Сирах 20
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ |
|---|---|
| 1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний. | 1 ܐܝܬ ܡܣܟܢܘܬܐ ܕܠܐ ܝܐܝܐ ܘܐܝܬ ܕܫܬܝܩ ܘܗ̣ܘ ܚܟܝܡ |
| 2 Ліпше зганити, аніж нагніватись. | 2 ܠܝܬ ܠܗ ܛܝܒܘܬܐ ܠܡ̇ܢ ܕܡ̇ܟܣ ܠܥܘܠܐ |
| 3 Хто признається, той втрати уникне. | 3 ܘܡܫܬܒܚ ܡܢ ܟܪ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܫܬܒܚܘ |
| 4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя. | 4 ܡܬܪܓܪܓ ܡܗܝܡܢܐ ܠܡܕܡܟ ܥܡ ܒܬܘܠܬܐ ܗܟܢܐ ܡ̇ܢ ܕܥܒܕ ܕܝܢܐ ܒܐܘܠܨܢܐ |
| 5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять. | 5 ܐܝܬ ܕܟܕ ܫܬܝܩ ܡܬܚܫܒ ܚܟܝܡܐ ܘܐܝܬ ܕܡܣܬܢܐ ܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ |
| 6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору. | 6 ܐܝܬ ܕܡܡܠܠ ܐܝܟܐ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܡܠܠܘ |
| 7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору. | 7 ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܛܪ ܥܕܢܐ ܘܓܒܪܐ ܥܘܠܐ ܘܡܪܚܐ ܠܐ ܢ̇ܛܪ ܥܕܢܐ |
| 8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє. | 8 ܐܝܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ ܡܣܬܢܐ ܘܕܡܬܓܐܐ ܢܣܬܢܘܢ ܚܝ̈ܘܗܝ |
| 9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата. | 9 ܐܝܬ ܡܕܡ ܕܠܒܝܫܬܗ ܗܘ ܕܓܒܪܐ ܘܐܝܬ ܫܘ̈ܥܝܬܐ ܕܠܚܘܣܪܢܗ ܐܝܟܢܐ ܓܝܪ ܕܬܫܕܐ ܟܐܦܐ ܒܥܘܦܐ ܘܬܦܪܚܝܘܗܝ ܗܟܢܐ ܬܘܒܕ ܪܚܡܘܬܗ ܕܪܚܡܟ ܕܫܪܪܐ ܘܠܐ ܬܫܟܚܝܗ̇ |
| 10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно. | |
| 11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях. | |
| 12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро. | 12 ܐܝܬ ܕܝܙܦ ܣܓܝ ܐܝܟ ܙܥܘܪ ܘܦ̇ܪܥ ܠܗ ܚܕ ܒܫܒܥܐ |
| 13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно. | |
| 14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро. | 14 ܡܘܗܒܬܗ ܕܣܟܠܐ ܠܐ ܫܘܝܐ ܠܗ ܡܛܠ ܕܥܝ̈ܢܘܗܝ ܚܕ ܒܫܒܥܐ ܣܝܡܢ ܠܦܘܪܥܢܘܬܐ |
| 15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина! | 15 ܙܥܘܪ ܝܗܒ ܘܣܓܝ ܡܚܣܕ ܘܦܬ̇ܚ ܦܘܡܗ ܘܡܡܠܠ ܕܒܝܫ ܘܣ̇ܪܒ ܝܘܡܢܐ ܡܘܙܦ ܘܡܚܪ ܬ̇ܒܥ ܘܓܒܝܬܗ ܓܒܝܬܐ ܗܝ ܕܦܘܪܥܢܘܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܗܟܢܐ ܐܝܬܝܗܘܢ ܠܐܠܗܐ ܘܠܒܢܝܢܫ̈ܐ ܣܢܝܐܝܢ ܐܢܘܢ |
| 16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства; | 16 ܐܝܟܢܐ ܕܠܐ ܡܫܟܚܐ ܐܠܝܬܐ ܕܬܬܐܟܠ ܕܠܐ ܡܠܚܐ ܗܟܢܐ ܡܠܬܐ ܕܠܐ ܡܬܐܡܪܐ ܒܥܕܢܗ̇ |
| 17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього! | |
| 18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається! | |
| 19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів. | |
| 20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно! | 20 ܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܬܬܩܠ ܡܠܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܡ̇ܪ ܠܗ ܒܥܕܢܗ̇ |
| 21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління. | 21 ܐܝܬ ܕܡܬܦܠܛ ܡܢ ܚܛܗ̈ܐ ܡܛܠ ܨܪܝܟܘܬܗ ܡܢܘ̇ ܗܢܐ ܕܗܘܐ ܙܕܝܩܐ ܘܥܠ ܥܘܬܪܗ ܡܬܬܢܝܚ |
| 22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує. | 22 ܐܝܬ ܕܡܘܒܕ ܢܦܫܗ ܡܢ ܒܗܬܬܗ ܘܡܢ ܟܘܣܝ ܐܦܘܗܝ ܓܡ̇ܪ |
| 23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога. | 23 ܐܝܬ ܕܡܢ ܒܗܬܬܗ ܡܬܟܠ ܚܒܪܗ ܘܩ̇ܢܐ ܠܗ ܣܢܐܐ ܡܓܢ |
| 24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів. | 24 ܡܕܡ ܕܒܝܫ ܒܐܢ̈ܫܐ ܕܓܠܘܬܐ ܘܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܝ ܣܓܝܐܐ |
| 25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель. | 25 ܡܬܪܓܪܓ ܠܡܓܢܒ ܐܦ ܠܡܕܓܠܘ ܘܬܪ̈ܬܝܗܘܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܒܗܬܬܐ ܢܘܪܬܢ |
| 26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала. | 26 ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܕܒܪܢܫܐ ܕ̇ܓܠܐ ܠܠܘܛܬܐ ܘܒܗܬܬܗ ܥܡܗ ܬܐܒܕ |
| 27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби. | 27 ܡܠ̣ܐ ܡ̈ܬܠܐ ܕܚܟܡܬܐ ܐܝܟ ܙܥܘܪܐ ܢܚܘܐ ܢܦܫܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܫܬܠܛ ܒܪ̈ܘܪܒܢܐ |
| 28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість. | |
| 29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори. | 29 ܩܘܪܒܢܐ ܘܫܘܚܕܐ ܡ̇ܒܗܬܝܢ ܥܝ̈ܢܐ ܘܣ̇ܟܪ ܦܘܡܐ ܘܡܒܛܠ ܡܟܣܢܘܬܐ |
| 30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь? | 30 ܚܟܡܬܐ ܛܡܝܪܬܐ ܘܣܝܡܬܐ ܕܡܛܫܝܐ ܡܢܐ ܗܢܝܢܐ ܐܝܬ ܒܬܪ̈ܬܝܗܝܢ |
| 31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість. | 31 ܛܒ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܣܟܠܘܬܗ ܛܒ ܡܢ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܚܟܡܬܗ |