Сирах 20

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.	1 Quanto è meglio correggere e non proibii di parlare a chi si confessa (in colpa), che covar lo sdegno!
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.	2 Un impudico eunuco disonorerà una vergine,
3 Хто признається, той втрати уникне.	3 così fa chi colla violenza rende iniquo giudizio.
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.	4 Quanto è bello nella correzione mostrar pentimento! Così eviterai il peccato volontario.
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.	5 V'è chi apparisce saggio col tacere, e chi si rende odioso per l'intemperanza nel parlare.
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.	6 Uno tace perchè non sa quel che dire, un altro tace sapendo che quello è il tempo adatto.
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.	7 L'uomo saggio tacerà fino al tempo opportuno, ma il leggero e l'imprudente non conosceranno tempo.
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.	8 Chi molto parla farà del male all'anima propria, e chi ingiustamente s'arroga dell'autorità sarà odiato.
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.	9 La riuscita è un male per l'uomo senza ritegno, e il guadagno gli riesce a detrimento.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.	10 Vi son doni inutili e doni che han doppia ricompensa.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.	11 V'è chi negli onori trova l'umiliazione, e chi dall'umiliazione alza la testa.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.	12 V'è chi compra molte cose con poco, ma poi è costretto a pagare il settuplo.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.	13 Il saggio si rende amabile colle sue parole, ma le graziosaggini degli stolti son gettate.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.	14 Il dono dello stolto non ti sarà utile, perchè egli ha sette occhi:
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!	15 darà poca roba e molti rimproveri, e, aperta la bocca, sputerà fuoco.
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;	16 V'è chi oggi presta e domani richiede: tale persona si rende odiosa.
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!	17 Lo stolto non avrà amici, e i suoi doni non saran graditi.
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!	18 Quelli che mangiano il pane di lui son lingue bugiarde, e, quante volte e quanti si burleran di lui?
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.	19 Egli, senza retto giudizio, dà via ciò che doveva serbare come quello che non doveva serbare.
20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!	20 Le cadute della lingua bugiarda sono come quelle sul pavimento; così, repentina sarà la caduta dei cattivi.
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.	21 L'uomo sgraziato è come favola senza sostanza che va continuamente sulle bocche dei maleducati.
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.	22 Il proverbio sarà disapprovato sulla bocca dello stolto, perchè non lo dice a suo tempo.
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.	23 V'è chi non può peccare per la miseria, ma nella sua inerzia è vivamente eccitato.
24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.	24 V'è chi perde l'anima sua per la vergogna, e la perde per colpa di persona imprudente, e si perde per rispetto umano.
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.	25 V'è chi per umano rispetto promette all'amico, e ci guadagna di farselo gratuitamente nemico.
26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.	26 Obbrobriosa macchia è nell'uomo la bugia, e sarà di continuo nella bocca dei maleducati.
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.	27 E' preferibile il ladro all'uomo che ha l'abitudine di mentire, ma l'uno e l'altro andranno in perdizione.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.	28 Gli abituati a mentire son disonorati, e la loro infamia li accompagnerà sempre.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.	29 Chi è saggio nel parlare si accresce il credito, e l'uomo prudente sarà accetto ai grandi.
30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?	30 Chi coltiva la sua terra farà alto il suo mucchio, chi opera con giustizia sarà esaltato, e chi piace ai grandi fuggirà l'iniquità.
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.	31 I regali e i doni accecano gli occhi dei giudici; come freno in bocca ne rattengono le correzioni.
	32 La sapienza nascosta, il tesoro non visto, a che giovano l'una e l'altro?
	33 E' migliore chi nasconde la sua stoltezza di chi tiene occulto il suo sapere.