| 1 ܨܘܬ ܫܡܝܐ ܘܐܡܠܠ. ܬܫܡܥ ܐܪܥܐ ܡܐܡܪܗ ܕܦܘܡܝ. | 1 «Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле! |
| 2 ܢܪܣܡ ܐܝܟ ܡܛܪܐ ܝܘܠܦܢܝ. ܘܢܚܘܬ ܐܝܟ ܛܠܐ ܡܐܡܪܝ. ܐܝܟ ܪ̈ܘܚܐ ܕܥܠ ܬܕܐܐ. ܘܐܝܟ ܐܪ̈ܣܝܣܐ ܕܥܠ ܥܣܒܐ. | 2 Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину. |
| 3 ܡܛܘܠ ܕܒܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܐܩܪܐ. ܗܒܘ ܪܒܘܬܐ ܠܐܠܗܢ ܬܩܝܦܐ. | 3 Бо ім’я Господнє прославляю: воздайте славу нашому Богові! |
| 4 ܕܕܠܐ ܡܘܡ ܥ̈ܒ̇ܕܘܗܝ. ܘܟܘܠܗܝܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܕܝܢܐ. ܐܠܗܐ ܗܘ ܡܗܝܡܢܐ ܘܠܐ ܗܘܐ ܥܘ̇ܠܐ. ܙܕܝܩܐ ܘܬܪܝܨܐ. | 4 Він — скеля; звершені його діла, бо всі його дороги — справедливість; Бог — вірність, без жадної омани, він справедливий і правий! |
| 5 ܚܒܠܘ ܘܠܐ ܠܗ ܒܢ̈ܝܐ ܕܡܘܡܐ. ܕܪܐ ܡܥܩܡܐ ܘܡܦܬܠܐ. | 5 Зневажали його ті, що не сини йому більше, а кодло крутіїв зрадливих! |
| 6 ܗܠܝܢ ܠܡܪܝܐ ܦ̇ܪܥܝܢ ܐܢܬܘܢ. ܥܡܐ ܣܟܠܐ ܘܠܐ ܗܘܐ ܚܟܝܡܐ. ܕܠܡܐ ܠܐ ܗܘܐ ܐܒܘܟ ܕܩܢܟ. ܘܗܘ ܥܒ̣ܕܟ ܘܐܬܩܢܟ. | 6 То так оддячуєш Господеві, народе глупий, нетямущий? Хіба ж не він- твій батько, твій Творець, що створив тебе і тебе підтримує? |
| 7 ܐܬܕܟܪ ܝܘܡ̈ܬܐ ܕܡܢ ܥܠܡ. ܘܐܣܬܟܠ ܒܫ̈ܢܝܐ ܕܕܪܕܪܝܢ. ܫ̇ܐܠ ܠܐܒܘܟ ܘܢܚܘܝܟ. ܘܠܣ̈ܒܝܟ ܘܢܐܡܪܘܢ ܠܟ. | 7 Згадай лишень дні здавен-давні, збагни літа від роду й до роду! Спитай у батька, й він звістує тобі, у людей старих, вони ж тобі повідають. |
| 8 ܕܟܕ ܡܦܠܓ ܡܪܝܡܐ ܥܡ̈ܡܐ. ܘܟܕ ܡܦܪܫ ܒܢ̈ܝܢܫܐ. ܐܩܝܡ ܬܚܘܡܐ ܕܥܡ̈ܡܐ ܠܡܢܝܢܐ ܕܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ. | 8 Коли Всевишній призначав людям насліддя, коли розділяв народи, то встановив народам межі, за числом синів Ізраїля: |
| 9 ܡܛܠ ܕܦܠܓܘܬܗ ܕܡܪܝܐ ܥܡܗ. ܘܝܥܩܘܒ ܚܒܠܐ ܕܝܪܬܘܬܗ. | 9 Господня ж частина — народ його, Яків — уділ його насліддя. |
