| 1 ܘܗܘܐ ܠܝܘܡ̈ܬܐ ܣܓ̈ܝܐܐ ܗܢ̣ܘܢ ܘܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܗܘܐ ܥܠ ܐܠܝܐ ܒܫܢܬܐ ܬܠܝܬܝܬܐ ܠܡܐܡܪ ܙܠ ܐܬܚܙܝܝ ܠܐܚܒ ܘܐܬܠ ܡܛܪܐ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܐܪܥܐ | 1 По довгому часі надійшло до Іллі таке слово Господнє: «Іди, покажись Ахавові, бо я пошлю дощ на землю.» |
| 2 ܘܐܙܠ ܐܠܝܐ ܠܡܬܚܙܝܘ ܠܐܚܒ ܘܟܦܢܐ ܥܫܢ ܒܫܡܪܝܢ | 2 І пішов Ілля, щоб показатись Ахавові. Як же запанувала велика голоднеча в Самарії, |
| 3 ܘܩܪܐ ܐܚܒ ܠܥܘܒܕܝܐ ܪܒܝܬܗ ܘܥܘܒܕܝܐ ܕܚܠ ܗܘܐ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܛܒ | 3 Ахав покликав Овдію, що був головним над домом, — а був він вельми богобоязливий, |
| 4 ܘܟܕ ܩܛܠܬ ܐܝܙܒܠ ܠܢ̈ܒܝܘܗܝ ܕܐܠܗܐ ܕܒܪ ܥܘܒܕܝܐ ܡܐܐ ܢܒܝ̈ܝܢ ܘܛܫܝ ܐܢܘܢ ܚܡܫܝܢ ܚܡܫܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ ܒܡܥܪܬܐ ܘܬܪܣܝ ܐܢܘܢ ܒܠܚܡܐ ܘܒܡ̈ܝܐ | 4 і коли Єзавель викорінювала Господніх пророків, то Овдія забрав сто пророків і ховав їх по півсотні в печері і постачав їм хліба й води. |
| 5 ܘܐܡܪ ܐܚܒ ܠܥܘܒܕܝܐ ܙܠ ܗܠܟ ܒܐܪܥܐ ܥܠ ܟܠ ܡܒ̈ܘܥܝ ܡ̈ܝܐ ܘܥܠ ܟܠܗܘܢ ܢܚ̈ܠܐ ܛܟ ܢܫܟܚ ܥܡܝܪܐ ܘܢܚܐ ܪܟܫܐ ܘܟܘܕܢ̈ܘܬܐ ܘܠܐ ܢܓܪܕܐ ܡܢ ܒܥܝܪܐ | 5 Тож сказав Ахав Овдії: «Ходімо лишень по країні та загляньмо до всіх джерел і всіх потоків, чи не знайдемо де трави, щоб рятувати коней і мулів, щоб не довелось нам вирізувати худобу.» |
| 6 ܘܦܠܓܘ ܠܗܘܢ ܐܘܪܚܐ ܠܡܥܒܪ ܒܗ ܐܚܒ ܐܙܠ ܒܐܘܪܚܐ ܚܕܐ ܒܠܚܘܕܘܗܝ ܘܥܘܒܕܝܐ ܐܙܠ ܒܐܘܪܚܐ ܐܚܪܬܐ ܒܠܚܘܕܘܗܝ | 6 І поділили вони собі землю, що мали обійти. Ахав пішов сам в один бік, а Овдія двигнувся сам у другий. |
| 7 ܘܗܘܐ ܥܘܒܕܝܐ ܒܐܘܪܚܐ ܘܗܐ ܐܠܝܐ ܐܪܥܗ ܘܐܫܬܘܕܥܗ ܘܢܦܠ ܥܠ ܐ̈ܦܘܗܝ ܘܐܡܪ ܠܗ ܐܢܬ ܗܘ ܡܪܝ ܐܠܝܐ | 7 Та ось коли Овдія був у дорозі, йде йому назустріч Ілля. Впізнав він його, припав лицем до землі й каже: «Чи справді це ти, мій пане Ілле?» |
