Псалмів 95

Біблія	EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS
1 Ходіте, заспіваймо Господеві, воскликнім Скелі нашого спасіння.	1 ¡Vengan, cantemos con júbilo al Señor, aclamemos a la Roca que nos salva!
2 Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім.	2 ¡Lleguemos hasta él dándole gracias, aclamemos con música al Señor!
3 Бо Господь — Бог великий і цар великий над усіма богами.	3 Porque el Señor es un Dios grande, el soberano de todos los dioses:
4 В його руці — землі глибінь, і верхи гір йому належать.	4 en su mano están los abismos de la tierra, y son suyas las cumbres de las montañas;
5 Море — його, бо то він витворив його. І сушу його руки створили.	5 suyo es el mar, porque él lo hizo, y la tierra firme, que formaron sus manos.
6 Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!	6 ¡Entren, inclinémonos para adorarlo! ¡Doblemos la rodilla ante el Señor que nos creó!
7 Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні!	7 Porque él es nuestro Dios, y nosotros, el pueblo que él apacienta, las ovejas conducidas por su mano. Ojalá hoy escuchen la voz del Señor:
8 «Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,	8 «No endurezcan su corazón como en Meribá, como en el día de Masá, en el desierto,
9 де спокушали мене батьки ваші, випробовували мене, хоча й бачили моє діло.	9 cuando sus padres me tentaron y provocaron, aunque habían visto mis obras.
10 Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають.	10 Cuarenta años me disgustó esa generación, hasta que dije: «Es un pueblo de corazón extraviado, que no conoce mis caminos».
11 Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок!»	11 Por eso juré en mi indignación: «Jamás entrarán en mi Reposo».