Luke 22

NEW JERUSALEM	Біблія
1 The feast of Unleavened Bread, cal ed the Passover, was now drawing near,	1 Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.
2 and the chief priests and the scribes were looking for some way of doing away with him, because theywere afraid of the people.	2 І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.
3 Then Satan entered into Judas, surnamed Iscariot, who was one of the Twelve.	3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,
4 He approached the chief priests and the officers of the guard to discuss some way of handing Jesusover to them.	4 і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.
5 They were delighted and agreed to give him money.	5 Зраділи ті й згодилися дати йому гроші.
6 He accepted and began to look for an opportunity to betray him to them without people knowing aboutit.	6 І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
7 The day of Unleavened Bread came round, on which the Passover had to be sacrificed,	7 Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.
8 and he sent Peter and John, saying, 'Go and make the preparations for us to eat the Passover.'	8 Ісус послав Петра та Йоана «Ідіть», — сказав, — «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.»
9 They asked him, 'Where do you want us to prepare it?'	9 Вони його спитали «Де хочеш, щоб ми приготували»
10 He said to them, 'Look, as you go into the city you wil meet a man carrying a pitcher of water. Fol owhim into the house he enters	10 Він відповів їм «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,
11 and tel the owner of the house, "The Master says this to you: Where is the room for me to eat thePassover with my disciples?"	11 і скажіть господареві дому Учитель тобі каже Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху
12 The man wil show you a large upper room furnished with couches. Make the preparations there.'	12 І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.»
13 They set off and found everything as he had told them and prepared the Passover.	13 Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.
14 When the time came he took his place at table, and the apostles with him.	14 І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.
15 And he said to them, 'I have ardently longed to eat this Passover with you before I suffer;	15 І він до них промовив «Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,
16 because, I tel you, I shal not eat it until it is fulfilled in the kingdom of God.'	16 бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.»
17 Then, taking a cup, he gave thanks and said, 'Take this and share it among you,	17 І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив «Візьміть її і поділіться між собою,
18 because from now on, I tel you, I shall never again drink wine until the kingdom of God comes.'	18 бо, кажу вам Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.»
19 Then he took bread, and when he had given thanks, he broke it and gave it to them, saying, 'This ismy body given for you; do this in remembrance of me.'	19 І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив «Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.»
20 He did the same with the cup after supper, and said, 'This cup is the new covenant in my bloodpoured out for you.	20 Так само чашу по вечері, кажучи «Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.
21 'But look, here with me on the table is the hand of the man who is betraying me.	21 Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.
22 The Son of man is indeed on the path which was decreed, but alas for that man by whom he isbetrayed!'	22 Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.»
23 And they began to ask one another which of them it could be who was to do this.	23 І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.
24 An argument also began between them about who should be reckoned the greatest;	24 Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.
25 but he said to them, 'Among the gentiles it is the kings who lord it over them, and those who haveauthority over them are given the title Benefactor.	25 Ісус сказав їм «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.
26 With you this must not happen. No; the greatest among you must behave as if he were the youngest,the leader as if he were the one who serves.	26 Не так хай буде з вами! А навпаки більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.
27 For who is the greater: the one at table or the one who serves? The one at table, surely? Yet here amI among you as one who serves!	27 Хто бо більший Той, що за столом, чи той, що служить Хіба не той, що за столом Та, проте, я між вами як той, що служить.
28 'You are the men who have stood by me faithful y in my trials;	28 Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,
29 and now I confer a kingdom on you, just as my Father conferred one on me:	29 і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,
30 you wil eat and drink at my table in my kingdom, and you wil sit on thrones to judge the twelve tribesof Israel.	30 щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 'Simon, Simon! Look, Satan has got his wish to sift you al like wheat;	31 О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,
32 but I have prayed for you, Simon, that your faith may not fail, and once you have recovered, you inyour turn must strengthen your brothers.'	32 та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.»
33 'Lord,' he answered, 'I would be ready to go to prison with you, and to death.'	33 «Господи», — сказав Петро до нього, — «з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.»
34 Jesus replied, 'I tell you, Peter, by the time the cock crows today you wil have denied three times thatyou know me.'	34 А Ісус мовив «Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.»
35 He said to them, 'When I sent you out without purse or haversack or sandals, were you short ofanything?'	35 Далі сказав їм «Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало»
36 'No, nothing,' they said. He said to them, 'But now if you have a purse, take it, and the same with ahaversack; if you have no sword, sell your cloak and buy one,	36 «Нічого», — відповіли. Він же до них промовив «А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
37 because I tell you these words of scripture are destined to be fulfil ed in me: He was counted as oneof the rebel ious. Yes, what it says about me is even now reaching its fulfilment.'	37 Кажу вам Має сповнитись на мені, що написане Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.»