| 8 ܐܡܪ ܠܗ ܐܢܐ ܗܘ ܘܐܡܪ ܠܗ ܙܠ ܐܡܪ ܠܡܪܟ ܕܗܐ ܐܠܝܐ | 8 Той йому відповідає: «Я! Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!» |
| 9 ܘܐܡܪ ܥܘܒܕܝܐ ܡܢܐ ܚܛܝܬ ܕܡܫܠܡ ܐܢܬ ܠܗ ܠܥܒܕܟ ܒܐܝܕܗ ܕܐܚܒ ܠܡܩܛܠܢܝ | 9 Овдія ж каже: «Чим я провинився, що хочеш видати раба твого Ахавові, щоб убив мене? |
| 10 ܚܝ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܐܢ ܐܝܬ ܥܡܐ ܐܘ ܡܠܟܘܬܐ ܕܠܐ ܫܕܪ ܡܪܝ ܠܡܒܥܝܟ ܬܡܢ ܘܐܡܪܝܢ ܠܝܬ ܘܐܘܡܝ ܠܡ̈ܠܟܘܬܐ ܘܠܥܡ̈ܡܐ ܕܐܢ ܠܐ ܐܫܟܚܘܟ | 10 Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема ні народу, ні царства, куди б не посилав твій пан тебе шукати. Як же йому казали: Його нема тут, — то він брав клятву з царства й народу, що тебе не знайшли. |
| 11 ܘܗܫܐ ܐܡܪ ܐܢܬ ܠܝ ܙܠ ܐܡܪ ܠܡܪܟ ܕܗܐ ܐܠܝܐ | 11 І тепер ти кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! |
| 12 ܘܟܕ ܐܢܐ ܐܙܠ ܡܢ ܠܘܬܟ ܪܘܚܗ ܕܡܪܝܐ ܬܫܩܠܟ ܘܬܘܒܠܟ ܠܐܝܟܐ ܕܠܐ ܐܕܥ ܘܐܙܠ ܠܡܚܘܝܘ ܠܐܚܒ ܘܠܐ ܢܫܟܚܟ ܘܢܩܛܠܢܝ ܘܥܒܕܟ ܕܚܠ ܡܢ ܡܪܝܐ ܡܢ ܛܠܝܘܬܗ | 12 Таж як я піду, дух Господній занесе тебе, хто зна куди, і я прийду сповістити Ахавові, і він тебе не знайде, й уб’є мене! Раб же твій змолоду боявся Господа! |
| 13 ܘܠܐ ܚܘܝܬ ܠܡܪܝ ܡܕܡ ܕܥܒܕܬ ܟܕ ܩܛܠܬ ܐܝܙܒܠ ܠܢܒ̈ܝܘܗܝ ܕܐܠܗܐ ܕܒܪܬ ܡܢ ܢܒ̈ܝܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܡܐܐ ܓܒܪ̈ܝܢ ܘܛܫܝܬ ܐܢܘܢ ܚܡܫܝܢ ܚܡܫܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ ܒܡܥܪܬܐ ܘܬܪܣܝܬ ܐܢܘܢ ܒܠܚܡܐ ܘܒܡ̈ܝܐ | 13 Хіба моєму панові не переказано, що я зробив тоді, коли Єзавель убивала Господніх пророків, як я сховав сто Господніх пророків по півсотні в печері і постачав їм хліба й води. |
| 14 ܘܗܫܐ ܐܡܪ ܐܢܬ ܠܝ ܙܠ ܐܡܪ ܠܡܪܟ ܕܗܐ ܐܠܝܐ ܘܢܩܛܠܢܝ | 14 І ти тепер кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! Таж він мене вб’є!» |
| 15 ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܚܝ ܗܘ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܕܩܡܬ ܩܕܡܘܗܝ ܐܠܐ ܝܘܡܢܐ ܐܬܚܙܐ ܠܗ | 15 Ілля ж сказав: «Так певно, як живе Господь сил, в якого я стою на службі: ще сьогодні я покажусь йому.» |
| 16 ܘܐܙܠ ܥܘܒܕܝܐ ܠܐܘܪܥܗ ܕܐܚܒ ܘܚܘܝܗ ܠܐܚܒ ܘܐܬܐ ܐܚܒ ܠܐܘܪܥܗ ܕܐܠܝܐ | 16 От і пішов Овдія Ахавові назустріч і розповів йому все; Ахав вийшов назустріч Іллі. |
| 17 ܘܟܕ ܚܙܝܗܝ ܐܚܒ ܠܐܠܝܐ ܐܡܪ ܠܗ ܐܢܬ ܗܘ ܗܢܐ ܕܠܘܚܗ ܕܐܝܣܪܝܠ | 17 Скоро Ахав уздрів Іллю, то сказав до нього: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» |
| 18 ܐܡܪ ܠܗ ܐܠܝܐ. ܠܐ ܕܠܚܬ ܠܐܝܣܪܝܠ ܐܠܐ ܐܢܬ ܘܒܝܬ ܐܒܘܟ ܕܫܒܩܬܘܢ ܦܘܩ̈ܕܢܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܘܐܙܠܬܘܢ ܒܬܪ ܒܥܠܐ | 18 Він же відказує: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні, і ти ходиш за Ваалами. |
| 19 ܘܗܫܐ ܫܕܪ ܟܢܫ ܠܝ ܠܟܘܠܗ ܐܝܣܪܝܠ ܠܛܘܪܐ ܕܟܪܡܠܐ ܘܠܢܒ̈ܝܝ ܒܥܠܐ ܐܪܒܥܡܐܐ ܘܚܡܫܝܢ ܘܠܢܒܝ̈ܝ ܕܚ̈ܠܬܐ ܐܪܒܥܡܐܐ ܘܚܡܫܝܢ ܕܐܟܠܝܢ ܦܬܘܪܗ ܕܐܝܙܒܠ | 19 Пошли, отже, і склич до мене всього Ізраїля на Кармель-гору та й 450 пророків Ваала й 400 пророків Ашери, що годуються зо столу Єзавелі.» |
| 20 ܘܫܕܪ ܐܚܒ ܥܠ ܟܠܗܘܢ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܘܟܢܫ ܐܢܘܢ ܠܓܒܪ̈ܐ ܠܛܘܪܐ ܕܟܪܡܠܐ | 20 І послав Ахав по всього Ізраїля й скликав пророків на Кармель-гору. |
| 21 ܘܩܪܒ ܐܠܝܐ ܠܘܬ ܟܠܗ ܥܡܐ ܘܐܡܪ ܥܕܡܐ ܠܐܡܬܝ ܦܠܝܓܝܢ ܐܢܬܘܢ ܠܬܪ̈ܬܝܢ ܦܠܓܘܢ ܐܢ ܡܪܝܐ ܗܘ ܐܠܗܐ ܙܠܘ ܒܬܪܗ ܘܐܢ ܒܥܠܐ ܗܘ ܙܠܘ ܒܬܪܗ ܘܠܐ ܝܗܒܘ ܠܗ ܥܡܐ ܦܬܓܡܐ | 21 Тоді Ілля приступив до народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал — ходіть за ним.» Не відповів йому народ нічого. |
| 22 ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܐܢܐ ܗܘ ܒܠܚܘܕܝ ܐܫܬܚܪܬ ܢܒܝܐ ܠܡܪܝܐ ܘܢܒܝ̈ܝ ܒܥܠܐ ܐܪ̈ܒܥܡܐܐ ܘܚܡܫܝܢ ܓܒܪ̈ܝܢ | 22 Тож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала 450 чоловік. |
