que la Ley prescribía sobre él,	27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
28 le tomó en brazos y bendijo a Dios diciendo:	28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив
29 «Ahora, Señor, puedes, según tu palabra, dejar que tu siervo se vaya en paz;	29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
30 porque han visto mis ojos tu salvación,	30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,
31 la que has preparado a la vista de todos los pueblos,	31 що ти приготував перед усіма народами;
32 luz para iluminar a los gentiles y gloria de tu pueblo Israel».	32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»
33 Su padre y su madre estaban admirados de lo que se decía de él.	33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
34 Simeón les bendijo y dijo a María, su madre: «Este está puesto para caída y elevación de muchos en Israel, y para ser señal de contradicción -	34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
35 ¡y a ti misma una espada te atravesará el alma! - a fin de que queden al descubierto las intenciones de muchos corazones».	35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»
36 Había también una profetisa, Ana, hija de Fanuel, de la tribu de Aser, de edad avanzada; después de casarse había vivido siete años con su marido,	36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
37 y permaneció viuda hasta los ochenta y cuatro años; no se apartaba del Templo, sirviendo a Dios noche y día en ayunos y oraciones.	37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
38 Como se presentase en aquella misma hora, alababa a Dios y hablaba del niño a todos los que esperaban la redención de Jerusalén.	38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39 Así que cumplieron todas las cosas según la Ley del Señor, volvieron a Galilea, a su ciudad de Nazaret.	39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
40 El niño crecía y se fortalecía, llenándose de sabiduría; y la gracia de Dios estaba sobre él.	40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41 Sus padres iban todos los años a Jerusalén a la fiesta de la Pascua.	41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
42 Cuando tuvo doce años, subieron ellos como de costumbre a la fiesta	42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
43 y, al volverse, pasados los días, el niño Jesús se quedó en Jerusalén, sin saberlo su padres.	43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
44 Pero creyendo que estaría en la caravana, hicieron un día de camino, y le buscaban entre los parientes y conocidos;	44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
45 pero al no encontrarle, se volvieron a Jerusalén en su busca.	45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
46 Y sucedió que, al cabo de tres días, le encontraron en el Templo sentado en medio de los maestros, escuchándoles y preguntándoles;	46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
47 todos los que le oían, estaban estupefactos por su inteligencia y sus respuestas.	47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
48 Cuando le vieron, quedaron sorprendidos, y su madre le dijo: «Hijo, ¿por qué nos has hecho esto? Mira, tu padre y yo, angustiados, te andábamos buscando».	48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»
49 El les dijo: «Y ¿por qué me buscabais? ¿No sabíais que yo debía estar en la casa de mi Padre?»	49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»
50 Pero ellos no comprendieron la respuesta que les dio.	50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51 Bajó con ellos y vino a Nazaret, y vivía sujeto a ellos. Su madre conservaba cuidadosamente todas las cosas en su corazón.	51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
52 Jesús progresaba en sabiduría, en estatura y en gracia ante Dios y ante los hombres.	52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей