Psalms 69

NEW JERUSALEM	Біблія
1 [For the choirmaster Tune: 'Lilies . . .' Of David] Save me, God, for the waters have closed in on myvery being.	1 Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
2 I am sinking in the deepest swamp and there is no firm ground. I have stepped into deep water andthe waves are washing over me.	2 Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
3 I am exhausted with cal ing out, my throat is hoarse, my eyes are worn out with searching for my God.	3 Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
4 More numerous than the hairs of my head are those who hate me without reason. Those who seek toget rid of me are powerful, my treacherous enemies. (Must I give back what I have never stolen?)	4 Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
5 God, you know how foolish I am, my offences are not hidden from you.	5 Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
6 Those who hope in you must not be made fools of, Yahweh Sabaoth, because of me! Those who seekyou must not be disgraced, God of Israel, because of me!	6 Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
7 It is for you I bear insults, my face is covered with shame,	7 Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
8 I am estranged from my brothers, alienated from my own mother's sons;	8 За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
9 for I am eaten up with zeal for your house, and insults directed against you fall on me.	9 Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї.
10 I mortify myself with fasting, and find myself insulted for it,	10 Бо ревність до твого дому мене з’їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
11 I dress myself in sackcloth and become their laughing-stock,	11 Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
12 the gossip of people sitting at the gate, and the theme of drunkards' songs.	12 Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
13 And so, I pray to you, Yahweh, at the time of your favour; in your faithful love answer me, in theconstancy of your saving power.	13 Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
14 Rescue me from the mire before I sink in; so I shal be saved from those who hate me, from thewatery depths.	14 Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
15 Let not the waves wash over me, nor the deep swal ow me up, nor the pit close its mouth on me.	15 Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
16 Answer me, Yahweh, for your faithful love is generous; in your tenderness turn towards me;	16 Водяна бистрінь хай не затопить мене, глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
17 do not turn away from your servant, be quick to answer me, for I am in trouble.	17 Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого.
18 Come to my side, redeem me, ransom me because of my enemies.	18 і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом.
19 You know well the insults, the shame and disgrace I endure. Every one of my oppressors is known toyou.	19 Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
20 Insult has broken my heart past cure. I hoped for sympathy, but in vain, for consolers -- not one to befound.	20 Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
21 To eat they gave me poison, to drink, vinegar when I was thirsty.	21 Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого.
22 May their own table prove a trap for them, and their abundance a snare;	22 Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
23 may their eyes grow so dim that they cannot see, al their muscles lose their strength.	23 Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю.
24 Vent your fury on them, let your burning anger overtake them.	24 Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
25 Reduce their encampment to ruin, and leave their tents untenanted,	25 Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
26 for hounding someone you had already stricken, for redoubling the pain of one you had wounded.	26 Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
27 Charge them with crime after crime, exclude them from your saving justice,	27 Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
28 erase them from the book of life, do not enrol them among the upright.	28 одай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
29 For myself, wounded wretch that I am, by your saving power raise me up!	29 Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
30 I wil praise God's name in song, I wil extol him by thanksgiving,	30 Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
31 for this wil please Yahweh more than an ox, than a bullock horned and hoofed.	31 Я прославлятиму ім’я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
32 The humble have seen and are glad. Let your courage revive, you who seek God.	32 І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
33 For God listens to the poor, he has never scorned his captive people.	33 Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
34 Let heaven and earth and seas, and al that stirs in them, acclaim him!	34 Бо Господь вислухає нещасних, і в’язнями своїми не погордує.
35 For God wil save Zion, and rebuild the cities of Judah, and people will live there on their own land;	35 Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
36 the descendants of his servants wil inherit it, and those who love his name wil dwell there.	36 Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
	37 Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.