| 23 ܢܬܠܘܢ ܠܢ ܬܪ̈ܝܢ ܬܘܪ̈ܝܢ ܘܢܓܒܘܢ ܠܗܘܢ ܚܕ ܬܘܪܐ ܘܢܦܫܚܘܢ ܘܢܣܝܡܘܢ ܥܠ ܩܝܣ̈ܐ ܘܢܘܪܐ ܠܐ ܢܣܝܡܘܢ ܘܐܢܐ ܐܥܒܕ ܚܕ ܬܘܪܐ ܘܐܦܫܚ ܘܐܣܝܡ ܥܠ ܩܝܣ̈ܐ ܘܢܘܪܐ ܠܐ ܐܣܝܡ | 23 Дайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю. |
| 24 ܘܩܪܘ ܒܫܡ ܐ̈ܠܗܝܟܘܢ ܘܐܢܐ ܐܩܪܐ ܒܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܐܠܗܝ ܘܐܝܢܐ ܐܠܗܐ ܕܥܢܐ ܒܢܘܪܐ ܗܘ ܗܘ ܐܠܗܐ ܘܥܢܘ ܟܠܗ ܥܡܐ ܘܐܡܪܘ ܫܦܝܪ ܐܡܪܬ | 24 Ви взивайте ім’я вашого бога, а я візву ім’я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом.» Увесь народ відповів: «Добре!» |
| 25 ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܠܢܒ̈ܝܝ ܒܥܠܐ ܓܒܘ ܠܟܘܢ ܚܕ ܬܘܪܐ ܘܥܒܕܘ ܩܕܡܝܬ ܡܛܠ ܕܐܢܬܘܢ ܣ̈ܓܝܐܝܢ. | 25 Тоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім’я вашого бога, але вогню не підкладайте.» |
| 26 ܘܢܣܒܘܗܝ ܠܬܘܪܐ ܕܐܬܝܗܒ ܠܗܘܢ ܘܥܒܕܘܗܝ ܘܗܘܘ ܩܪܝܢ ܒܫܡܗ ܕܒܥܠܐ ܡܢ ܨܦܪܐ ܘܥܕܡܐ ܠܛܗܪܐ ܒܥܠܐ ܥܢܝܢ ܘܠܝܬ ܩܠ ܐܦ ܠܐ ܕܥܢܐ ܘܐܬܟܬܫܘ ܥܠ ܡܕܒܚܐ ܕܥܒܕܘ | 26 Взяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім’я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили. |
| 27 ܘܟܕ ܗܘܐ ܛܗܪܐ ܡܓܚܟ ܒܗܘܢ ܐܠܝܐ ܘܐܡܪ ܩܪܘ ܒܩܠܐ ܪܡܐ ܡܛܠ ܕܐܠܗܐ ܗܘ ܕܠܡܐ ܪܢܝܐ ܐܝܬ ܠܗ ܐܘ ܕܠܡܐ ܨܒܘ ܣܥܪ ܐܘ ܕܠܡܐ ܐܘܪܚܐ ܐܝܬ ܠܗ ܐܘ ܕܠܡܐ ܕܡܟ ܗܘ ܘܢܬܬܥܝܪ | 27 Опівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, — то прокинеться.» |
| 28 ܘܩܪܘ ܒܩܠܐ ܪܡܐ ܘܐܬܟܬܫܘ ܐܝܟ ܢܡܘܣܗܘܢ ܒܚܪܒܐ ܘܒܪ̈ܘܡܚܐ ܥܕܡܐ ܕܐܬܐܫܕ ܕܡܗܘܢ ܥܠܝܗܘܢ | 28 І кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них дзюрчала. |
| 29 ܘܟܕ ܥܒܪ ܛܗܪܐ ܗܘܘ ܡܬܢܒܝܢ ܥܕܡܐ ܠܙܒܢܐ ܕܣܠܩ ܩܘܪܒܢܐ ܘܠܝܬ ܩܠ ܐܦ ܠܐ ܕܥܢܐ ܐܦܠܐ ܕܨܐܬ ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܠܢܒܝ̈ܝ ܕܚ̈ܠܬܐ ܫܢܘ ܡܢ ܗܫܐ ܘܐܦ ܐܢܐ ܐܥܒܕ ܝܩ̈ܕܝ ܫ̈ܠܡܐ ܘܫܢܝܘ ܘܐܙܠܘ | 29 Минув і полудень, а вони все ще біснувались, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху. |
| 30 ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܠܟܠܗ ܥܡܐ ܩܪܘܒܘ ܠܘܬܝ ܘܩܪ̈ܒܘ ܟܠܗ ܥܡܐ ܠܘܬܗ ܘܬܪܣܝ ܡܕܒܚܗ ܕܡܪܝܐ ܕܡܣܚܦ ܗܘܐ | 30 Тоді Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований. |
