Псалмів 31

Біблія	Peshitta
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!	2 ܒܟ ܡܪܝܐ ܣܒܪܬ ܠܐ ܐܒܗܬ ܠܥܠܡ ܒܙܕܝܩܘܬܟ ܦܠܛܝܢܝ
3 Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!	3 ܨܠܝ ܠܘܬܝ ܐܕܢܟ ܘܒܥܓܠ ܥܢܝܢܝ ܗܘܝ ܠܝ ܐܠܗܐ ܡܥܕܪܢܐ ܘܒܝܬ ܓܘܣܐ ܘܦܪܘܩܝܢܝ
4 Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.	4 ܡܛܠ ܕܥܘܫܢܝ ܘܒܝܬ ܓܘܣܝ ܐܢܬ ܗܘ ܡܛܠ ܫܡܟ ܡܪܝܐ ܒܝܐܝܢܝ
5 Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.	5 ܘܐܦܩܝܢܝ ܡܢ ܡܨܝܕܬܐ ܗܕܐ ܕܛܡܪܘ ܠܝ ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܡܣܝܥܢܝ
6 В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.	6 ܘܠܟ ܐܛܪܬ ܪܘܚܝ ܘܦܪܩܬܢܝ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܕܩܘܫܬܐ
7 Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.	7 ܣܢܝܬ ܠܐܝܠܝܢ ܕܢܛܪܝܢ ܕܚ̈ܠܬܐ ܣܪ̈ܝܩܬܐ ܘܐܢܐ ܒܟ ܡܪܝܐ ܣܒܪܬ
8 Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи.	8 ܐܕܘܨ ܘܐܚܕܐ ܒܛܝܒܘܬܟ ܕܚܙܝܬ ܒܡܘܟܟܝ ܘܝܕܥܬ ܒܐܘܠܨܢܗ̇ ܕܢܦܫܝ
9 і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.	9 ܘܠܐ ܐܫܠܡܬܢܝ ܒܐܝܕܐ ܕܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܐܩܝܡܬ ܒܐܪܘܚܬܐ ܪ̈ܓܠܝ
10 Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.	10 ܪܚܡ ܥܠܝ ܡܪܝܐ ܡܛܠ ܕܥܩܬ ܠܝ ܐܬܕܠܚܬ ܥܝܢܝ ܒܪܘܓܙܐ ܢܦܫܝ ܘܟܪܣܝ
11 Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.	11 ܡܛܠ ܕܓܡܪܘ ܚܝ̈ܝ ܒܕܐܘܘܢܐ. ܘܫܢܝ̈ ܒܬ̈ܢܚܬܐ ܐܬܟܪܗ ܚܝܠܝ ܒܡܣܟܢܘܬܐ ܘܐܬܕܠܚܘ ܓܪ̈ܡܝ
12 Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.	12 ܡܢ ܟܘܠܗܘܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܘܗܘܝܬ ܚܣܕܐ ܠܫ̈ܒܒܝ ܘܕܚܠܬܐ ܠܐܝܠܝܢ ܕܝܕܥܝܢ ܠܝ ܘܐܝܠܝܢ ܕܚܙܝܢ ܗܘܘ ܠܝ ܒܫܘܩܐ ܢܕܝܢ ܗܘܘ ܡܢܝ
13 Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.	13 ܐܬܛܥܝܬ ܐܝܟ ܡܝܬܐ ܡܢ ܠܒܐ ܘܗܘܝܬ ܐܝܟ ܡܐܢܐ ܐܒܝܕܐ
14 Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.	14 ܡܛܠ ܕܫܡܥܬ ܪܢܝܐ ܕܣ̈ܓܝܐܐ ܟܕ ܐܬܡܠܟܘ ܥܠܝ ܐܝܟ ܚܕܐ. ܘܐܬܚܫܒܘ ܕܢܣܒܘܢ ܠܢܦܫܝ
15 А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»	15 ܐܢܐ ܕܝܢ ܥܠܝܟ ܡܪܝܐ ܐܬܬܟܠܬ ܘܐܡܪܬ ܕܐܠܗܝ ܐܢܬ ܡܪܝܐ
16 В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.	16 ܘܒܐ̈ܝܕܝܟ ܐܢܘܢ ܙܒܢ̈ܐ ܦܪܘܩܝܢܝ ܡܢ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܘܡܢ ܐܝܠܝܢ ܕܪܕܦܝܢ ܠܝ
17 Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!	17 ܐܢܗܪ ܐ̈ܦܝܟ ܥܠ ܥܒܕܟ ܘܦܪܘܩܝܢܝ ܒܛܝܒܘܬܟ
18 Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.	18 ܡܪܝܐ ܠܐ ܐܒܗܬ ܕܩܪܝܬܟ ܢܒܗܬܘܢ ܪ̈ܫܝܥܐ ܘܢܚܬܘܢ ܠܫܝܘܠ
19 Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.	19 ܘܢܣܬܟܪ̈ܢ ܣ̈ܦܘܬܗܘܢ ܕܥܘ̈ܠܐ ܕܡܡܠܠܝܢ ܥܠ ܙܕܝܩܐ ܫܘܩܪܐ ܘܫܛܝܘܬܐ
20 Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!	20 ܡܐ ܣܓܝܐܐ ܛܝܒܘܬܟ ܕܢܛܪ ܐܢܬ ܠܕܚ̈ܠܝܟ. ܠܕܡܣܒܪܝܢ ܒܟ ܩܕܡ ܒܢܝܢܫ̈ܐ
21 Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.	21 ܬܟܣܐ ܐܢܘܢ ܒܣܬܪܗ ܕܦܪܨܘܦܟ ܡܢ ܕܠܘܚܝܐ ܕܒܢܝܢܫ̈ܐ ܬܟܣܐ ܐܢܘܢ ܒܛܠܠܟ ܡܢ ܚܪܝܢܐ
22 Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.	22 ܒܪܝܟ ܗܘ ܡܪܝܐ ܕܓܒܐ ܠܗ ܓܒ̈ܝܐ ܒܩܪܝܬܐ ܥܫܝܢܬܐ
23 Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.	23 ܐܢܐ ܐܡܪܬ ܒܡܣܪܗܒܘܬܝ ܕܐܒܕܬ ܡܢ ܩܕܡ ܥܝܢ̈ܝܟ ܘܫܡܥܬ ܩܠܐ ܕܒܥܘܬܝ ܟܕ ܩܪܝܬܟ
24 Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.	24 ܪܚܡܘ ܠܡܪܝܐ ܙܕܝܩ̈ܘܗܝ ܘܠܡܗܝ̈ܡܢܐ ܢܛܪ ܡܪܝܐ ܘܦܪܥ ܠܥܘ̈ܠܐ ܥܒ̈ܕܝܗܘܢ
25 Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.	25 ܐܬܚܝܠܘ ܘܢܬܥܫܢ ܠܒܟܘܢ ܟܠ ܕܡܣܒܪܝܢ ܒܡܪܝܐ