| 10 ܐܫܟܚܗ ܒܐܪܥܐ ܕܡܕܒܪܐ. ܘܒܚܘܪܒܐ ܕܐܫܝܡܘܢ ܐܩܦܗ ܘܚܒܒܗ ܘܢܛܪܗ ܐܝܟ ܒܒܬܐ ܕܥܝܢܐ. | 10 Господь знайшов його в краю пустиннім, у дикій пустелі, що її виття звірів наповнює, і заходивсь його пестити, за ним ходити, та берегти, мов зіницю ока. |
| 11 ܐܝܟ ܢܫܪܐ ܕܛ̇ܐܣ ܥܠ ܩܢܗ. ܘܥܠ ܦܪ̈ܘܓܘܗܝ ܡܪܚܦ ܦ̇ܪܣ ܓܦܘ̈ܗܝ ܘܡܩܒܠ ܠܗܘܢ. ܘܫ̇ܩܠ ܠܗܘܢ ܥܠ ܥܘܫܢܐ ܕܐܒܪ̈ܘܗܝ. | 11 Як орел манить (до злету) своїх малят і над орлятами ширяє, так простер він крила, підхопив його та й поніс на своїх перах. |
| 12 ܡܪܝܐ ܒܠܚܘܕܘܗܝ ܕܒܪܗ. ܘܠܝܬ ܗܘܐ ܥܡܗ ܐܠܗ ܢܘܟܪܝ. | 12 Господь один водив його, не було з ним чужого бога. |
| 13 ܐܘܬܒܗ ܥܠ ܥܘܫܢܐ ܕܐܪܥܐ. ܘܐܘܟܠܗ ܥ̈ܠܠܬܐ ܕܚܩܠܐ. ܘܐܝܢܩܗ ܕܒܫܐ ܡܢ ܟܐܦܐ. ܘܡܫܚܐ ܡܢ ܟܐܦܐ ܕܛܪܢܐ. | 13 Водив його по вершинах краю, годував його плодами поля; давав йому мед зо скелі ссати й олію з каменя твердого; |
| 14 ܚܐܘܬܐ ܕܬܘܪ̈ܐ ܘܚܠܒܐ ܕܥܢܐ. ܥܡ ܬܪܒܐ ܕܡ̈ܦܛܡܐ ܕܟܪ̈ܐ ܒܢ̈ܝ ܕܝ̈ܨܐ ܘܓܕܝ̈ܐ. ܥܡ ܬܪܒܐ ܘܫܘܡܢܐ ܕܚ̈ܛܐ. ܘܕܡܐ ܕܥܢ̈ܒܐ ܐܫܩܝܗ ܚܡܪܐ. | 14 Коров’ячу сметану й молоко овече, разом із туком ягнят, башанських баранів, козлів, з тучним зерном пшениці, і пив ти кров грона — вино шипуче. |
| 15 ܘܫܡܢ ܐܝܣܪܝܠ ܘܒܥܛ. ܫܡܢ ܘܬܩܦ ܘܩܢܐ ܢܟ̈ܣܐ. ܘܛܥܐ ܠܐܠܗܐ ܕܥܒܕܗ. ܘܨܚܝ ܠܬܩܝܦܐ ܕܦܪܩܗ. | 15 Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала. |
| 16 ܐܛܢܗ ܒܢܘܟܪ̈ܝܐ. ܘܒܕܚ̈ܠܬܐ ܐܪܓܙܗ. | 16 Вони розсердили його божищами чужими, гидотами його роздратували. |
| 17 ܕܒܚܘ ܠܫܐ̈ܕܐ ܕܠܐ ܗܘܘ ܐ̈ܠܗܐ. ܐ̈ܠܗܐ ܕܠܐ ܝܕܥܘ ܐܢܘܢ. ܚ̈ܕܬܐ ܐܢܘܢ ܕܗܟܝܠ ܐܬܥܒܕܘ. ܘܠܐ ܕܚܠܘ ܠܗܘܢ ܐ̈ܒܗܝܟܘܢ. | 17 Жертву приносили бісам, не Богові, богам, яких і не знали досі; новим, які поприходили недавно, яких батьки їхні не шанували. |
| 18 ܠܬܩܝܦܐ ܕܝܠܕܟ ܛܥܝܬ. ܘܐܬܢܫܝܬ ܠܐܠܗܐ ܕܫܒܚܟ. | 18 Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, забув про Бога, що породив тебе. |