| 31 ܘܢܣܒ ܐܠܝܐ ܬܪ̈ܬܥܣܪܐ ܟܐ̈ܦܝܢ ܐܝܟ ܡܢܝܢܐ ܕܫ̈ܒܛܐ ܕܒܢ̈ܝ ܝܥܩܘܒ ܗܘ ܕܗܘܐ ܥܠܘܗܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܐܝܣܪܝܠ ܢܗܘܐ ܫܡܟ | 31 Узяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім’я, |
| 32 ܘܒܢܐ ܐ̈ܢܝܢ ܠܟܐ̈ܦܐ ܡܕܒܚܐ ܒܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܘܥܒܕ ܚܐܪܝܬܐ ܐܝܟ ܒܝܬ ܣܐܬܝܢ ܙܪܥܐ ܘܐܟܪܟܗ ܠܡܕܒܚܐ | 32 і склав з того каміння жертовник імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна. |
| 33 ܘܟܫܐ ܩܝ̈ܣܐ ܘܦܫܚܗ ܠܬܘܪܐ ܘܣܡܗ ܠܥܠ ܡܢ ܩܝ̈ܣܐ | 33 Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова, |
| 34 ܘܐܡܪ ܡܠܘ ܐܪ̈ܒܥ ܩܘܠܝܢ ܡ̈ܝܐ ܘܣܘܟܘ ܥܠ ܥܠܬܐ ܘܥܠ ܩܝ̈ܣܐ ܘܐܡܪ ܬܢܘ ܘܬܢܘ ܘܐܡܪ ܬܠܬܘ ܘܬܠܬܘ | 34 і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге.» І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє.» І зроблено втретє, |
| 35 ܘܗܠܟܘ ܡ̈ܝܐ ܚܕܪ̈ܘܗܝ ܕܡܕܒܚܐ ܘܐܦ ܠܗ ܠܚܐܪܝܬܐ ܡܠܐܘܗ ܡ̈ܝܐ | 35 так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води. |
| 36 ܘܟܕ ܣܠܩ ܩܘܪܒܢܐ ܩܪܒ ܐܠܝܐ ܢܒܝܐ ܘܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܠܗܗ ܕܐܒܪܗܡ ܘܕܐܝܣܚܩ ܘܕܐܝܣܪܝܠ ܝܘܡܢܐ ܢܬܝܕܥ ܕܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܐܝܣܪܝܠ ܘܐܢܐ ܥܒܕܟ ܘܒܦܬܓܡܟ ܥܒܕܬ ܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ | 36 А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти — Бог в Ізраїлі, що я — твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням. |
| 37 ܥܢܝܢܝ ܡܪܝܐ ܥܢܝܢܝ ܘܢܕܥܘܢ ܟܠܗ ܥܡܐ ܗܢܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܘܐܢܬ ܐܦܢܝܬ ܠܒܗܘܢ ܗܦܝܟܐ | 37 Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, — Бог, і що ти навертаєш їхні серця.» |
| 38 ܘܢܦܠܬ ܢܘܪܗ ܕܡܪܝܐ ܘܐܟܠܬ ܥܠܬܐ ܘܩܝ̈ܣܐ ܘܟܐ̈ܦܐ ܘܥܦܪܐ ܘܡ̈ܝܐ ܕܒܚܐܪܝܬܐ ܠܚܟܬ | 38 І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. |
