Vangelo secondo Marco 10

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Partito di là, si recò nel territorio della Giudea e oltre il Giordano. La folla accorse di nuovo a lui e di nuovo egli l'ammaestrava, come era solito fare.	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 E avvicinatisi dei farisei, per metterlo alla prova, gli domandarono: "È lecito ad un marito ripudiare la propria moglie?".	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 Ma egli rispose loro: "Che cosa vi ha ordinato Mosè?".	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 Dissero: "Mosè ha permesso di 'scrivere un atto di ripudio e di rimandarla'".	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 Gesù disse loro: "Per la durezza del vostro cuore egli scrisse per voi questa norma.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 Ma all'inizio della creazione 'Dio li creò maschio e femmina';	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 'per questo l'uomo lascerà suo padre e sua madre e i due saranno una carne sola'.	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 Sicché non sono più due, ma una sola carne.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 L'uomo dunque non separi ciò che Dio ha congiunto".	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 Rientrati a casa, i discepoli lo interrogarono di nuovo su questo argomento. Ed egli disse:	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 "Chi ripudia la propria moglie e ne sposa un'altra, commette adulterio contro di lei;	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 se la donna ripudia il marito e ne sposa un altro, commette adulterio".	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 Gli presentavano dei bambini perché li accarezzasse, ma i discepoli li sgridavano.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 Gesù, al vedere questo, s'indignò e disse loro: "Lasciate che i bambini vengano a me e non glielo impedite, perché a chi è come loro appartiene il regno di Dio.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 In verità vi dico: Chi non accoglie il regno di Dio come un bambino, non entrerà in esso".	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 E prendendoli fra le braccia e ponendo le mani sopra di loro li benediceva.	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 Mentre usciva per mettersi in viaggio, un tale gli corse incontro e, gettandosi in ginocchio davanti a lui, gli domandò: "Maestro buono, che cosa devo fare per avere la vita eterna?".	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 Gesù gli disse: "Perché mi chiami buono? Nessuno è buono, se non Dio solo.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 Tu conosci i comandamenti: 'Non uccidere, non commettere adulterio, non rubare, non dire falsa testimonianza', non frodare, 'onora il padre e la madre'".	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 Egli allora gli disse: "Maestro, tutte queste cose le ho osservate fin dalla mia giovinezza".	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 Allora Gesù, fissatolo, lo amò e gli disse: "Una cosa sola ti manca: va', vendi quello che hai e dàllo ai poveri e avrai un tesoro in cielo; poi vieni e seguimi".	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 Ma egli, rattristatosi per quelle parole, se ne andò afflitto, poiché aveva molti beni.	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 Gesù, volgendo lo sguardo attorno, disse ai suoi discepoli: "Quanto difficilmente coloro che hanno ricchezze entreranno nel regno di Dio!".	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 I discepoli rimasero stupefatti a queste sue parole; ma Gesù riprese: "Figlioli, com'è difficile entrare nel regno di Dio!	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 È più facile che un cammello passi per la cruna di un ago, che un ricco entri nel regno di Dio".	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Essi, ancora più sbigottiti, dicevano tra loro: "E chi mai si può salvare?".	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 Ma Gesù, guardandoli, disse: "Impossibile presso gli uomini, ma non presso Dio! Perché tutto è possibile presso Dio".	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 Pietro allora gli disse: "Ecco, noi abbiamo lasciato tutto e ti abbiamo seguito".	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 Gesù gli rispose: "In verità vi dico: non c'è nessuno che abbia lasciato casa o fratelli o sorelle o madre o padre o figli o campi a causa mia e a causa del vangelo,	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 che non riceva già al presente cento volte tanto in case e fratelli e sorelle e madri e figli e campi, insieme a persecuzioni, e nel futuro la vita eterna.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 E molti dei primi saranno ultimi e gli ultimi i primi".	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 Mentre erano in viaggio per salire a Gerusalemme, Gesù camminava davanti a loro ed essi erano stupiti; coloro che venivano dietro erano pieni di timore. Prendendo di nuovo in disparte i Dodici, cominciò a dir loro quello che gli sarebbe accaduto:	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 "Ecco, noi saliamo a Gerusalemme e il Figlio dell'uomo sarà consegnato ai sommi sacerdoti e agli scribi: lo condanneranno a morte, lo consegneranno ai pagani,	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 lo scherniranno, gli sputeranno addosso, lo flagelleranno e lo uccideranno; ma dopo tre giorni risusciterà".	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 E gli si avvicinarono Giacomo e Giovanni, i figli di Zebedèo, dicendogli: "Maestro, noi vogliamo che tu ci faccia quello che ti chiederemo".	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 Egli disse loro: "Cosa volete che io faccia per voi?". Gli risposero:	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 "Concedici di sedere nella tua gloria uno alla tua destra e uno alla tua sinistra".	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 Gesù disse loro: "Voi non sapete ciò che domandate. Potete bere il calice che io bevo, o ricevere il battesimo con cui io sono battezzato?". Gli risposero: "Lo possiamo".	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 E Gesù disse: "Il calice che io bevo anche voi lo berrete, e il battesimo che io ricevo anche voi lo riceverete.	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 Ma sedere alla mia destra o alla mia sinistra non sta a me concederlo; è per coloro per i quali è stato preparato".	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 All'udire questo, gli altri dieci si sdegnarono con Giacomo e Giovanni.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 Allora Gesù, chiamatili a sé, disse loro: "Voi sapete che coloro che sono ritenuti capi delle nazioni le dominano, e i loro grandi esercitano su di esse il potere.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 Fra voi però non è così; ma chi vuol essere grande tra voi si farà vostro servitore,	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 e chi vuol essere il primo tra voi sarà il servo di tutti.	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 Il Figlio dell'uomo infatti non è venuto per essere servito, ma per servire e dare la propria vita in riscatto per molti".	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 E giunsero a Gèrico. E mentre partiva da Gèrico insieme ai discepoli e a molta folla, il figlio di Timèo, Bartimèo, cieco, sedeva lungo la strada a mendicare.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 Costui, al sentire che c'era Gesù Nazareno, cominciò a gridare e a dire: "Figlio di Davide, Gesù, abbi pietà di me!".	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 Molti lo sgridavano per farlo tacere, ma egli gridava più forte: "Figlio di Davide, abbi pietà di me!".	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 Allora Gesù si fermò e disse: "Chiamatelo!". E chiamarono il cieco dicendogli: "Coraggio! Alzati, ti chiama!".	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 Egli, gettato via il mantello, balzò in piedi e venne da Gesù.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 Allora Gesù gli disse: "Che vuoi che io ti faccia?". E il cieco a lui: "Rabbunì, che io riabbia la vista!".	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 E Gesù gli disse: "Va', la tua fede ti ha salvato". E subito riacquistò la vista e prese a seguirlo per la strada.	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.