Псалмів 104

Біблія	Pattloch Bibel
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,	1 Preise, meine Seele, den Herrn! Herr, mein Gott, du bist gewaltig groß. In Pracht und Hoheit hast du dich gekleidet;
2 ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп’яв, неначе намет, небо.	2 Licht hüllst du dir um wie einen Mantel. Du bist es, der den Himmel ausspannt wie ein Zeltdach,
3 Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.	3 der das Grundgebälk für seine Kammern in den Wassern festigt, der sich als Wagen und Wolken ausersieht, einherfährt auf des Windes Flügeln,
4 Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне — слугами своїми.	4 der sich die Winde macht zu seinen Boten, zu seinen Dienern Feuerflammen,
5 Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.	5 der auch die Erde fest auf ihre Pfeiler stellte, so daß sie nie und nimmer wankt.
6 Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.	6 Einst hat die Urflut sie bedeckt wie ein Gewand, selbst auf den Bergen standen Wasser.
7 Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.	7 Vor deinem Scheltwort flohen sie, vor deiner Donnerstimme wichen sie erschreckt.
8 Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.	8 Hatten sie die Berge erstiegen, so sanken sie ab in die Täler, an den Ort, den du ihnen bestimmtest.
9 Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.	9 Eine Grenze hast du gesetzt, die dürfen sie nicht überschreiten; sie dürfen nie wieder die Erde bedecken.
10 Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.	10 Du bist es, der in die Täler Quellen entsendet; zwischen den Bergen rieseln sie hin.
11 Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.	11 Allen Tieren des Feldes spenden sie Trank, die wilden Esel löschen ihren Durst.
12 Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос.	12 Daneben nisten die Vögel des Himmels; sie singen ihr Lied aus den Zweigen.
13 Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх.	13 Du bist es, der die Berge tränkt aus seinen Kammern. Vom Segen deiner Schöpfungswerke wird die Erde satt.
14 Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:	14 Gras läßt du sprossen für das Vieh, Gewächse für die Feldarbeit des Menschen, um Brot aus der Erde hervorzubringen
15 вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.	15 und Wein, der das Herz des Menschen erfreut; daß vom Öl das Antlitz erglänze und Brot das Menschenherz stärke.
16 Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.	16 Die Bäume des Herrn trinken sich satt, die Zedern des Libanon, die er gepflanzt.
17 На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.	17 Dort nisten die Vögel, der Storch, der auf Zypressen sein Nest hat.
18 Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.	18 Die hohen Berge gehören dem Steinbock, Felsen bieten den Klippdachsen Zuflucht.
19 Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.	19 Du bist es, der den Mond erschuf zum Zeitenmaß; die Sonne kennt die Stunde ihres Untergangs.
20 Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.	20 Schickst du Finsternis, so wird es Nacht. In ihr schleicht alles Waldgetier umher.
21 Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.	21 Die Löwen brüllen nach Raub; sie verlangen von Gott ihre Nahrung.
22 Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.	22 Strahlt die Sonne auf, dann verkriechen sie sich und lagern in ihren Höhlen.
23 Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.	23 Nun geht der Mensch an seine Arbeit und an sein Tagewerk bis gegen Abend.
24 Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.	24 Wie zahlreich sind doch deine Werke, Herr! Sie alle schufest du in Weisheit, die Erde ist erfüllt von deinem Eigentum.
25 Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.	25 Da ist das Meer, so groß und weitumfassend, darin Gewimmel ohne Zahl: Lebewesen, klein und groß!
26 Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.	26 Schiffe ziehen dort einher, der Seedrache, den du geformt, damit er darin spiele.
27 Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.	27 Sie alle warten auf dich, daß du ihnen Speise gebest zur rechten Zeit.
28 Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.	28 Gibst du ihnen, so sammeln sie ein, öffnest du deine Hand, so werden sie satt an Gutem.
29 Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.	29 Verbirgst du dein Antlitz, dann werden sie erschüttert; ziehst du ihren Odem zurück, dann verscheiden sie und kehren zu ihrem Staub zurück.
30 Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.	30 Sendest du deinen Odem aus, so werden sie wieder erschaffen, und du erneuerst die Fläche der Erde.
31 Нехай слава Господня буде повіки, нехай Господь радіє творами своїми;	31 Ewig währe der Ruhm des Herrn! Es freue sich der Herr an seinen Werken!
32 спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.	32 Er blickt auf die Erde - da zittert sie; er berührt die Berge - da rauchen sie.
33 Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.	33 Dem Herrn will ich singen mein Leben lang, meinen Gott lobpreisen, solange ich bin!
34 Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.	34 Möge ihm meine Betrachtung gefallen! Ich selbst finde meine Freude im Herrn.
35 Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!	35 Von der Erde sollen die Sünder verschwinden, und Gottlose soll es nicht mehr geben! - Preise, meine Seele, den Herrn! - Hallelujah!