| 19 ܘܚܙܐ ܡܪܝܐ ܘܪܓܙ. ܥܠ ܕܐܪܓܙܘܗܝ ܒܢ̈ܘܗܝ ܘܒܢ̈ܬܗ. | 19 Побачив те Господь і відкинув у гніві власних синів і дочок власних. |
| 20 ܘܐܡܪ ܐܦܢܐ ܐ̈ܦܝ ܡܢܗܘܢ. ܘܐܚܙܐ ܡܢܐ ܗ̇ܘܝܐ ܚܪܬܗܘܢ. ܡܛܠ ܕܕܪܐ ܐܢܘܢ ܗܦܝܟܐ. ܒܢ̈ܝܐ ܕܠܝܬ ܒܗܘܢ ܗܝܡܢܘܬܐ. | 20 Та й промовив: Сховаю лице моє від них, і побачу, який кінець їх буде; вони бо — кодло перевертнів, діти, що вірности не мають. |
| 21 ܗܢܘܢ ܐܛܢܘܢܝ ܒܠܐ ܐܠܗ . ܘܐܪܓܙܘܢܝ ܒܕܚ̈ܠܬܗܘܢ . ܘܐܦ ܐܢܐ ܐܛܢ ܐܢܘܢ ܒܠܐ ܥܡܝ. ܘܒܥܡܐ ܣܟܠܐ ܐܪܓܙ ܐܢܘܢ. | 21 Вони збудили ревнощі мої небогом, розгнівали мене своїми бовванами; а я збуджу їх ревнощі ненародом, я роздратую їх — людом глупим. |
| 22 ܡܛܠ ܕܢܘܪܐ ܩ̇ܕܚܐ ܒܪܘܓܙܝ. ܘܡܘܩܕܐ ܥܕܡܐ ܠܫܝܘܠ ܬܚܬܝܬܐ. ܬܐܟܘܠ ܐܪܥܐ ܘܥ̈ܠܠܬܗ̇ ܘܬܘܩܕ ܫܬܐ̈ܣܐ ܕܛܘܪ̈ܐ. | 22 Бо вогонь мого гніву загорівся; горить аж до Підземелля-Прірви; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір. |
| 23 ܐܟܢܫ ܥܠܝܗܘܢ ܒܝܫ̈ܬܐ. ܘܓܐܪ̈ܝ ܐܘܟܠ ܒܗܘܢ. | 23 Нагромаджу на них нещастя, витрачу проти них стріли мої; |
| 24 ܘܢܬܛܪܦܘܢ ܠܟܦܢܐ ܘܢܫ̈ܬܠܡܢ ܠܗܘܢ ܪ̈ܘܚܐ ܒܝ̈ܫܬܐ. ܘܠܛܝܪܐ ܐܫܠܡ ܐܢܘܢ. ܘܚܝܘܬ ܫܢܐ ܐܓܪܐ ܒܗܘܢ. ܥܡ ܚܡܬܐ ܕܚ̈ܘܘܬܐ ܕܚ̇ܠܕܝܢ ܒܥܦܪܐ. | 24 Вони загинуть з голоднечі, їх спалить жар і чума люта. Зуби звірів пошлю на них і отруту плазунів. |
| 25 ܡܢ ܠܒܪ ܬܓܝܙ ܚܪܒܐ. ܘܡܢ ܬܘ̈ܢܐ ܕܚܠܬܐ. ܘܐܦ ܓܕܘ̈ܕܐ ܘܒܬ̈ܘܠܬܐ. ܘܛ̈ܠܝܐ ܥܡ ܓܒܪ̈ܐ ܣ̈ܒܐ. | 25 Ззовні меч убиватиме, а всередині — жах, і юнака, й юначку, і немовлятко із сивим дідом. |
| 26 ܘܐܡ̇ܪܬ ܐܝܟܐ ܐܢܘܢ. ܐܒܛܠ ܡܢ ܒܢ̈ܝ ܐܢܫܐ ܕܘܟܪܢܗܘܢ. | 26 Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам’яті в людей; |
| 27 ܐܠܘ ܠܐ ܪܘܓܙܐ ܕܒܥܠܕܒܒܐ ܕܥܫܢ. ܕܠܐ ܢܬܬܪܝܡܘܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝܗܘܢ . ܘܢܐܡܪܘܢ ܕܐܝܕܢ ܗܘ ܐܬܬܪܝܡܬ. ܘܠܐ ܗܘܐ ܡܪܝܐ ܥܒܕ ܗܠܝܢ. | 27 Якби я не боявся глуму ворога, Щоб гнобителі їхні, побачивши те, не казали: Рука наша потужна, а Не Господь усе це вчинив. |