| 39 ܘܚܙܘ ܟܠܗ ܥܡܐ ܘܢܦܠܘ ܥܠ ܐ̈ܦܝܗܘܢ ܘܐܡܪܘ ܡܪܝܐ ܗܘ ܐܠܗܐ ܡܪܝܐ ܗܘ ܐܠܗܐ | 39 І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!» |
| 40 ܘܐܡܪ ܠܗܘܢ ܐܠܝܐ ܐܚܘܕܘ ܐܢܘܢ ܠܢܒܝ̈ܝ ܒܥܠܐ ܘܐܢܫ ܠܐ ܢܬܦܠܛ ܡܢܗܘܢ ܘܐܚܕܘ ܐܢܘܢ ܘܐܚܬ ܐܢܘܢ ܐܠܝܐ ܠܢܚܠܐ ܕܩܝܫܘܢ ܘܢܟܣ ܐܢܘܢ ܬܡܢ | 40 Ілля ж повелів їм: «Хапайте Ваалових пророків! Не дайте ні одному з них утекти!» І похапали їх, і Ілля стягнув їх до Кішон-потоку й там повбивав їх. |
| 41 ܘܐܡܪ ܐܠܝܐ ܠܐܚܒ ܣܩ ܠܥܣ ܘܐܫܬܝ ܡܛܠ ܕܩܠܐ ܕܪܓܘܫܝܐ ܕܡܛܪܐ | 41 Ілля сказав Ахавові: «Йди, їж і пий, бо чути шум великого дощу.» |
| 42 ܘܣܠܩ ܐܚܒ ܠܡܠܥܣ ܘܠܡܫܬܐ ܘܐܠܝܐ ܣܠܩ ܠܪܝܫ ܟܪܡܠܐ ܘܐܬܓܗܢ ܥܠ ܐܪܥܐ ܘܣܡ ܐ̈ܦܘܗܝ ܒܝܬ ܒܘܪ̈ܟܘܗܝ | 42 Пішов Ахав їсти й пити, а Ілля вийшов на верх Кармелю, припав до землі й, нахиливши лице аж між коліна, |
| 43 ܘܐܡܪ ܠܬܠܡܝܕܗ ܣܩ ܚܘܪ ܠܐܘܪܚܐ ܕܝܡܐ ܘܣܠܩ ܘܚܪ ܘܐܡܪ ܠܝܬ ܡܕܡ ܐܡܪ ܠܗ ܗܦܘܟ ܫܒܥ ܙܒ̈ܢܝܢ | 43 сказав своєму слузі: «Йди, подивись у бік моря.» Пішов той, подививсь і каже: «Нема нічого!» Ілля сказав знову: «Іди сім разів.» |
| 44 ܘܒܙܒܢܬܐ ܫܒܝܥܝܬܐ ܐܡܪ ܚܙܝܬ ܘܗܐ ܥܢܢܐ ܙܥܘܪܬܐ ܐܝܟ ܦܣܬܐ ܕܐܝܕܐ ܣܠܩܐ ܡܢ ܝܡܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܣܩ ܐܡܪ ܠܐܚܒ ܪܟܒ ܘܚܘܬ ܥܕܠܐ ܢܟܠܝܟ ܡܛܪܐ | 44 За сьомим разом слуга каже: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря.» І сказав Ілля: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ.» |
| 45 ܘܥܕ ܗܘ ܡܬܦܢܐ ܠܟܐ ܘܠܟܐ ܫܡܝܐ ܐܬܟܒܢܘ ܥܢ̈ܢܐ ܘܪܘܚܐ ܘܗܘܐ ܡܛܪܐ ܪܒܐ ܘܪܟܒ ܐܚܒ ܘܐܙܠ ܠܐܝܙܪܥܝܠ | 45 І вмить потемніло небо від хмари та від тучі, і линув потужний дощ. Сів Ахав на колісницю й поїхав у Єзреел. |
| 46 ܘܐܝܕܗ ܕܡܪܝܐ ܗܘܬ ܥܠ ܐܠܝܐ ܘܐܣܪ ܚܨ̈ܘܗܝ ܘܪܗܛ ܩܕܡ ܐܚܒ ܥܕܡܐ ܕܥܠ ܠܐܝܙܪܥܝܠ | 46 На Іллю ж зійшла рука Господня і він, підперезавши боки, мчав перед Ахавом до входу в Єзреел. |