Mark 5

NEW JERUSALEM	Біблія
1 They reached the territory of the Gerasenes on the other side of the lake,	1 Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
2 and when he disembarked, a man with an unclean spirit at once came out from the tombs towards him.	2 І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
3 The man lived in the tombs and no one could secure him any more, even with a chain,	3 Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати;
4 because he had often been secured with fetters and chains but had snapped the chains and broken thefetters, and no one had the strength to control him.	4 — раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
5 All night and al day, among the tombs and in the mountains, he would howl and gash himself withstones.	5 Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
6 Catching sight of Jesus from a distance, he ran up and fel at his feet	6 Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
7 and shouted at the top of his voice, 'What do you want with me, Jesus, son of the Most High God? InGod's name do not torture me!'	7 і закричав великим голосом: Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!
8 For Jesus had been saying to him, 'Come out of the man, unclean spirit.'	8 Бо він сказав до нього: Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!
9 Then he asked, 'What is your name?' He answered, 'My name is Legion, for there are many of us.'	9 Ще й спитав його: Як тебе звати? Той же відрік: Легіон — мені ім’я, багато бо нас!
10 And he begged him earnestly not to send them out of the district.	10 І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
11 Now on the mountainside there was a great herd of pigs feeding,	11 А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі.
12 and the unclean spirits begged him, 'Send us to the pigs, let us go into them.'	12 Тож удалися до нього з проханням: Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них.
13 So he gave them leave. With that, the unclean spirits came out and went into the pigs, and the herd ofabout two thousand pigs charged down the cliff into the lake, and there they were drowned.	13 І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.
14 The men looking after them ran off and told their story in the city and in the country round about; andthe people came to see what had real y happened.	14 А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.
15 They came to Jesus and saw the demoniac sitting there -- the man who had had the legion in him --properly dressed and in his ful senses, and they were afraid.	15 Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.
16 And those who had witnessed it reported what had happened to the demoniac and what had becomeof the pigs.	16 І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
17 Then they began to implore Jesus to leave their neighbourhood.	17 Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.
18 As he was getting into the boat, the man who had been possessed begged to be al owed to stay withhim.	18 І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
19 Jesus would not let him but said to him, 'Go home to your people and tel them al that the Lord in hismercy has done for you.'	19 Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою.
20 So the man went off and proceeded to proclaim in the Decapolis al that Jesus had done for him. Andeveryone was amazed.	20 Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.
21 When Jesus had crossed again in the boat to the other side, a large crowd gathered round him and hestayed by the lake.	21 Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.
22 Then the president of the synagogue came up, named Jairus, and seeing him, fel at his feet	22 Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши його, упав йому до ніг
23 and begged him earnestly, saying, 'My little daughter is desperately sick. Do come and lay your handson her that she may be saved and may live.'	23 і благав його вельми, кажучи: Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила.
24 Jesus went with him and a large crowd followed him; they were pressing al round him.	24 Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.
25 Now there was a woman who had suffered from a haemorrhage for twelve years;	25 А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу
26 after long and painful treatment under various doctors, she had spent al she had without being anythe better for it; in fact, she was getting worse.	26 й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —
27 She had heard about Jesus, and she came up through the crowd and touched his cloak from behind,thinking,	27 почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.
28 'If I can just touch his clothes, I shal be saved.'	28 Мовляла бо: Як доторкнуся до його одежі — видужаю.
29 And at once the source of the bleeding dried up, and she felt in herself that she was cured of hercomplaint.	29 І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.
30 And at once aware of the power that had gone out from him, Jesus turned round in the crowd andsaid, 'Who touched my clothes?'	30 Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: Хто доторкнувся до моєї одежі?
31 His disciples said to him, 'You see how the crowd is pressing round you; how can you ask, "Whotouched me?" '	31 Учні ж його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?
32 But he continued to look al round to see who had done it.	32 Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.
33 Then the woman came forward, frightened and trembling because she knew what had happened toher, and she fel at his feet and told him the whole truth.	33 Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.
34 'My daughter,' he said, 'your faith has restored you to health; go in peace and be free of yourcomplaint.'	34 А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги.
35 While he was stil speaking some people arrived from the house of the president of the synagogue tosay, 'Your daughter is dead; why put the Master to any further trouble?'	35 Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?
36 But Jesus overheard what they said and he said to the president of the synagogue, 'Do not be afraid;only have faith.'	36 Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: Не бійся! Тільки віруй.
37 And he allowed no one to go with him except Peter and James and John the brother of James.	37 І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
38 So they came to the house of the president of the synagogue, and Jesus noticed al the commotion,with people weeping and wailing unrestrainedly.	38 Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.
39 He went in and said to them, 'Why all this commotion and crying? The child is not dead, but asleep.'	39 Увійшов же й каже: Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!
40 But they ridiculed him. So he turned them al out and, taking with him the child's father and mother andhis own companions, he went into the place where the child lay.	40 І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.
41 And taking the child by the hand he said to her, 'Talitha kum!' which means, 'Little girl, I tel you to getup.'	41 Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: Таліта кум — що значить у перекладі: Дівчино, кажу тобі, встань!
42 The little girl got up at once and began to walk about, for she was twelve years old. At once they wereovercome with astonishment,	42 І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.
43 and he gave them strict orders not to let anyone know about it, and told them to give her something toeat.	43 Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, — і наказав дати їй їсти.