| 1 Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха. | |
| 2 Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до тебе, Боже. | 2 ܐܝܟ ܐܝܠܐ ܕܓܥܐ ܥܠ ܦܨܝܕܐ ܕܡ̈ܝܐ ܗܟܢܐ ܐܦ ܢܦܫܝ ܓܥܝܐ ܠܘܬܟ ܡܪܝܐ |
| 3 Душа моя жадає Бога, Бога живого, — коли бо прийду й побачу обличчя Боже? | 3 ܨܗܝܐ ܗܝ ܠܟ ܢܦܫܝ ܐܠܗܐ ܚܝܐ ܕܐܡܬܝ ܐܬܐ ܘܐܚܙܐ ܐ̈ܦܝܟ ܐܠܗܐ |
| 4 Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?» | 4 ܗܘܬ ܠܝ ܕܡܥܬܝ ܡܐܟܘܠܬܐ ܒܐܝܡܡܐ ܘܒܠܠܝܐ ܟܕ ܐܡܪܝܢ ܗܘܘ ܠܝ ܟܠܝܘܡ ܕܐܝܟܘ ܐܠܗܟ |
| 5 Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім. | 5 ܗܠܝܢ ܐܬܕܟܪܬ ܘܐܬܛܪܦܬ ܢܦܫܝ ܡܛܠ ܕܐܥܒܪ ܒܣܬܪܟ ܥܫܝܢܐ ܥܕܡܐ ܠܒܝܬܗ ܕܐܠܗܐ ܒܩܠܐ ܕܬܫܒܘܚܬܐ ܘܕܬܘܕܝܬܐ ܣ̈ܓܝܐܐ ܚܕܝܢ |
| 6 Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: «Коли помре він, і загине його ім’я?» | 6 ܠܡܢܐ ܡܬܛܪܦܬ ܢܦܫܝ ܘܠܡܢܐ ܬܡܝܗܬܝ ܣܟܝ ܠܐܠܗܐ ܡܛܠ ܕܬܘܒ ܐܘܕܐ ܠܗ ܠܦܪܘܩܐ ܕܐ̈ܦܝ |
| 7 Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар. | 7 ܘܐܠܗܝ ܥܠܝ ܢܦܫܝ ܐܬܛܪܦܬ ܡܛܠ ܗܢܐ ܐܬܕܟܪܬܟ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܝܘܪܕܢܢ ܘܡܢ ܚܪܡܘܢ ܘܡܢ ܛܘܪܐ ܙܥܘܪܐ |
| 8 Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене. | 8 ܬܗܘܡܐ ܠܬܗܘܡܐ ܩܪܐ ܩܠܐ ܠܩܠܐ ܕܡ̈ܝܐ ܕܢܣܟ̈ܝܟ ܟܠܗܘܢ ܡܚܫ̈ܘܠܝܟ ܘܓ̈ܠܠܝܟ ܥܠܝ ܥܒܪܘ |
| 9 Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого. | 9 ܒܐܝܡܡܐ ܢܦܩܘܕ ܡܪܝܐ ܪ̈ܚܡܘܗܝ ܘܒܠܠܝܐ ܬܫܒܚ̈ܬܗ ܥܡܝ ܨܠܘܬܐ ܗܘ ܠܐܠܗܐ ܚܝܐ |
| 10 Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий? | 10 ܐܡܪܬ ܠܐܠܗܐ ܕܠܡܢܐ ܛܥܝܬܢܝ ܘܠܡܢܐ ܡܗܠܟ ܐܢܐ ܟܡܝܪܐܝܬ ܒܐܘܠܨܢܐ ܕܒ̈ܥܠܕܒܒܝ |
| 11 Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?» | 11 ܒܬܒܪܐ ܕܓܪ̈ܡܝ ܚܣܕܘܢܝ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܐܡܪܝܢ ܗܘܘ ܠܝ ܟܘܠ ܝܘܡ ܐܝܟܘ ܐܠܗܟ |
| 12 Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога. | 12 ܠܡܢܐ ܡܬܛܪܦܬܝ ܢܦܫܝ ܘܠܡܢܐ ܬܡܝܗܬܝ ܣܟܝ ܠܐܠܗܐ ܡܛܠ ܕܬܘܒ ܐܘܕܐ ܠܗ ܠܦܪܘܩܐ ܕܐ̈ܦܝ ܘܐܠܗܝ |