| 28 ܡܛܠ ܕܥܡܐ ܗܘ ܕܐܒܝܕܐ ܬܪܥܝܬܗ. ܘܠܝܬ ܒܗܘܢ ܣܘܟܠܐ. | 28 Це ж народ, позбавлений глузду, і розуму в них немає. |
| 29 ܐܠܘ ܚܟܡܘ ܘܐܣܬܟܠܘ ܒܗܕܐ. ܘܐܬܒܝܢܘ ܒܚܪܬܗܘܢ. | 29 Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде. |
| 30 ܪܕܦ ܗܘܐ ܚܕ ܠܐܠܦܐ. ܘܬܪ̈ܝܢ ܡܥܪ̈ܩܝܢ ܗܘܘ ܪܒܘܬܐ. ܐܠܐ ܬܩܝܦܗܘܢ ܐܫܠܡ ܐܢܘܢ. ܘܡܪܝܐ ܚܒܫ ܐܢܘܢ. | 30 Як міг би один тисячу гнати, а двоє — пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув? |
| 31 ܡܛܠ ܕܠܐ ܗܘܐ ܐܝܟ ܬܘܩܦܢ ܬܘܩܦܗܘܢ ܘܒ̈ܥܠܕܒܒܝܢ ܕܝ̇ܢ̈ܝܢ. | 31 Та не така їхня скеля, як наша Скеля, самі й вороги наші так судять. |
| 32 ܡܛܠ ܕܡܢ ܓܦܬܐ ܕܣܕܘܡ ܓܦܬܗܘܢ ܘܡܢ ܫܬܠܬܐ ܕܥܡܘܪܐ. ܥܢ̈ܒܝܗܘܢ ܥܢ̈ܒܝܢ ܡܪ̈ܝܪܢ. ܘܣܓܘ̈ܠܝܗܘܢ ܡܪ̈ܪܐ ܠܗܘܢ. | 32 Лоза бо їхня — лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград — полин, гіркота — їхні грона. |
| 33 ܚܡܬܐ ܕܬܢܝܢܐ ܚܡܬܗܘܢ. ܘܪܫܐ ܕܦܬܢܐ ܒܝܫܐ. | 33 Вино їхнє — їдь гадюча, погубна отрута гадів. |
| 34 ܗܐ ܓܢܝܙ ܥܡܝ ܘܚܬܝܡ ܒܐܘܨܪ̈ܐ. | 34 Хіба ж не сховане це в мене, не під печаттю в мене в скарбниці? |
| 35 ܕܝܠܝ ܗܘ ܦܘܪܥܢܐ. ܕܐܦܪܘܥ ܐܢܘܢ ܒܙܒܢܐ ܕܬܡܘܛ ܪܓܠܗܘܢ. ܡܛܠ ܕܩܪܝܒ ܗܘ ܝܘܡܐ ܕܬܒܪܗܘܢ. ܘܡܣܪܗܒ ܡܕܡ ܕܥܬܝܕ ܠܗܘܢ. | 35 Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить. |
| 36 ܡܛܠ ܕܕܐ̇ܢ ܡܪܝܐ ܠܥܡܗ. ܘܒܥܒ̈ܕܘܗܝ ܡܬܒܝܐ. ܡܛܘܠ ܕܚܙܐ ܕܫܠܛܬ ܐܝܕܐ. ܘܠܝܬ ܕܥ̇ܕܪ ܘܕܣ̇ܡܟ. | 36 Бо Господь судитиме народ свій і змилується над своїми рабами, як побачить, що зникла сила, що нема вже більш ні раба, ні володаря. |
| 37 ܘܢܐܡܪ ܐܝܟܐ ܐܢܘܢ ܐ̈ܠܗܝܗܘܢ ܬܩܝ̈ܦܐ. ܗ̇ܢܘܢ ܕܬܟܝܠܝܢ ܗܘܘ ܥܠܝܗܘܢ. | 37 Тоді він скаже: Де ж їхні боги, скеля, до якої прибігали? |
