Псалмів 9

¹ Провідникові хору. На мелодію «Мут лаббен».

² Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.

³ Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім’я твоє, Всевишній.

⁴ Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.

⁵ Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.

⁶ Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім’я стер ти навік-віки.

⁷ Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам’ять по них пропала.

⁸ А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.

⁹ І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.

¹⁰ Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.

¹¹ І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім’я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.

¹² Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.

¹³ Бо месник крови їх пам’ятає, і не забув він крику вбогих.

¹⁴ Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,

¹⁵ щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.

¹⁶ Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.

¹⁷ Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.

¹⁸ Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.

¹⁹ Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.

²⁰ Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.

²¹ Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони — люди.