| 1 ܒܙܒܢܐ ܗ̇ܘ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܗܘܐ ܐܠܗܐ ܠܟܠܗܝܢ ܫܪ̈ܒܬܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܘܗܢܘܢ ܢܗܘܘܢ ܠܝ ܥܡܐ | 1 «Того часу, — слово Господнє, — я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.» |
| 2 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܫܟܚ ܪ̈ܚܡܐ ܒܡܕܒܪܐ ܥܡܐ ܕܐܬܦܨܝ ܡܢ ܚܪܒܐ ܐܙܠ ܒܫܒܝܐ ܐܝܣܪܝܠ | 2 Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого. |
| 3 ܡܢ ܪܘܚܩܐ ܡܪܝܐ ܐܬܚܙܝ ܠܝ ܘܐܡܪ ܠܝ ܪܚܡܬܐ ܕܥܠܡܐ ܪܚܡܬܟܝ ܡܛܠ ܗܢܐ ܢܓܕܬܟܝ ܠܛܝܒܘܬܐ | 3 Господь йому здалека з’явився: Я полюбив тебе відвічною любов’ю, тим і зберіг для тебе мою ласку. |
| 4 ܬܘܒ ܐܒܢܝܟܝ ܘܬܬܒܢܝܢ ܒܬܘܠܬܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܬܘܒ ܬܨܛܒܬܝܢ ܒܬܨܒܝܬܐ ܘܬܦܩܝܢ ܒܟܢܘܫܬܐ ܕܡܫ̈ܒܚܢܐ | 4 Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі, |
| 5 ܬܘܒ ܬܨܒܝܢ ܟܪܡܐ ܒܛܘܪܐ ܕܫܡܪܝܢ ܨܘܒܝ ܢܨܒܬܐ ܘܫܒܚܝ | 5 знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть. |
| 6 ܡܛܠ ܕܥܬܝܕ ܗܘ ܝܘܡܐ ܕܢܩܪܘܢ ܢܛܘܪ̈ܐ ܒܛܘܪܐ ܕܐܦܪܝܡ ܘܢܐܡܪܘܢ ܩܘܡܘ ܢܣܩ ܠܨܗܝܘܢ ܠܘܬ ܡܪܝܐ ܐܠܗܢ | 6 Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!» |
| 7 ܡܛܠ ܕܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܫܒܚܘ ܕܒܝܬ ܝܥܩܘܒ ܒܚܕܘܬܐ ܘܕܘܨܘ ܒܪܝܫ ܥܡ̈ܡܐ ܐܫܡܥܘ ܘܫܒܚܘ ܘܐܡܪܘ ܦܪܘܩ ܡܪܝܐ ܠܥܡܟ ܠܫܪܟܗ ܕܐܝܣܪܝܠ | 7 Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок! |
| 8 ܗܐ ܡܝܬܐ ܐܢܐ ܠܗܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܓܪܒܝܐ ܘܐܟܢܫ ܐܢܘܢ ܡܢ ܣ̈ܘܦܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܘܐܦ ܥܘܝܪ̈ܐ ܘܚܓܝܪ̈ܐ ܕܐܝܬ ܒܗܘܢ ܘܕܒܛܢܐ ܘܕܝܠܕܐ ܐܝܟ ܚܕܐ ܟܢܫܐ ܪܒܐ ܢܗܦܟܘܢ ܠܗܪܟܐ | 8 Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться. |
| 9 ܒܒܟܬܐ ܢܐܙܠܘܢ ܘܒܬܚܢܢܬܐ ܢܐܬܘܢ ܐܕܒܪ ܐܢܘܢ ܥܠ ܫܒ̈ܝܠܐ ܕܡ̈ܝܐ ܒܐܘܪ̈ܚܬܐ ܬܪ̈ܝܨܬܐ ܕܠܐ ܢܬܬܩܠܘܢ ܒܗܝܢ ܡܛܠ ܕܗܘܝܬ ܠܐܝܣܪܝܠ ܠܐܒܐ ܘܐܦܪܝܡ ܗܘܐ ܒܘܟܪܝ | 9 З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я — Ізраїлеві батько, й Ефраїм — мій перворідний. |
| 10 ܫܡܥܘ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܥܡܗ ܘܚܘܘ ܒܓܙܪ̈ܬܐ ܪ̈ܚܝܩܬܐ ܘܐܡܪܘ ܡ̇ܢ ܕܒܕܪܗ ܠܐܝܣܪܝܠ ܢܟܢܫܝܘܗܝ ܘܢܢܛܪܝܘܗܝ ܐܝܟ ܪܥܝܐ ܠܓܙܪܗ | 10 Ось слухайте, народи, — слово Господнє, — оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо. |
| 11 ܡܛܠ ܕܦܪܩ ܡܪܝܐ ܠܝܥܩܘܒ ܥܒܕܗ ܘܦܨܝܗ ܡܢ ܐ̈ܝܕܝ ܡ̇ܢ ܕܥܫܝܢ ܡܢܗ | 11 Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього. |