38 They said, 'Lord, here are two swords.' He said to them, 'That is enough!'	38 Вони казали «Господи! Ось два мечі тут.» А він відповів їм «Досить!»
39 He then left to make his way as usual to the Mount of Olives, with the disciples fol owing.	39 Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.
40 When he reached the place he said to them, 'Pray not to be put to the test.'	40 Якже прибув на місце, він сказав їм «Моліться, щоб не ввійти в спокусу.»
41 Then he withdrew from them, about a stone's throw away, and knelt down and prayed.	41 І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися
42 'Father,' he said, 'if you are wil ing, take this cup away from me. Nevertheless, let your will be done,not mine.'	42 «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!»
43 Then an angel appeared to him, coming from heaven to give him strength.	43 Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його.
44 In his anguish he prayed even more earnestly, and his sweat fell to the ground like great drops ofblood.	44 Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.
45 When he rose from prayer he went to the disciples and found them sleeping for sheer grief.	45 Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.
46 And he said to them, 'Why are you asleep? Get up and pray not to be put to the test.'	46 І сказав їм «Чого спите Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!»
47 Suddenly, while he was still speaking, a number of men appeared, and at the head of them the mancal ed Judas, one of the Twelve, who went up to Jesus to kiss him.	47 Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.
48 Jesus said, 'Judas, are you betraying the Son of man with a kiss?'	48 А Ісус сказав до нього «Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина»
49 His followers, seeing what was about to happen, said, 'Lord, shal we use our swords?'	49 Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом «Господи, чи не вдарити нам мечем»
50 And one of them struck the high priest's servant and cut off his right ear.	50 І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
51 But at this Jesus said, 'That is enough.' And touching the man's ear he healed him.	51 Ісус озвався «Лишіть но!» І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.
52 Then Jesus said to the chief priests and captains of the Temple guard and elders who had come forhim, 'Am I a bandit, that you had to set out with swords and clubs?	52 Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!
53 When I was among you in the Temple day after day you never made a move to lay hands on me. Butthis is your hour; this is the reign of darkness.'	53 Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.»
54 They seized him then and led him away, and they took him to the high priest's house. Peter fol owedat a distance.	54 Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.
55 They had lit a fire in the middle of the courtyard and Peter sat down among them,	55 І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.
56 and as he was sitting there by the blaze a servant-girl saw him, peered at him, and said, 'This manwas with him too.'	56 Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже «І цей з ним був!»
57 But he denied it. 'Woman, I do not know him,' he said.	57 А він відрікся, кажучи «Не знаю його, жінко!»
58 Shortly afterwards someone else saw him and said, 'You are one of them too.' But Peter replied, 'I amnot, my friend.'	58 Та трохи згодом другий, побачивши його «І ти з них», — каже. Але Петро відповів «Ні, чоловіче!»
59 About an hour later another man insisted, saying, 'This fel ow was certainly with him. Why, he is aGalilean.'	59 А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!»
60 Peter said, 'My friend, I do not know what you are talking about.' At that instant, while he was stilspeaking, the cock crowed,	60 Петро озвавсь «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.» І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.
61 and the Lord turned and looked straight at Peter, and Peter remembered the Lord's words when hehad said to him, 'Before the cock crows today, you will have disowned me three times.'	61 І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.»
62 And he went outside and wept bitterly.	62 І, вийшовши звідти, заплакав гірко.
63 Meanwhile the men who guarded Jesus were mocking and beating him.	63 Тим часом люди, що держали його, б’ючи його, над ним знущалися
64 They blindfolded him and questioned him, saying, 'Prophesy! Who hit you then?'	64 і, накривши, питали його «Пророкуй, хто той, що вдарив тебе»
65 And they heaped many other insults on him.	65 І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.
66 When day broke there was a meeting of the elders of the people, the chief priests and scribes. Hewas brought before their council,	66 Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій
67 and they said to him, 'If you are the Christ, tel us.' He replied, 'If I tel you, you wil not believe,	67 і казали «Коли ти — Христос, скажи нам.» Він відповів їм «Коли скажу вам, ви не повірите;
68 and if I question you, you will not answer.	68 а якщо вас спитаю, ви не відповісте.
69 But from now on, the Son of man wil be seated at the right hand of the Power of God.'	69 Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.»
70 They all said, 'So you are the Son of God then?' He answered, 'It is you who say I am.'	70 А всі сказали «То, значить, ти Син Божий» Він сказав до них «Самі ж кажете, що я.»
71 Then they said, 'Why do we need any evidence? We have heard it for ourselves from his own lips.'	71 «Навіщо нам ще свідки», — сказали ті, — «самі ми чули з уст його.»