| 1 ܪ̇ܡܐ ܚܘ̈ܒܠܐ ܛܒ̈ܐ ܡ̇ܢ ܕܡܘܙܦ ܠܚܒܪܗ ܘܕܐ̇ܚܕ ܒܐܝܕܐ ܢ̇ܛܪ ܦܘܩܕܢܐ ܗܘ | 1 Хто чинить милосердя, той ближньому позичає; хто йому допомагає, той зберігає заповіді. |
| 2 ܐܘܙܦ ܠܚܒܪܟ ܒܥܕܢܐ ܕܨܪܝܟܘܬܗ ܘܐܬܟܠ ܚܒܪܟ ܘܒܥܕܢ ܙܒܢܐ ܐܫܪ ܡܠܬܟ | 2 Позичай же ближньому, коли він потребує, а й віддай назад ближньому слушного часу. |
| 3 ܘܐܩܝܡ ܡܠܬܟ ܘܐܬܩܝܡ ܥܡ ܚܒܪܟ ܘܒܟܠ ܥܕܢ ܬܫܟܚ ܨܒܝܢܟ ܡܢܗ | 3 Дотримуй слова і будь з ним чесний, то й знайдеш те завжди, що тобі потрібне. |
| 4 ܣܓ̈ܝܐܐ ܓܝܪ ܝܙܘ̈ܦܐ ܕܒܥܘ ܝܙܦܬܐ ܘܐܗܪܘ ܠܡܘܙ̈ܦܢܝܗܘܢ | 4 Багато таких, що позику за знахідку вважають: надокучливі вони для тих, які допомогли їм. |
| 5 ܒܥܕܢܐ ܓܝܪ ܕܝ̇ܙܦ ܢ̇ܫܩ ܐܝܕܗ ܕܡܘܙܦܢܐ ܘܥܠ ܢܟܣ̈ܐ ܕܚܒܪܗ ܡܪܝܡ ܩܠܗ ܘܒܥܕܢܐ ܕܡܝܬܐ ܝܙܦܬܐ ܡܦܝܚ ܢܦܫܗ ܘܠܙܒܢܐ ܣܓܝܐܐ ܝܗ̇ܒ ܠܗ̇ | 5 Перед тим, як узяти, такий в руки цілує, про багатство ближнього смирненько балакає, — треба віддавати, то він зволікатиме, віддасть образливим словом чи на лихі часи нарікатиме. |
| 6 ܕܐܢ ܢܫܟܚ ܢܬܦܪܥ ܦܠܓܐ ܘܚ̇ܫܒ ܠܗ̇ ܐܝܟ ܕܡܫܟܚܘ ܐܫܟܚܗ̇ ܣ̈ܠܩܢ ܐܝ̈ܕܘܗܝ ܡܢ ܢܟܣ̈ܘܗܝ ܣܪܝܩܐܝܬ ܘܩ̇ܢܐ ܠܗ ܣܢܐܐ ܘܐܫܬܘܦ ܕܝܢ ܡܓܢ ܡܨܘ̈ܬܐ ܘܨܘ̈ܚܝܬܐ ܦܪ̈ܥ ܠܗ ܘܚܠܦ ܐܝܩܪܐ ܨܥܪܐ | 6 А як і зможе заплатити — то й половину одержавши, радітимуть із того, немов із знахідки. Бо інакше він позбавить його власних грошей: знечев’я такий бо йому ворогом стане, прокльонами й наклепами йому віддячиться, а замість слави відплатить йому безчестям. |
| 7 ܣܓܝܐ̈ܐ ܕܠܐ ܗܘܐ ܡܢ ܒܝܫܘܬܐ ܐܬܟܠܝܘ ܠܡܘܙܦܘ ܐܠܐ ܡܛܠ ܕܕܚܠܝܢ ܡܢ ܗܪܬܐ ܣܪܝܩܬܐ | 7 Многі з-за того лукавства й не бажають позичати — бояться бо задармо майна позбутися. |