| 12 ܘܢܐܬܘܢ ܘܢܫܒܚܘܢ ܒܪܘܡܗ̇ ܕܨܗܝܘܢ ܘܢܬܒܣܡܘܢ ܡܢ ܛܒ̈ܬܗ ܕܡܪܝܐ ܡܢ ܥܒܘܪܐ ܘܡܢ ܚܡܪܐ ܘܡܢ ܡܫܚܐ ܘܡܢ ܒܢ̈ܝ ܥܢܐ ܘܬܘܪ̈ܐ ܘܬܗܘܐ ܢܦܫܗܘܢ ܐܝܟ ܓܢܬ ܫܩܝܐ ܘܠܐ ܢܘܣܦܘܢ ܬܘܒ ܠܡܣܬܪܩܘ | 12 І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага — пшеницю, вино й олію, — та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше. |
| 13 ܗܝ ܕܝܢ ܬܚܕܐ ܒܬܘܠܬܐ ܒܚܕܘܬܐ ܘܓܕܘ̈ܕܐ ܘܣܒ̈ܐ ܐܟܚܕܐ ܢܚܕܘܢ ܘܐܗܦܟ ܐܒܠܗܘܢ ܠܚܕܘܬܐ ܘܐܒܝܐ ܐܢܘܢ ܘܐܚܕܐ ܐܢܘܢ ܡܢ ܕܐܘܢܗܘܢ | 13 Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній. |
| 14 ܘܐܪܘܐ ܢܦܫܐ ܕܟܗ̈ܢܐ ܕܘܗܢܐ ܘܥܡܝ ܡܢ ܛܘܒܝ ܢܣܒܥܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ | 14 Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, — слово Господнє.» |
| 15 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܩܠܐ ܒܪܡܬܐ ܐܫܬܡܥ ܐܠܝܐ ܘܒܟܬܐ ܡܪܝܪܬܐ ܪܚܝܠ ܒܟܝܐ ܥܠ ܒܢ̈ܝܗ̇ ܘܠܐ ܨܒܝܐ ܠܡܬܒܝܐܘ ܡܛܠ ܕܠܝܬ ܐܢܘܢ | 15 Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.» |
| 16 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܟܠܝ ܩܠܟܝ ܡܢ ܒܟܝܐ ܘܥܝܢ̈ܝܟܝ ܡܢ ܕܡܥܬܐ ܡܛܠ ܕܐܝܬ ܐܓܪܐ ܠܕܡ̈ܥܝܟܝ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܢܗܦܟܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܒ̈ܥܠܕܒܒܐ | 16 Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, — слово Господнє, — вони повернуться з ворожої країни. |
| 17 ܘܐܝܬ ܣܒܪܐ ܠܚܪܬܟܝ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܢܗܦܟܘܢ ܒ̈ܢܝܐ ܠܬܚܘܡܗܘܢ | 17 Є ще надія для потомства твого, — слово Господнє, — діти твої повернуться у свої границі. |
| 18 ܡܫܡܥ ܫܡܥܬ ܠܐܦܪܝܡ ܕܐܠܐ ܘܐܡܪ ܪܕܝܬܢܝ ܡܪܝܐ ܘܐܬܪܕܝܬ ܐܝܟ ܥܓܠܐ ܗܘܝܬ ܕܠܐ ܡܟܒܫ ܐܬܝܒܝܢܝ ܘܐܬܘܒ ܡܛܘܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܝ | 18 Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо — Господь, Бог мій. |
| 19 ܡܛܠ ܕܡܢ ܒܬܪ ܕܬܒܬ ܐܬܒܝܐܬ ܘܡܢ ܒܬܪ ܕܝܕܥܬ ܐܬܬܢܚܬ ܒܗܬܬ ܘܐܦ ܐܬܬܟܣܬ ܕܩܒܠܬ ܚܣܕܐ ܕܛܠܝܘܬܝ | 19 Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого. |
| 20 ܒܪܐ ܗܘ ܝܩܝܪܐ ܠܝ ܐܦܪܝܡ ܘܝܠܕܐ ܚܒܝܒܐ ܡܛܠ ܕܒܙܒܢܐ ܕܡܡܠܠ ܐܢܐ ܒܗ ܡܬܕܟܪ ܐܢܐ ܠܗ ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܘܘ ܪ̈ܚܡܝ ܥܠܘܗܝ ܘܐܪܚܡ ܥܠܘܗܝ ܐܡܪ ܡܪܝܐ | 20 Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, — слово Господнє. |
| 21 ܐܩܝܡ ܠܟܝ ܐܬܐ ܘܬܒܝ ܒܡܕܒܪܐ ܗܒܝ ܠܒܟܝ ܠܐܘܪܚܐ ܬܪܝܨܬܐ ܬܘܒܝ ܒܬܘܠܬܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܬܒܝ ܒܩܘܪ̈ܝܝܟܝ ܗܠܝܢ | 21 Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, — повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої. |
| 22 ܥܕܡܐ ܠܐܡܬܝ ܡܬܦܠܓܬܝ ܒܪܬܐ ܬܝܒܬܐ ܡܛܠ ܕܒܪܐ ܡܪܝܐ ܚܕܬܐ ܒܐܪܥܐ ܢܩܒܬܐ ܬܚܒܒ ܓܒܪܐ | 22 Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!» |
| 23 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܡܟܝܠ ܢܐܡܪܘܢ ܦܬܓܡܐ ܗܢܐ ܒܐܪܥܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܩܘܪ̈ܝܗ ܡܐ ܕܡܗܦܟ ܐܢܐ ܫܒܝܬܗܘܢ ܢܒܪܟܟ ܡܪܝܐ ܕܝܪܐ ܙܕܝܩܐ ܛܘܪܐ ܩܕܝܫܐ | 23 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! — |
| 24 ܘܢܬܒܘܢ ܒܗ̇ ܝܗܘܕܐ ܘܟܠܗܝܢ ܩܘܪ̈ܝܗ ܐܟܚܕܐ ܐܟܪ̈ܐ ܘܪ̈ܥܝܝ ܓܙܪ̈ܐ | 24 І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять. |
| 25 ܡܛܠ ܕܐܪܘܝܬ ܢܦܫܐ ܕܨܗܝܐ ܘܟܠ ܢܦܫܐ ܕܟܦܢܐ ܣܒܥܬ | 25 Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.» |
| 26 ܡܛܠ ܗܢܐ ܐܬܬܥܝܪܬ ܘܚܙܝܬ ܘܫܢܬܝ ܒܣܡܬ ܠܝ | 26 Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий. |
| 27 ܗܐ ܝܘܡ̈ܬܐ ܐܬܝܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܐܙܪܘܥ ܠܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܘܠܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܙܪܥܐ ܕܒܢ̈ܝ ܐܢܫܐ ܘܙܪܥܐ ܕܒܥܝܪܐ | 27 «Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту. |
| 28 ܘܐܝܟ ܕܐܬܪܥܝܬ ܥܠܝܗܘܢ ܠܡܥܩܪ ܐܢܘܢ ܘܠܡܣܬܪ ܘܠܡܣܚܦܘ ܘܠܡܘܒܕܘ ܘܠܡܒܐܫܘ ܗܟܢܐ ܐܥܗܕ ܥܠܝܗܘܢ ܠܡܒܢܐ ܘܠܡܨܒ ܐܡܪ ܡܪܝܐ | 28 І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, — слово Господнє. |
| 29 ܒܝ̈ܘܡܬܐ ܗܢܘܢ ܠܐ ܢܐܡܪܘܢ ܬܘܒ ܐ̈ܒܗܐ ܐܟܠܘ ܒܣܪ̈ܐ ܘܫܢ̈ܐ ܕܒ̈ܢܝܐ ܩܗܝܢ | 29 За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома! |
| 30 ܐܠܐ ܐܢܫ ܒܚ̈ܛܗܘܗܝ ܢܡܘܬ ܟܠ ܒܪܢܫܐ ܕܐܟܠ ܒܣܪ̈ܐ ܫ̈ܢܘܗܝ ܕܝܠܗ ܢܩܗܝܢ | 30 Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме. |
| 31 ܗܐ ܝܘܡ̈ܬܐ ܐܬܝܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܐܩܝܡ ܠܕܒܝܬ ܐܝܣܪܐܝܠ ܘܠܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܕܝܬܩܐ ܚܕܬܐ | 31 Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт. |
| 32 ܠܐ ܐܝܟ ܗ̇ܝ ܕܝܬܩܐ ܕܐܩܝܡܬ ܠܐܒ̈ܗܝܗܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܐܚܕܬ ܒܐܝܕܗܘܢ ܘܐܦܩܬ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܡܛܠ ܕܗܢܘܢ ܒܛܠܘ ܕܝܬܩܐ ܕܝܠܝ ܘܐܦ ܐܢܐ ܒܣܝܬ ܒܗܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ | 32 Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той — мій завіт! — вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, — слово Господнє. |