| 38 ܕܬܪܒܐ ܕܕܒܚ̈ܝܗܘܢ ܐ̇ܟܠܝܢ ܗܘܘ. ܘܫ̇ܬܝܢ ܗܘܘ ܚܡܪܐ ܕܢܘܩܝܗܘܢ. ܢܩܘܡܘܢ ܗܫܐ ܘܢܥܕܪܘܢܟܘܢ. ܘܢܗܘܘܢ ܥܠܝܟܘܢ ܡܣܬܪ̈ܢܐ. | 38 Де ті, що тук їхніх жертв їли, що вино возліянь їхніх пили? Хай встануть і хай вам допоможуть, хай охороною вам будуть! |
| 39 ܚܙܘ ܗܟܝܠ ܕܐܢܐ ܐܢܐ. ܘܠܝܬ ܐܠܗ ܠܒܪ ܡܢܝ. ܐܢܐ ܡܡܝܬ ܐܢܐ ܘܐܢܐ ܡ̇ܚܐ ܐܢܐ. ܐܢܐ ܡ̇ܚܐ ܐܢܐ ܘܐܢܐ ܡܐܣܐ ܐܢܐ. ܘܠܝܬ ܕܦ̇ܠܛ ܡܢ ܐ̈ܝܕܝ. | 39 Дивіться отже, що я, я — Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується. |
| 40 ܡܛܠ ܕܐܪܝ̇ܡܬ ܥܠ ܫܡܝܐ ܐܝܕܝ. ܘܐܡ̇ܪܬ ܕܚܝ ܐܢܐ ܠܥܠܡ. | 40 Бо я зведу руку мою до неба і скажу: Я живу вічно! |
| 41 ܐܠܛܘܫ ܫܢܢܗ ܕܣܝܦܝ ܐܝܟ ܒܪܩܐ. ܘܬܐܚܘܕ ܒܕܝܢܐ ܐܝܕܝ. ܐܗܦܟ ܦܘܪܥܢܐ ܠܣܢܐ̈ܝ . ܘܠܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܐܫܠܡ. | 41 Я вигострю блискучий меч і візьму в свою руку справедливість. Тож помщуся на моїх ворогах і ненависникам своїм відплачу. |
| 42 ܐܪܘܐ ܓܐܪ̈ܝ ܡܢ ܕܡܐ. ܘܣܝܦܝ ܢܐܟܘܠ ܒܣܪܐ. ܡܢ ܕܡܐ ܕܩ̈ܛܝܠܐ ܘܕܫ̈ܒܝܐ. ܘܡܢ ܪܝܫ ܬܓܐ ܕܒܥܠܕܒܒܐ. | 42 Напою кров’ю мої стріли, а меч свій нагодую м’ясом, кров’ю забитих і полонених, розкуйовдженими головами ворогів. |
| 43 ܡܟܝܠ ܫܒܚܘ ܥܡ̈ܡܐ ܥܡܗ. ܡܛܠ ܕܕܡܐ ܕܥܒ̈ܕܘܗܝ ܡܬܦܪܥ. ܘܦܘܪܥܢܐ ܡܗܦܟ ܠܣܢܐ̈ܘܗܝ . ܘܡܚܣܐ ܥܠ ܐܪܥܗ ܘܥܠ ܥܡܗ. | 43 Радуйтеся, народи, з його людом; бо він помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах своїх, землі ж своїй, своєму народові простить.» |
| 44 ܘܐܬܐ ܡܘܫܐ ܘܐܡܪ ܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܕܬܫܒܘܚܬܐ ܗܕܐ. ܩܕܡ ܥܡܐ. ܗܘ ܘܝܫܘܥ ܒܪܢܘܢ. | 44 Прийшов Мойсей і промовив усі слова тієї пісні, до вух народові, він сам і Ісус Навин. |
| 45 ܘܟܕ ܫܠܡ ܡܘܫܐ ܠܡܐܡܪ ܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ. ܠܟܘܠܗ ܐܝܣܪܝܠ. | 45 Коли Мойсей скінчив промовляти ці слова до всього Ізраїля, |
