Сирах 20

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.	1 C'è un rimprovero che non è a tempo giusto, e c'è chi tace perché è sapiente.
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.	2 E' meglio reclamare che covare la rabbia,
3 Хто признається, той втрати уникне.	3 ma chi ammette la propria colpa evita il peggio.
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.	4 Eunuco che brama deflorare una ragazza è chi vuole ottenere giustizia con la violenza.
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.	5 Chi tace sarà riconosciuto saggio ma è odiato chi parla troppo.
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.	6 C'è chi tace perché non sa rispondere, e c'è chi tace in attesa del tempo giusto.
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.	7 L'uomo saggio tace fino al tempo giusto, il fanfarone e lo sciocco non sanno indugiare.
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.	8 Chi abbonda nel parlare sarà in abominio, e chi è presuntuoso sarà disprezzato.
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.	9 Si può aver profitto dall'avversità e perdita da un colpo di fortuna.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.	10 C'è generosità che non reca guadagno e c'è generosità che è ricambiata due volte.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.	11 C'è chi cerca gloria e trova umiliazione, e chi dall'umiliazione alza la testa.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.	12 C'è chi compra molto con poco, e chi lo paga sette volte.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.	13 Il saggio con poco si rende amabile, i favori dello stolto si versano a vuoto.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.	14 Il dono dello stolto non ti gioverà, egli attende ricompensa ad occhi sbarrati;
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!	15 dà poco e fa molte rimostranze, aprendo la sua bocca come un banditore; oggi fa un prestito e domani lo richiede, quest'uomo è sempre malvisto.
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;	16 Lo stolto dice: "Non ho amici, non c'è gratitudine per la mia generosità;
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!	17 anche quelli che mangiano il mio pane sono lingue cattive". Quanti e quante volte ridono di lui!
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!	18 Meglio scivolare al suolo che con la lingua, perciò la caduta dei perversi verrà presto.
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.	19 Dall'uomo grossolano parole fuori tempo; queste si moltiplicano in bocca agli stolti.
20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!	20 Lo stolto che sentenzia sarà criticato, perché non parla a tempo opportuno.
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.	21 C'è chi il bisogno trattiene dal peccare, così nel riposo è senza rimorsi.
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.	22 C'è chi si perde a causa della vergogna, e chi si rovina per la faccia di uno stolto.
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.	23 C'è chi promette all'amico per vergogna, così l'avrà nemico senza motivo.
24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.	24 La menzogna è nell'uomo macchia infame, ma abbonda sulla bocca degli stolti.
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.	25 Un ladro vale più d'un bugiardo incorreggibile, ma la sorte d'entrambi è la perdizione.
26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.	26 Il vizio del bugiardo è un disonore, la vergogna sarà sempre con lui.
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.	27 Il saggio si attira la stima con la parola e l'uomo di senno piacerà ai grandi.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.	28 Chi lavora la terra fa crescere il suo raccolto e chi piace ai grandi trova discolpa.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.	29 L'ospitalità e i doni accecano i saggi, sono museruola in bocca che frena il rimprovero.
30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?	30 Sapienza nascosta e tesoro invisibile, non sono entrambi inutili?
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.	31 Val più l'uomo che nasconde la stoltezza che l'uomo che nasconde la sapienza.