Псалмів 74

Біблія	JERUSALEM
1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?	1 Poème. D'Asaph. Pourquoi, ô Dieu, rejeter jusqu'à la fin, fumer de colère contre le troupeau de tonbercail?
2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість, гору Сіон, на котрій ти осівся.	2 Rappelle-toi ton assemblée que tu as acquise dès l'origine, que tu rachetas, tribu de ton héritage, etce mont Sion où tu fis ta demeure.
3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.	3 Elève tes pas vers ce chaos sans fin: il a tout saccagé, l'ennemi, au sanctuaire;
4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.	4 dans le lieu de tes assemblées ont rugi tes adversaires, ils ont mis leurs insignes au fronton del'entrée, des insignes
5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,	5 qu'on ne connaissait pas. Leurs cognées en plein bois,
6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.	6 abattant les vantaux, et par la hache et par la masse ils martelaient;
7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.	7 ils ont livré au feu ton sanctuaire, profané jusqu'à terre la demeure de ton nom.
8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!	8 Ils ont dit en leur coeur: "Ecrasons-les d'un coup! " Ils ont brûlé dans le pays tout lieu d'assembléesainte.
9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.	9 Nos signes ont cessé, il n'est plus de prophètes, et nul parmi nous ne sait jusques à quand.
10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?	10 Jusques à quand, ô Dieu, blasphémera l'oppresseur? L'ennemi va-t-il outrager ton nom jusqu'à lafin?
11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?	11 Pourquoi retires-tu ta main, tiens-tu ta droite cachée en ton sein?
12 Таж ти, о Боже, — цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.	12 Pourtant, ô Dieu, mon roi dès l'origine, l'auteur des délivrances au milieu du pays,
13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.	13 toi qui fendis la mer par ta puissance, qui brisas les têtes des monstres sur les eaux;
14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,	14 toi qui fracassas les têtes de Léviathan pour en faire la pâture des bêtes sauvages,
15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.	15 toi qui ouvris la source et le torrent, toi qui desséchas des fleuves intarissables;
16 Твій — день і твоя — ніч. Ти сотворив світила й сонце,	16 à toi le jour, et à toi la nuit, toi qui agenças la lumière et le soleil,
17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.	17 toi qui posas toutes les limites de la terre, l'été et l'hiver, c'est toi qui les formas.
18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.	18 Rappelle-toi, Yahvé, l'ennemi blasphème, un peuple insensé outrage ton nom.
19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.	19 Ne livre pas à la bête l'âme de ta tourterelle, la vie de tes malheureux, ne l'oublie pas jusqu'à la fin.
20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.	20 Regarde vers l'alliance. Ils sont pleins, les antres du pays, repaires de violence.
21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий, нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.	21 Que l'opprimé ne rentre pas couvert de honte, que le pauvre et le malheureux louent ton nom!
22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.	22 Lève-toi, ô Dieu, plaide ta cause, rappelle-toi l'insensé qui te blasphème tout le jour!
23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.	23 N'oublie pas le vacarme de tes adversaires, la clameur de tes ennemis, qui va toujours montant!