| 8 ܒܪܡ ܥܡ ܡܣܟܢܐ ܐܓܪ ܪܘܚܟ ܥܡܗ | 8 З покірним, одначе, будь довготерпеливий і не зволікай супроти нього з твоєю милостинею. |
| 9 ܘܐܝܟ ܕܠܡܛܪ ܦܘܩܕܢܐ ܐܪܘܚܝܗܝ ܘܐܢ ܢܗܘܐ ܚܘܣܪܢܐ ܠܐ ܬܝܬܐ ܥܠ ܒܠܟ | 9 Заповіді ради за бідолаху заступись і в потребі не відсилай його впорожні. |
| 10 ܐܘܒܕ ܟܣܦܟ ܥܠ ܐܚܘܟ ܘܥܠ ܚܒܪܟ ܘܠܐ ܬܣܝܡܝܘܗܝ ܬܚܝܬ ܟܐܦܐ ܘܐܣܬܐ | 10 Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають. |
| 11 ܣܝܡ ܠܟ ܣܝܡܬܐ ܒܙܕܝܩܘܬܐ ܘܒܚܘܒܐ ܘܗ̣ܝ ܛܒܐ ܠܟ ܡܢ ܟܠ ܡܐ ܕܐܝܬ ܠܟ | 11 Скарб свій вживай згідно з заповідями Всевишнього: це тобі буде корисніше, ніж золото. |
| 12 ܨܘܪ ܙܕܩܬܐ ܘܣܝܡ ܒܝܬ ܓܙܟ ܘܗ̣ܝ ܬܦܪܩܟ ܡܢ ܟܠ ܕܒܝܫ | 12 Милостиню замкни у себе в коморах — вона тебе вирятує з усякого нещастя. |
| 13 ܣܟܪ̈ܐ ܕܬܘܩܦܐ ܘܪܘܡܚܐ ܘܫܘܪܐ ܠܩܪܒܐ ܘܠܘܩܒܠ ܣܓܝܐ̈ܐ ܗ̣ܝ ܬܢܝܚܟ | 13 Над сильний щит і над спис важкий воюватиме на ворога вона за тебе. |
| 14 ܓܒܪܐ ܛܒܐ ܡ̇ܢ ܕܥ̇ܪܒ ܠܚܒܪܗ ܘܡ̇ܢ ܕܡܘܒܕ ܒܗܬܬܐ ܥ̇ܪܩ ܡܢ ܥܪܒܗ | 14 Добра людина поручиться за ближнього свого, той же, хто втратив сором, його покине. |
| 15 Тож не забудь ту послугу з боку ручителя: він бо за тебе віддав свою душу. |
| 16 ܛܝܒܘܬܐ ܕܥ̇ܪܒܐ ܢܫܒܘܩ ܥ̇ܘܠܐ | 16 Грішник розтринькає добро поручителя, невдячна душа покине свого рятівника. |
| 17 ܘܕܫܒ̇ܩ ܒܪܝܗ ܫܒ̇ܩ ܦܪܩܗ | 17 Багато заможних порука зруйнувала, жбурляла їх, наче хвилі морськії. |
| 18 ܥܪܒܘܬܐ ܠܣܓ̈ܝܐܐ ܐܘܒܕܬ ܘܫܒܩܘ ܢܟܣ̈ܝܗܘܢ ܐܝܟ ܓ̈ܠܠܐ ܕܝܡܐ ܘܐܦ ܠܡܪ̈ܝ ܢܟܣ̈ܐ ܣܪܩܬ ܘܐܙܠܘ ܠܥܡܐ ܢܘܟܪܝܐ | 18 Виселила вона мужів премогутніх, та й блукали вони між народами чужими. |
