Сирах 20

Біблія	VULGATA
1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.	1 Quam bonum est arguere, quam irasci, et confitentem in oratione non prohibere !
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.	2 Concupiscentia spadonis devirginabit juvenculam :
3 Хто признається, той втрати уникне.	3 sic qui facit per vim judicium iniquum.
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.	4 Quam bonum est correptum manifestare p?nitentiam ! sic enim effugies voluntarium peccatum.
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.	5 Est tacens qui invenitur sapiens : et est odibilis qui procax est ad loquendum.
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.	6 Est tacens non habens sensum loquelæ : et est tacens sciens tempus aptum.
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.	7 Homo sapiens tacebit usque ad tempus : lascivus autem et imprudens non servabunt tempus.
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.	8 Qui multis utitur verbis lædet animam suam : et qui potestatem sibi sumit injuste, odietur.
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.	9 Est processio in malis viro indisciplinato, et est inventio in detrimentum.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.	10 Est datum quod non est utile, et est datum cujus retributio duplex.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.	11 Est propter gloriam minoratio, et est qui ab humilitate levabit caput.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.	12 Est qui multa redimat modico pretio, et restituens ea in septuplum.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.	13 Sapiens in verbis seipsum amabilem facit : gratiæ autem fatuorum effundentur.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.	14 Datus insipientis non erit utilis tibi : oculi enim illius septemplices sunt.
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!	15 Exigua dabit, et multa improperabit : et apertio oris illius inflammatio est.
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;	16 Hodie f?neratur quis, et cras expetit : odibilis est homo hujusmodi.
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!	17 Fatuo non erit amicus, et non erit gratia bonis illius :
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!	18 qui enim edunt panem illius, falsæ linguæ sunt. Quoties et quanti irridebunt eum !
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.	19 neque enim quod habendum erat directo sensu distribuit ; similiter et quod non erat habendum.
20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!	20 Lapsus falsæ linguæ quasi qui in pavimento cadens : sic casus malorum festinanter veniet.
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.	21 Homo acharis quasi fabula vana, in ore indisciplinatorum assidua erit.
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.	22 Ex ore fatui reprobabitur parabola : non enim dicit illam in tempore suo.
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.	23 Est qui vetatur peccare præ inopia, et in requie sua stimulabitur.
24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.	24 Est qui perdet animam suam præ confusione, et ab imprudenti persona perdet eam : personæ autem acceptione perdet se.
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.	25 Est qui præ confusione promittit amico, et lucratus est eum inimicum gratis.
26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.	26 Opprobrium nequam in homine mendacium : et in ore indisciplinatorum assidue erit.
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.	27 Potior fur quam assiduitas viri mendacis : perditionem autem ambo hæreditabunt.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.	28 Mores hominum mendacium sine honore, et confusio illorum cum ipsis sine intermissione.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.	29 Sapiens in verbis producet seipsum, et homo prudens placebit magnatis.
30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?	30 Qui operatur terram suam inaltabit acervum frugum, et qui operatur justitiam, ipse exaltabitur : qui vero placet magnatis effugiet iniquitatem.
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.	31 Xenia et dona excæcant oculos judicum, et quasi mutus, in ore avertit correptiones eorum.
	32 Sapientia absconsa, et thesaurus invisus, quæ utilitas in utrisque ?
	33 Melior est qui celat insipientiam suam, quam homo qui abscondit sapientiam suam.