| 46 ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܣܝܡܘ ܠܒܟܘܢ ܒܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ. ܕܡܣܗܕ ܐܢܐ ܒܟܘܢ ܝܘܡܢܐ. ܕܬܦܩܕܘܢ ܠܒܢ̈ܝܟܘܢ ܕܢܛܪܘܢ ܘܢܥܒܕܘܢ ܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܘܗܝ ܕܢܡܘܣܐ ܗܢܐ. | 46 то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону. |
| 47 ܡܛܠ ܕܠܐ ܗܘܐ ܓܝܪ ܦܬܓܡܐ ܣܪܝܩܐ ܠܟܘܢ. ܡܛܠ ܕܗܘܝܘ ܚܝ̈ܝܟܘܢ. ܘܒܦܬܓܡܐ ܗܢܐ ܬܣܓܘܢ ܝܘܡ̈ܬܐ ܒܐܪܥܐ ܕܥ̇ܒܪܝܢ ܐܢܬܘܢ. ܝܘܪܕܢܢ ܠܬܡܢ ܠܡܐܪܬܗ̇. | 47 Бо це не пусте для вас слово; це — життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти.» |
| 48 ܘܡܠܠ ܡܪܝܐ ܥܡ ܡܘܫܐ ܒܗ ܒܝܘܡܐ ܗ̇ܘ ܘܐܡܪ ܠܗ. | 48 Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами: |
| 49 ܣܩ ܠܛܘܪܐ ܗܢܐ ܕܥܒܪ̈ܝܐ ܠܛܘܪܐ ܕܢܒܘ. ܕܒܐܪܥܐ ܕܡܘܐܒ ܕܩܕܡ ܐܝܪܝܚܘ. ܘܚܙܝܗ̇ ܠܐܪܥܐ ܕܟܢܥܢ ܕܝ̇ܗܒ ܐܢܐ ܠܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܝܘܪܬܢܐ. | 49 «Зійди на ці гори Аварім, на Нево-гору, яка в землі Моав, проти Єрихону, і подивись на Ханаан-землю, яку даю синам Ізраїля у власність; |
| 50 ܘܡܘܬ ܒܛܘܪܐ ܕܣ̇ܠܩ ܐܢܬ ܠܗ . ܘܐܬܟܢܫ ܠܘܬ ܥܡܟ. ܐܝܟ ܕܡܝܬ ܐܗܪܘܢ ܐܚܘܟ. ܒܗܘܪ ܛܘܪܐ. ܘܐܬܟܢܫ ܠܘܬ ܥܡܗ. | 50 ти помреш на горі, що на неї зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, як Арон, твій брат, помер на Гор-горі і приєднався до свого народу, |
| 51 ܥܠ ܕܐܥܠܝܬܘܢ ܒܝ ܒܓܘ ܒܢܝ̈ ܐܝܣܪܝܠ. ܒܡ̈ܝܐ ܕܡܨܘܬܐ ܒܪܩܡ ܒܡܕܒܪܐ ܕܨܝܢ. ܥܠ ܕܠܐ ܩܕܫܬܘܢܢܝ ܒܓܘ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܐܝܠ. | 51 бо ви були мені невірні серед синів Ізраїля над водами Меріва-Кадешу, у Сін-пустині, тим що не явили своєї святости серед синів Ізраїля. |
| 52 ܡܢ ܩܒܘܠ ܚܙܝܗ̇ ܠܐܪܥܐ ܕܝ̇ܗܒ ܐܢܐ ܠܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ. ܘܠܬܡܢ ܠܐ ܬܥܘܠ. | 52 Ось чому ти її тільки побачиш перед собою, туди ж не ввійдеш, у ту землю, що її я дав синам Ізраїля. |