| 19 ܚܛܝܐ ܕܥ̇ܒܪ ܥܠ ܦܘ̈ܩܕܢܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܒܥܪܒܘܬܐ ܢܦ̇ܠ ܘܕܪܕܦ ܠܡܩܒܠܘ ܥܠܘܗܝ ܚܛܗ̈ܐ ܢ̇ܦܠ ܒܕܝܢܐ ܚܛܗ̈ܐ ܣܓܝܐ̈ܐ ܡܝܬܝܐ ܥܪܒܘܬܐ ܕܡܬܐܠܨ ܡܓܢ ܘܡܫܟܚ ܕܝܢܐ | 19 Грішник, що поривається поручитись, а женеться за зиском, — під суд потрапить. |
| 20 ܥܪܘܒ ܠܚܒܪܟ ܐܝܟ ܡܐ ܕܡܨܐ ܐܢܬ ܒܚܝܠܐ ܘܦܨܐ ܢܦܫܟ ܡܢ ܐܥܦܐ | 20 Ближньому допомагай за твоєю спромогою, а й зважай на те, щоб самому не провалитись. |
| 21 ܪܝܫ ܚܝܘܗܝ ܕܒܪ ܐܢܫܐ ܠܚܡܐ ܘܡ̈ܝܐ ܘܬܟܣܝܬܐ ܘܒܝܬܐ ܡܟ̇ܣܐ ܨܥܪܐ | 21 Головне для життя — вода, хліб і одяг та й хата, щоб було чим прикрити наготу. |
| 22 ܛܒܝܢ ܐܢܘܢ ܓܝܪ ܚܝ̈ܘܗܝ ܕܡܣܟܢܐ ܬܚܝܬ ܛܠܠܐ ܕܩܪ̈ܝܬܗ̇ ܡܢ ܥܘܬܪܐ ܣܓܝܐܐ ܒܐܟܣܢܝܘܬܐ | 22 Ліпше життя злиденне під дахом з драниць, аніж пишні страви у домі чужому. |
| 23 ܥܡ ܣ̇ܓܝ ܘܥܡ ܙܥܘܪ ܐܢܫ ܠܐ ܝܕ̇ܥ ܘܡܢܐ ܥ̇ܒܕ ܒܓܘ ܒܝܬܗ ܐܢܫ ܠܐ ܚ̇ܙܐ ܠܗ | 23 Чи в тебе мало, чи багато — будь задоволений, то й не вчуєш докору, мовляв — ти приходень. |
| 24 ܚ̈ܝܐ ܒܝ̈ܫܐ ܡܢ ܒܝ ܠܒܝ ܘܥܠ ܕܝ̈ܢܐ ܪ̈ܘܪܒܐ ܠܐ ܐܫܟܚ ܠܡܦܬܚ ܦܘܡܗ | 24 Лихе то життя — з хати в хату тинятись і, де б не примістився, не сміти уст розтулити. |
| 25 ܐܟܣܢܝܐ ܐܢܬ ܘܫ̇ܬܐ ܨܥܪܐ ܘܒܬܪ ܗܠܝܢ ܬܫܡܥ ܡܪ̈ܝܪܬܐ | 25 Пригостиш, даси пити, — а подяки не буде; до того ж і слова ще гіркії почуєш: |
| 26 ܐܟܣܢܝܐ ܐܢܬ ܥ̣ܒܪ ܬ̇ܩܢ ܦܬܘܪܐ ܘܠ̣ܥܣ ܡܕܡ ܕܐܝܬ ܒܐܝ̈ܕܝܟ | 26 «Йди сюди, зайдо, стола приготуй. Маєш там щось? Ну, то дай мені їсти! |
| 27 ܦܘܩ ܡܢ ܩܕܡ ܐܝܩܪܐ ܐܪܚܐ ܓܝܪ ܥ̣ܪܨ ܥܠܝ | 27 Забирайся, зайдо, поступися гіднішому: загостив до мене брат мій — я хати потребую!» |
| 28 ܘܠܐܠܗܐ ܗܘ ܡܘܙܦ ܐܢܬ ܘܗܘ ܦ̇ܪܥ ܠܟ ܚܕ ܒܫܒܥܐ | 28 Тяжко оте для людини розумної — за хату чути докір та зневагу від вірителя. |
