Псалмів 74

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?	1 - Al corifeo. [Sull'aria]: «Non mandare in malora!». Salmo-cantico di Asaf.
2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.	2 Ti celebreremo, o Dio, [ti] celebreremo, e invocheremo il tuo nome: narreremo le tue meraviglie!
3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.	3 «Quando coglierò il momento, con giustizia giudicherò.
4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.	4 Disfatta [quasi] è la terra con tutti i suoi abitanti;[ma] renderò saldi i suoi pilastri!».
5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,	5 Io dico agl'iniqui: «Non fate gl'iniqui!». E agli empi: «Non alzate la cresta!».
6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.	6 Non levate in alto la vostra cresta, non parlate contro Dio con arroganza!
7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.	7 Perchè nè da Oriente nè da Occidente, nè dalle deserte montagne [vien la salvezza].
8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!	8 Giacchè Dio è il giudice: l'uno egli umilia e l'altro esalta!
9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.	9 Un calice invero è in mano del Signore, [un calice] di vino schietto e spumeggiante, pieno di vino aromatizzato, e ne mesce di qua e di là. Sì, [fin] le fecce ne sorbiranno [e] berranno tutti i malvagi della terra!
10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?	10 Ma io annunzierò nè secoli [la giustizia di Dio], canterò [lodi] al Dio di Giacobbe.
11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?	11 E tutta la potenza dè malvagi abbatterò, e sarà esaltata la potenza del giusto.
12 Таж ти, о Боже, — цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16 Твій — день і твоя — ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.
19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий, нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.
22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.