Сирах 20

Біблія	Peshitta
1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.	1 ܐܝܬ ܡܣܟܢܘܬܐ ܕܠܐ ܝܐܝܐ ܘܐܝܬ ܕܫܬܝܩ ܘܗ̣ܘ ܚܟܝܡ
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.	2 ܠܝܬ ܠܗ ܛܝܒܘܬܐ ܠܡ̇ܢ ܕܡ̇ܟܣ ܠܥܘܠܐ
3 Хто признається, той втрати уникне.	3 ܘܡܫܬܒܚ ܡܢ ܟܪ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܫܬܒܚܘ
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.	4 ܡܬܪܓܪܓ ܡܗܝܡܢܐ ܠܡܕܡܟ ܥܡ ܒܬܘܠܬܐ ܗܟܢܐ ܡ̇ܢ ܕܥܒܕ ܕܝܢܐ ܒܐܘܠܨܢܐ
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.	5 ܐܝܬ ܕܟܕ ܫܬܝܩ ܡܬܚܫܒ ܚܟܝܡܐ ܘܐܝܬ ܕܡܣܬܢܐ ܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.	6 ܐܝܬ ܕܡܡܠܠ ܐܝܟܐ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܡܠܠܘ
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.	7 ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܛܪ ܥܕܢܐ ܘܓܒܪܐ ܥܘܠܐ ܘܡܪܚܐ ܠܐ ܢ̇ܛܪ ܥܕܢܐ
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.	8 ܐܝܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ ܡܣܬܢܐ ܘܕܡܬܓܐܐ ܢܣܬܢܘܢ ܚܝ̈ܘܗܝ
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.	9 ܐܝܬ ܡܕܡ ܕܠܒܝܫܬܗ ܗܘ ܕܓܒܪܐ ܘܐܝܬ ܫܘ̈ܥܝܬܐ ܕܠܚܘܣܪܢܗ ܐܝܟܢܐ ܓܝܪ ܕܬܫܕܐ ܟܐܦܐ ܒܥܘܦܐ ܘܬܦܪܚܝܘܗܝ ܗܟܢܐ ܬܘܒܕ ܪܚܡܘܬܗ ܕܪܚܡܟ ܕܫܪܪܐ ܘܠܐ ܬܫܟܚܝܗ̇
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.	12 ܐܝܬ ܕܝܙܦ ܣܓܝ ܐܝܟ ܙܥܘܪ ܘܦ̇ܪܥ ܠܗ ܚܕ ܒܫܒܥܐ
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.	14 ܡܘܗܒܬܗ ܕܣܟܠܐ ܠܐ ܫܘܝܐ ܠܗ ܡܛܠ ܕܥܝ̈ܢܘܗܝ ܚܕ ܒܫܒܥܐ ܣܝܡܢ ܠܦܘܪܥܢܘܬܐ
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!	15 ܙܥܘܪ ܝܗܒ ܘܣܓܝ ܡܚܣܕ ܘܦܬ̇ܚ ܦܘܡܗ ܘܡܡܠܠ ܕܒܝܫ ܘܣ̇ܪܒ ܝܘܡܢܐ ܡܘܙܦ ܘܡܚܪ ܬ̇ܒܥ ܘܓܒܝܬܗ ܓܒܝܬܐ ܗܝ ܕܦܘܪܥܢܘܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܗܟܢܐ ܐܝܬܝܗܘܢ ܠܐܠܗܐ ܘܠܒܢܝܢܫ̈ܐ ܣܢܝܐܝܢ ܐܢܘܢ
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;	16 ܐܝܟܢܐ ܕܠܐ ܡܫܟܚܐ ܐܠܝܬܐ ܕܬܬܐܟܠ ܕܠܐ ܡܠܚܐ ܗܟܢܐ ܡܠܬܐ ܕܠܐ ܡܬܐܡܪܐ ܒܥܕܢܗ̇
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!	20 ܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܬܬܩܠ ܡܠܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܡ̇ܪ ܠܗ ܒܥܕܢܗ̇
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.	21 ܐܝܬ ܕܡܬܦܠܛ ܡܢ ܚܛܗ̈ܐ ܡܛܠ ܨܪܝܟܘܬܗ ܡܢܘ̇ ܗܢܐ ܕܗܘܐ ܙܕܝܩܐ ܘܥܠ ܥܘܬܪܗ ܡܬܬܢܝܚ
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.	22 ܐܝܬ ܕܡܘܒܕ ܢܦܫܗ ܡܢ ܒܗܬܬܗ ܘܡܢ ܟܘܣܝ ܐܦܘܗܝ ܓܡ̇ܪ
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.	23 ܐܝܬ ܕܡܢ ܒܗܬܬܗ ܡܬܟܠ ܚܒܪܗ ܘܩ̇ܢܐ ܠܗ ܣܢܐܐ ܡܓܢ
24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.	24 ܡܕܡ ܕܒܝܫ ܒܐܢ̈ܫܐ ܕܓܠܘܬܐ ܘܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܝ ܣܓܝܐܐ
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.	25 ܡܬܪܓܪܓ ܠܡܓܢܒ ܐܦ ܠܡܕܓܠܘ ܘܬܪ̈ܬܝܗܘܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܒܗܬܬܐ ܢܘܪܬܢ
26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.	26 ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܕܒܪܢܫܐ ܕ̇ܓܠܐ ܠܠܘܛܬܐ ܘܒܗܬܬܗ ܥܡܗ ܬܐܒܕ
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.	27 ܡܠ̣ܐ ܡ̈ܬܠܐ ܕܚܟܡܬܐ ܐܝܟ ܙܥܘܪܐ ܢܚܘܐ ܢܦܫܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܫܬܠܛ ܒܪ̈ܘܪܒܢܐ
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.	29 ܩܘܪܒܢܐ ܘܫܘܚܕܐ ܡ̇ܒܗܬܝܢ ܥܝ̈ܢܐ ܘܣ̇ܟܪ ܦܘܡܐ ܘܡܒܛܠ ܡܟܣܢܘܬܐ
30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?	30 ܚܟܡܬܐ ܛܡܝܪܬܐ ܘܣܝܡܬܐ ܕܡܛܫܝܐ ܡܢܐ ܗܢܝܢܐ ܐܝܬ ܒܬܪ̈ܬܝܗܝܢ
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.	31 ܛܒ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܣܟܠܘܬܗ ܛܒ ܡܢ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܚܟܡܬܗ