John 11

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Now a man was ill, Lazarus from Bethany, the village of Mary and her sister Martha.	1 Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.
2 Mary was the one who had anointed the Lord with perfumed oil and dried his feet with her hair; it was her brother Lazarus who was ill.	2 Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.
3 So the sisters sent word to him, saying, "Master, the one you love is ill."	3 Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»
4 When Jesus heard this he said, "This illness is not to end in death, but is for the glory of God, that the Son of God may be glorified through it."	4 Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.»
5 Now Jesus loved Martha and her sister and Lazarus.	5 Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.
6 So when he heard that he was ill, he remained for two days in the place where he was.	6 Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.
7 Then after this he said to his disciples, "Let us go back to Judea."	7 Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»
8 The disciples said to him, "Rabbi, the Jews were just trying to stone you, and you want to go back there?"	8 Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»
9 Jesus answered, "Are there not twelve hours in a day? If one walks during the day, he does not stumble, because he sees the light of this world.	9 Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього.
10 But if one walks at night, he stumbles, because the light is not in him."	10 Коли ж хтонебудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»
11 He said this, and then told them, "Our friend Lazarus is asleep, but I am going to awaken him."	11 Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»
12 So the disciples said to him, "Master, if he is asleep, he will be saved."	12 А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»
13 But Jesus was talking about his death, while they thought that he meant ordinary sleep.	13 Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.
14 So then Jesus said to them clearly, "Lazarus has died.	14 Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,
15 And I am glad for you that I was not there, that you may believe. Let us go to him."	15 і радію я за вас, що мене там не було, — щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»
16 So Thomas, called Didymus, said to his fellow disciples, "Let us also go to die with him."	16 Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»
17 When Jesus arrived, he found that Lazarus had already been in the tomb for four days.	17 Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.
18 Now Bethany was near Jerusalem, only about two miles away.	18 Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять,
19 And many of the Jews had come to Martha and Mary to comfort them about their brother.	19 і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.
20 When Martha heard that Jesus was coming, she went to meet him; but Mary sat at home.	20 Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.
21 Martha said to Jesus, "Lord, if you had been here, my brother would not have died.	21 Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, — мій брат не вмер би!
22 (But) even now I know that whatever you ask of God, God will give you."	22 А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»
23 Jesus said to her, "Your brother will rise."	23 І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»
24 Martha said to him, "I know he will rise, in the resurrection on the last day."	24 «Знаю, — каже до нього Марта, — що воскресне у воскресіння, дня останнього.»
25 Jesus told her, "I am the resurrection and the life; whoever believes in me, even if he dies, will live,	25 А Ісус їй: «Я — воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши — житиме!
26 and everyone who lives and believes in me will never die. Do you believe this?"	26 Кожен, хто живе і в мене вірує, — не вмре повіки. Віриш тому?»
27 She said to him, "Yes, Lord. I have come to believe that you are the Messiah, the Son of God, the one who is coming into the world."	27 «Так, Господи, — каже йому, — вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»
28 When she had said this, she went and called her sister Mary secretly, saying, "The teacher is here and is asking for you."	28 Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»
29 As soon as she heard this, she rose quickly and went to him.	29 Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.
30 For Jesus had not yet come into the village, but was still where Martha had met him.	30 Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.
31 So when the Jews who were with her in the house comforting her saw Mary get up quickly and go out, they followed her, presuming that she was going to the tomb to weep there.	31 Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.
32 When Mary came to where Jesus was and saw him, she fell at his feet and said to him, "Lord, if you had been here, my brother would not have died."	32 Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»
33 When Jesus saw her weeping and the Jews who had come with her weeping, he became perturbed and deeply troubled,	33 Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,
34 and said, "Where have you laid him?" They said to him, "Sir, come and see."	34 запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»
35 And Jesus wept.	35 Заплакав Ісус.
36 So the Jews said, "See how he loved him."	36 І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»
37 But some of them said, "Could not the one who opened the eyes of the blind man have done something so that this man would not have died?"	37 А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»
38 So Jesus, perturbed again, came to the tomb. It was a cave, and a stone lay across it.	38 І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.
39 Jesus said, "Take away the stone." Martha, the dead man's sister, said to him, "Lord, by now there will be a stench; he has been dead for four days."	39 «Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»
40 Jesus said to her, "Did I not tell you that if you believe you will see the glory of God?"	40 «А хіба я тобі не казав, — озвавсь Ісус, — що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»
41 So they took away the stone. And Jesus raised his eyes and said, "Father, I thank you for hearing me.	41 Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!
42 I know that you always hear me; but because of the crowd here I have said this, that they may believe that you sent me."	42 Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»
43 And when he had said this, he cried out in a loud voice, "Lazarus, come out!"	43 А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»
44 The dead man came out, tied hand and foot with burial bands, and his face was wrapped in a cloth. So Jesus said to them, "Untie him and let him go."	44 І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить.»
45 Now many of the Jews who had come to Mary and seen what he had done began to believe in him.	45 І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.
46 But some of them went to the Pharisees and told them what Jesus had done.	46 Деякі з них, однак, пішли до фарисеїв та й оповіли їм, що вчинив Ісус.
47 So the chief priests and the Pharisees convened the Sanhedrin and said, "What are we going to do? This man is performing many signs.	47 Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить!
48 If we leave him alone, all will believe in him, and the Romans will come and take away both our land and our nation."	48 Якщо залишимо його так, то всі увірують у нього, тож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!»
49 But one of them, Caiaphas, who was high priest that year, said to them, "You know nothing,	49 Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте,
50 nor do you consider that it is better for you that one man should die instead of the people, so that the whole nation may not perish."	50 то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине.»
51 He did not say this on his own, but since he was high priest for that year, he prophesied that Jesus was going to die for the nation,	51 Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ;
52 and not only for the nation, but also to gather into one the dispersed children of God.	52 і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі.
53 So from that day on they planned to kill him.	53 Від того, отже, дня ухвалили вони його вбити.
54 So Jesus no longer walked about in public among the Jews, but he left for the region near the desert, to a town called Ephraim, and there he remained with his disciples.	54 Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями своїми.
55 Now the Passover of the Jews was near, and many went up from the country to Jerusalem before Passover to purify themselves.	55 А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися.
56 They looked for Jesus and said to one another as they were in the temple area, "What do you think? That he will not come to the feast?"	56 Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде він на свято?»
57 For the chief priests and the Pharisees had given orders that if anyone knew where he was, he should inform them, so that they might arrest him.	57 Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де він, то має виказати, щоб його схопити.