John 11

NEW JERUSALEM	Біблія
1 There was a man named Lazarus of Bethany, the village of Mary and her sister, Martha, and he wasil .	1 Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.
2 It was the same Mary, the sister of the sick man Lazarus, who anointed the Lord with ointment andwiped his feet with her hair.	2 Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.
3 The sisters sent this message to Jesus, 'Lord, the man you love is il .'	3 Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»
4 On receiving the message, Jesus said, 'This sickness will not end in death, but it is for God's glory sothat through it the Son of God may be glorified.'	4 Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.»
5 Jesus loved Martha and her sister and Lazarus,	5 Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.
6 yet when he heard that he was il he stayed where he was for two more days	6 Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.
7 before saying to the disciples, 'Let us go back to Judaea.'	7 Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»
8 The disciples said, 'Rabbi, it is not long since the Jews were trying to stone you; are you going backthere again?'	8 Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»
9 Jesus replied: Are there not twelve hours in the day? No one who walks in the daytime stumbles,having the light of this world to see by;	9 Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього.
10 anyone who walks around at night stumbles, having no light as a guide.	10 Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»
11 He said that and then added, 'Our friend Lazarus is at rest; I am going to wake him.'	11 Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»
12 The disciples said to him, 'Lord, if he is at rest he wil be saved.'	12 А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»
13 Jesus was speaking of the death of Lazarus, but they thought that by 'rest' he meant 'sleep';	13 Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.
14 so Jesus put it plainly, 'Lazarus is dead;	14 Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,
15 and for your sake I am glad I was not there because now you will believe. But let us go to him.'	15 і радію я за вас, що мене там не було, — щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»
16 Then Thomas -- known as the Twin -- said to the other disciples, 'Let us also go to die with him.'	16 Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»
17 On arriving, Jesus found that Lazarus had been in the tomb for four days already.	17 Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.
18 Bethany is only about two miles from Jerusalem,	18 Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять,
19 and many Jews had come to Martha and Mary to comfort them about their brother.	19 і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.
20 When Martha heard that Jesus was coming she went to meet him. Mary remained sitting in thehouse.	20 Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.
21 Martha said to Jesus, 'Lord, if you had been here, my brother would not have died,	21 Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, — мій брат не вмер би!
22 but even now I know that God will grant whatever you ask of him.'	22 А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»
23 Jesus said to her, 'Your brother wil rise again.'	23 І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»
24 Martha said, 'I know he wil rise again at the resurrection on the last day.'	24 «Знаю, — каже до нього Марта, — що воскресне у воскресіння, дня останнього.»
25 Jesus said: I am the resurrection. Anyone who believes in me, even though that person dies, wil live,	25 А Ісус їй: «Я — воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме!
26 and whoever lives and believes in me wil never die. Do you believe this?	26 Кожен, хто живе і в мене вірує, — не вмре повіки. Віриш тому?»
27 'Yes, Lord,' she said, 'I believe that you are the Christ, the Son of God, the one who was to come intothis world.'	27 «Так, Господи, — каже йому, — вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»
28 When she had said this, she went and called her sister Mary, saying in a low voice, 'The Master ishere and wants to see you.'	28 Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»
29 Hearing this, Mary got up quickly and went to him.	29 Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.
30 Jesus had not yet come into the vil age; he was still at the place where Martha had met him.	30 Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.
31 When the Jews who were in the house comforting Mary saw her get up so quickly and go out, theyfol owed her, thinking that she was going to the tomb to weep there.	31 Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.
32 Mary went to Jesus, and as soon as she saw him she threw herself at his feet, saying, 'Lord, if youhad been here, my brother would not have died.'	32 Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»
33 At the sight of her tears, and those of the Jews who had come with her, Jesus was greatly distressed,and with a profound sigh he said,	33 Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,
34 'Where have you put him?' They said, 'Lord, come and see.'	34 запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»
35 Jesus wept;	35 Заплакав Ісус.
36 and the Jews said, 'See how much he loved him!'	36 І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»
37 But there were some who remarked, 'He opened the eyes of the blind man. Could he not haveprevented this man's death?'	37 А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»
38 Sighing again, Jesus reached the tomb: it was a cave with a stone to close the opening.	38 І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.
39 Jesus said, 'Take the stone away.' Martha, the dead man's sister, said to him, 'Lord, by now he willsmel ; this is the fourth day since he died.'	39 «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»
40 Jesus replied, 'Have I not told you that if you believe you wil see the glory of God?'	40 «А хіба я тобі не казав, — озвавсь Ісус, — що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»
41 So they took the stone away. Then Jesus lifted up his eyes and said: Father, I thank you for hearingmy prayer.	41 Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!
42 I myself knew that you hear me always, but I speak for the sake of all these who are standing aroundme, so that they may believe it was you who sent me.	42 Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»
43 When he had said this, he cried in a loud voice, 'Lazarus, come out!'	43 А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»
44 The dead man came out, his feet and hands bound with strips of material, and a cloth over his face.Jesus said to them, 'Unbind him, let him go free.'	44 І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить.»
45 Many of the Jews who had come to visit Mary, and had seen what he did, believed in him,	45 І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.
46 but some of them went to the Pharisees to tel them what Jesus had done.	46 Деякі з них, однак, пішли до фарисеїв та й оповіли їм, що вчинив Ісус.
47 Then the chief priests and Pharisees cal ed a meeting. 'Here is this man working al these signs,' theysaid, 'and what action are we taking?	47 Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить!
48 If we let him go on in this way everybody wil believe in him, and the Romans wil come and suppressthe Holy Place and our nation.'	48 Якщо залишимо його так, то всі увірують у нього, тож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!»
49 One of them, Caiaphas, the high priest that year, said, 'You do not seem to have grasped thesituation at al ;	49 Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте,
50 you fail to see that it is to your advantage that one man should die for the people, rather than that thewhole nation should perish.'	50 то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине.»
51 He did not speak in his own person, but as high priest of that year he was prophesying that Jesuswas to die for the nation-	51 Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ;
52 and not for the nation only, but also to gather together into one the scattered children of God.	52 і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі.
53 From that day onwards they were determined to kill him.	53 Від того, отже, дня ухвалили вони його вбити.
54 So Jesus no longer went about openly among the Jews, but left the district for a town cal ed Ephraim,in the country bordering on the desert, and stayed there with his disciples.	54 Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями своїми.
55 The Jewish Passover was drawing near, and many of the country people who had gone up toJerusalem before the Passover to purify themselves	55 А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися.
56 were looking out for Jesus, saying to one another as they stood about in the Temple, 'What do youthink? Will he come to the festival or not?'	56 Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде він на свято?»
57 The chief priests and Pharisees had by now given their orders: anyone who knew where he was mustinform them so that they could arrest him.	57 Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де він, то має виказати, щоб його схопити.