Geremia ܐܪܡܝܐ 24

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ	Біблія
¹ ܚܘܝܢܝ ܡܪܝܐ ܬܪ̈ܬܝܢ ܡܣ̈ܢܐ ܕܬܐ̈ܢܐ ܣܝܡܢ ܩܕܡ ܗܝܟܠܗ ܕܡܪܝܐ ܡܢ ܒܬܪ ܕܫܒܐ ܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܠܝܘܟܢܝܐ ܒܪ ܝܘܝܩܝܡ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܠܐ̈ܘܡܢܐ ܘܠܕܚ̈ܫܐ ܡܢ ܐܘܪܫܠܡ ܘܐܘܒܠ ܐܢܘܢ ܠܒܒܠ	¹ Показав мені Господь два кошики зо смоквами, поставлені перед храмом Господнім. Було це після того, як Навуходоносор, цар вавилонський, зайняв у полон і повів з Єрусалиму в Вавилон Єхонію, сина Йоакима, царя юдейського, і князів юдейських з ковалями й слюсарями.
² ܡܣܢܬܐ ܚܕܐ ܕܬܐ̈ܢܐ ܕܛܒ̈ܢ ܛܒ ܐܝܟ ܬܐ̈ܢܐ ܒܟܪ̈ܬܐ ܘܡܣܢܬܐ ܐܚܪܬܐ ܕܬܐ̈ܢܐ ܕܒ̈ܝܫܢ ܛܒ ܕܠܐ ܡܬܐ̈ܟܠܢ ܡܢ ܒܝܫܘܬܗܝܢ	² Один кошик був з вельми добрими смоквами, як то бувають ранні смокви, а другий з вельми кепськими смоквами, такими препоганими, що й їсти не можна.
³ ܘܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܡܢܐ ܚܙܝܬ ܐܪܡܝܐ ܘܐܡܪܬ ܬܐ̈ܢܐ ܕܛܒ̈ܢ ܛܒ̈ܢ ܛܒ ܘܕܒܝܫ̈ܢ ܒܝܫ̈ܢ ܛܒ ܕܠܐ ܡܬܐ̈ܟܠܢ ܡܢ ܒܝܫܘܬܗܝܢ	³ І сказав мені Господь: «Що ти бачиш, Єреміє?» Я ж відказав: «Смокви; добрі смокви, вельми добрі й негодящі, дуже негодящі, такі погані, що й їсти не можна.»
⁴ ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ	⁴ І надійшло до мене таке слово Господнє:
⁵ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܐܝܟ ܬܐ̈ܢܐ ܛܒ̈ܬܐ ܗܠܝܢ ܗܟܢܐ ܐܫܬܘܕܥܝܗ̇ ܠܫܒܝܬܐ ܕܝܗܘܕܐ ܕܫܕܪܬ ܡܢ ܐܬܪܐ ܗܢܐ ܠܐܪܥܐ ܕܟ̈ܠܕܝܐ ܠܛܒܬܐ	⁵ «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Як над оцими добрими смоквами, так я зглянусь над юдейськими поневоленими, що їх я вислав був із цього місця в Халдейську землю, щоб їм добре було.
⁶ ܘܐܣܝܡ ܥܝܢܝ ܥܠܝܗܘܢ ܠܛܒܬܐ ܘܐܗܦܟ ܐܢܘܢ ܠܐܬܪܐ ܗܢܐ ܘܐܒܢܐ ܐܢܘܢ ܘܠܐ ܐܣܚܘܦ ܘܐܨܘܒ ܐܢܘܢ ܘܠܐ ܐܥܩܘܪ	⁶ Я спогляну на них ласкавим оком і поверну їх у цю країну; відбудую їх і не буду руйнувати більше, насаджу їх і не викорінюватиму більше.
⁷ ܘܐܬܠ ܠܗܘܢ ܠܒܐ ܕܢܕܥܘܢܢܝ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܘܢܗܘܘܢ ܠܝ ܥܡܐ ܘܐܢܐ ܐܗܘܐ ܠܗܘܢ ܐܠܗܐ ܟܕ ܢܬܘܒܘܢ ܠܘܬܝ ܡܢ ܟܠܗ ܠܒܗܘܢ	⁷ І дам їм серце, щоб мене взнали, що я — Господь, і вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом, якщо вони обернуться до мене усім серцем.
⁸ ܘܐܝܟ ܬܐ̈ܢܐ ܒܝܫ̈ܬܐ ܕܠܐ ܡܬܐ̈ܟܠܢ ܡܢ ܒܝܫܘܬܗܝܢ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܗܟܢܐ ܐܫܠܡܝܘܗܝ ܠܨܕܩܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܠܪ̈ܘܪܒܢܘܗܝ ܘܠܫܪܟܐ ܕܥܡܐ ܕܐܫܬܚܪ ܒܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܘܕܝܬܒܝܢ ܒܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ	⁸ І як воно буває з негодящими смоквами, що їх і їсти не можна, такі погані, — говорить Господь, — так учиню з Седекією, царем юдейським, його князями й з останком мешканців єрусалимських, що залишились у цім краю, і з тими, що живуть в Єгипті.
⁹ ܘܐܬܠ ܐܢܘܢ ܠܙܘܥܬܐ ܘܠܢܝܕܐ ܘܠܒܝܫܬܐ ܒܝܢ̈ܬ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܟܘܬܐ ܕܐܪܥܐ ܠܚܣܕܐ ܘܠܡܬܠܐ ܘܠܬܘܢܝܐ ܘܠܠܘܛܬܐ ܒܟܠܗܘܢ ܐܬܪ̈ܘܬܐ ܕܐܒܕܪ ܐܢܘܢ ܠܬܡܢ	⁹ Я зроблю їх страховиськом для всіх царств на землі, наругою і приповідкою, сміховищем і прокляттям по всіх містах, куди їх повиганяю.
¹⁰ ܘܐܫܕܪ ܒܬܪܗܘܢ ܚܪܒܐ ܘܟܦܢܐ ܘܡܘܬܢܐ ܥܕܡܐ ܕܐܓܡܪ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܝܗܒܬ ܠܗܘܢ ܘܠܐ̈ܒܗܝܗܘܢ	¹⁰ І пошлю на них меч, голод і чуму, аж покіль їх не вигублю з землі, що дав був їм і батькам їхнім.»