Псалмів 31

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Провідникові хору. Псалом. Давида.	1 [Für den Chormeister. Ein Psalm Davids.]
2 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!	2 Herr, ich suche Zuflucht bei dir. Lass mich doch niemals scheitern; rette mich in deiner Gerechtigkeit!
3 Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!	3 Wende dein Ohr mir zu, erlöse mich bald! Sei mir ein schützender Fels, eine feste Burg, die mich rettet.
4 Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.	4 Denn du bist mein Fels und meine Burg; um deines Namens willen wirst du mich führen und leiten.
5 Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.	5 Du wirst mich befreien aus dem Netz, das sie mir heimlich legten; denn du bist meine Zuflucht.
6 В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.	6 In deine Hände lege ich voll Vertrauen meinen Geist; du hast mich erlöst, Herr, du treuer Gott.
7 Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.	7 Dir sind alle verhasst, die nichtige Götzen verehren, ich aber verlasse mich auf den Herrn.
8 Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи.	8 Ich will jubeln und über deine Huld mich freuen; denn du hast mein Elend angesehn, du bist mit meiner Not vertraut.
9 і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.	9 Du hast mich nicht preisgegeben der Gewalt meines Feindes, hast meinen Füßen freien Raum geschenkt.
10 Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.	10 Herr, sei mir gnädig, denn mir ist angst; vor Gram zerfallen mir Auge, Seele und Leib.
11 Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.	11 In Kummer schwindet mein Leben dahin, meine Jahre verrinnen im Seufzen. Meine Kraft ist ermattet im Elend, meine Glieder sind zerfallen.
12 Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.	12 Zum Spott geworden bin ich all meinen Feinden, ein Hohn den Nachbarn, ein Schrecken den Freunden; wer mich auf der Straße sieht, der flieht vor mir.
13 Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.	13 Ich bin dem Gedächtnis entschwunden wie ein Toter, bin geworden wie ein zerbrochenes Gefäß.
14 Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.	14 Ich höre das Zischeln der Menge - Grauen ringsum. Sie tun sich gegen mich zusammen; sie sinnen darauf, mir das Leben zu rauben.
15 А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»	15 Ich aber, Herr, ich vertraue dir, ich sage: «Du bist mein Gott.»
16 В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.	16 In deiner Hand liegt mein Geschick; entreiß mich der Hand meiner Feinde und Verfolger!
17 Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!	17 Lass dein Angesicht leuchten über deinem Knecht, hilf mir in deiner Güte!
18 Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.	18 Herr, lass mich nicht scheitern, denn ich rufe zu dir. Scheitern sollen die Frevler, verstummen und hinabfahren ins Reich der Toten.
19 Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.	19 Jeder Mund, der lügt, soll sich schließen, der Mund, der frech gegen den Gerechten redet, hochmütig und verächtlich.
20 Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!	20 Wie groß ist deine Güte, Herr, die du bereithältst für alle, die dich fürchten und ehren; du erweist sie allen, die sich vor den Menschen zu dir flüchten.
21 Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.	21 Du beschirmst sie im Schutz deines Angesichts vor dem Toben der Menschen. Wie unter einem Dach bewahrst du sie vor dem Gezänk der Zungen.
22 Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.	22 Gepriesen sei der Herr, der wunderbar an mir gehandelt und mir seine Güte erwiesen hat zur Zeit der Bedrängnis.
23 Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.	23 Ich aber dachte in meiner Angst: Ich bin aus deiner Nähe verstoßen. Doch du hast mein lautes Flehen gehört, als ich zu dir um Hilfe rief.
24 Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.	24 Liebt den Herrn, all seine Frommen! Seine Getreuen behütet der Herr, doch den Hochmütigen vergilt er ihr Tun mit vollem Maß.
25 Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.	25 Euer Herz sei stark und unverzagt, ihr alle, die ihr wartet auf den Herrn.