Псалмів 137

Біблія	NOVA VULGATA
1 Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.	1 Super flumina Babylonis, illic sedimus et flevimus, cum recordaremur Sion.
2 На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.	2 In salicibus in medio eius suspendimus citharas nostras.
3 Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»	3 Quia illic rogaverunt nos, qui captivos duxerunt nos, verba cantionum, et, qui affligebant nos, laetitiam: “ Cantate nobis de canticis Sion ”.
4 Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?	4 Quomodo cantabimus canticum Domini in terra aliena?
5 Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!	5 Si oblitus fuero tui, Ierusalem, oblivioni detur dextera mea;
6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!	6 adhaereat lingua mea faucibus meis, si non meminero tui, si non praeposuero Ierusalem in capite laetitiae meae.
7 Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»	7 Memor esto, Domine, adversus filios Edom diei Ierusalem; qui dicebant: “ Exinanite, exinanite usque ad fundamentum in ea ”.
8 О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.	8 Filia Babylonis devastans, beatus, qui retribuet tibi retributionem tuam, quam retribuisti nobis;
9 Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб’є їх об скелю.	9 beatus, qui tenebit et allidet parvulos tuos ad petram.