| 33 ܐܠܐ ܗܕܐ ܕܝܬܩܐ ܕܐܣܝܡ ܠܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܒܬܪ ܝܘܡ̈ܬܐ ܗܢܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܬܠ ܢܡܘܣܝ ܒܓܘܗܘܢ ܘܥܠ ܠܒ̈ܘܬܗܘܢ ܐܟܬܒܝܘܗܝ ܘܐܗܘܐ ܠܗܘܢ ܐܠܗܐ ܘܗܢܘܢ ܢܗܘܘܢ ܠܝ ܥܡܐ | 33 Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, — слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом. |
| 34 ܘܠܐ ܢܠܦܘܢ ܬܘܒ ܓܒܪ ܠܐܚܘܗܝ ܘܓܒܪ ܠܚܒܪܗ ܘܢܐܡܪܘܢ ܕܕܥܘ ܠܡܪܝܐ ܡܛܠ ܕܟܠܗܘܢ ܢܕܥܘܢܢܝ ܡܢ ܙܥܘܪܗܘܢ ܘܥܕܡܐ ܠܩܫܝܫܗܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܡܛܠ ܕܐܫܒܘܩ ܠܚ̈ܘܒܝܗܘܢ ܘܚ̈ܛܗܝܗܘܢ ܬܘܒ ܠܐ ܐܬܕܟܪ | 34 Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, — слово Господнє, — я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.» |
| 35 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܕܝܗܒ ܫܡܫܐ ܠܢܘܗܪܐ ܕܐܝܡܡܐ ܘܕܘܒܪܐ ܕܣܗܪܐ ܘܕܟܘ̈ܟܒܐ ܠܢܘܗܪܐ ܕܠܠܝܐ ܕܟܐܐ ܒܝܡܐ ܘܫܠܝܢ ܓܠܠܘ̈ܗܝ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܫܡܗ | 35 Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, — Господь сил його бо ім’я. |
| 36 ܐܢ ܢܥܒܪܘܢ ܕܘܒܪ̈ܐ ܗܠܝܢ ܡܢ ܩܕܡܝ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܦ ܙܪܥܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܢܒܛܠܘܢ ܕܠܐ ܢܗܘܘܢ ܥܡܐ ܩܕܡܝ ܟܠܗܘܢ ܝܘܡ̈ܬܐ | 36 «Якщо закони ці колись передо мною захитаються, — слово Господнє, — тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.» |
| 37 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܐܢ ܢܬܡܫܚܘܢ ܫܡܝܐ ܡܢ ܠܥܠ ܘܢܬܒ̈ܕܩܢ ܫܬ̈ܐܣܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܡܢ ܠܬܚܬ ܐܦ ܐܢܐ ܐܣܠܐ ܠܟܠܗ ܙܪܥܗ ܕܐܝܣܪܝܠ ܥܠ ܟܠ ܡܕܡ ܕܥܒܕܘ ܐܡܪ ܡܪܝܐ | 37 Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, — слово Господнє.» |
| 38 ܗܐ ܝܘܡ̈ܬܐ ܐܬܝܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܬܬܒܢܐ ܩܪܝܬܐ ܠܡܪܝܐ ܡܢ ܡܓܕܠܐ ܕܚܢܢܐܝܠ ܥܕܡܐ ܠܬܪܥܐ ܕܙܘܝܬܐ | 38 Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт. |
| 39 ܘܢܦܘܩ ܬܘܒ ܚܘܛܐ ܕܡܫܘܚܬܐ ܠܩܘܒܠܗ ܥܠ ܪܡܬܐ ܕܓܪܒ ܘܢܬܟܪܟ ܠܪܡܬܐ | 39 І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа. |
| 40 ܘܟܘܠܗ ܥܘܡܩܐ ܕܫܕܝܢ ܒܗ ܦܪܬܐ ܘܩܛܡܐ ܥܕܡܐ ܠܢܚܠܐ ܕܩܕܪܘܢ ܘܥܕܡܐ ܠܙܘܝܬܐ ܕܬܪܥܐ ܕܪ̈ܟܫܐ ܡܕܢܚܝܐ ܩܘܕܫܐ ܠܡܪܝܐ ܠܐ ܢܬܥܩܪ ܘܠܐ ܢܣܬܚܦ ܬܘܒ ܠܥܠܡ | 40 І вся долина, з трупами й з попелом, і всі поля до Кедрон-потоку, до рогу Кінської брами на сході — будуть святі Господеві. Не повалять їх більше, ні не зруйнують повіки. |
