І Корінтян 15

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.	1 Figyelmetekbe ajánlom, testvérek, az evangéliumot, amelyet hirdettem nektek, amelyet el is fogadtatok, és amelyben álltok.
2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо	2 Általa üdvözülni is fogtok, ha megtartjátok úgy, ahogy hirdettem nektek, különben hiába lettetek volna hívőkké.
3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;	3 Mert mindenekelőtt azt adtam át nektek, amit én is kaptam: hogy Krisztus meghalt a bűneinkért az Írások szerint,
4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;	4 eltemették, és harmadnapon feltámadt, az Írások szerint.
5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;	5 Megjelent Kéfásnak, majd a tizenkettőnek.
6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.	6 Azután megjelent több, mint ötszáz testvérnek egyszerre, akik közül a legtöbben még élnek, egyesek pedig elszenderültek.
7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.	7 Azután megjelent Jakabnak, majd valamennyi apostolnak.
8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;	8 Mindnyájuk után pedig mint koraszülöttnek, megjelent nekem is.
9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.	9 Mert én a legkisebb vagyok az apostolok között, arra sem vagyok méltó, hogy apostolnak nevezzenek, mert üldöztem Isten egyházát.
10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.	10 De Isten kegyelméből vagyok az, ami vagyok, és nekem juttatott kegyelme nem volt hiábavaló. Sőt, valamennyiüknél többet munkálkodtam, bár nem én, hanem Isten kegyelme velem együtt.
11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.	11 Tehát akár én, akár ők, így hirdetjük, és ti így lettetek hívőkké.
12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?	12 Ha tehát Krisztusról az hirdetjük, hogy a halottak közül feltámadt, hogyan mondják egyesek közületek, hogy nincs halottak feltámadása?
13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.	13 Mert ha nincs halottak feltámadása, akkor Krisztus sem támadt fel!
14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.	14 Ha pedig Krisztus nem támadt fel, akkor hiábavaló a mi igehirdetésünk, és hiábavaló a ti hitetek is.
15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.	15 Sőt, Isten hamis tanúinak is bizonyulunk, mert tanúságot tettünk Isten ellen, hogy feltámasztotta Krisztust, pedig nem is támasztotta fel, ha a halottak valóban nem támadnak fel.
16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.	16 Mert ha a halottak nem támadnak fel, Krisztus sem támadt fel.
17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;	17 Ha pedig Krisztus nem támadt fel, hiábavaló a ti hitetek, és még mindig bűneitekben vagytok.
18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.	18 Sőt, akkor azok is, akik Krisztusban elszenderültek, elvesztek.
19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.	19 Ha csak ebben az életben reménykedünk Krisztusban, nyomorultabbak vagyunk minden más embernél.
20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.	20 Krisztus azonban feltámadt a halottak közül, mint az elszenderültek zsengéje.
21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.	21 Mert amint egy ember által lett a halál, úgy egy ember által lett a halottak feltámadása is.
22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.	22 Amint ugyanis Ádámban mindnyájan meghalnak, úgy Krisztusban mindnyájan életre fognak kelni.
23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.	23 Mindenki a maga rendje szerint: elsőként Krisztus; azután azok, akik Krisztuséi, az ő eljövetelekor.
24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.	24 Azután jön a vég, amikor majd átadja az uralmat az Atyaistennek, miután megsemmisített minden fejedelemséget, minden hatalmasságot és erőt.
25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.	25 Mert addig kell neki uralkodnia, amíg ellenségeit mind a lába alá nem veti .
26 Знищений буде останній ворог — смерть;	26 Mint utolsó ellenséget, a halált semmisíti meg,
27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.	27 mert mindent lába alá vetett. Amikor azonban ezt mondja: »Minden alá van vetve« , kétségtelenül kivétel az, aki mindent alávetett neki.
28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.	28 Mikor pedig minden alá lesz vetve neki, akkor a Fiú maga is aláveti magát annak, aki mindent alávetett neki, hogy Isten legyen minden mindenben.
29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?	29 Hisz különben mit csinálnak azok, akik megkeresztelkednek a halottakért? Ha a halottak egyáltalán nem támadnak fel, miért keresztelkednének meg értük?
30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?	30 Miért tesszük ki mi is magunkat veszélynek minden órában?
31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.	31 Nap mint nap meghalok, olyan igaz ez, testvérek, mint a veletek való dicsekvésem Krisztus Jézusban, a mi Urunkban.
32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.	32 Ha – emberileg szólva – vadállatokkal küzdöttem Efezusban, mit használ nekem? Ha a halottak nem támadnak fel, akkor csak »együnk és igyunk, mert holnap meghalunk« .
33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.	33 Ne engedjétek magatokat félrevezetni: »A gonosz társaság megrontja a jó erkölcsöt.«
34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.	34 Józanodjatok ki teljesen, és ne vétkezzetek! Némelyek ugyanis nem ismerik Istent. Azért mondom ezt, hogy szégyelljétek magatokat!
	35 Azt mondhatná azonban valaki: »Hogyan támadnak fel a halottak? Milyen testtel jönnek majd elő?«
36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.	36 Balga! Amit vetsz, nem kel életre, ha előbb meg nem hal.
37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.	37 És amikor vetsz, nem a leendő növényt veted el, hanem a puszta magot, például a búzáét vagy másét.
38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.	38 Isten pedig alakot ad annak, amint akarja, mégpedig minden egyes magnak saját alakot.
39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.	39 Nem minden test ugyanaz a test, hanem más az embereké, és más az állatoké, más a madaraké, és más a halaké.
40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.	40 És vannak égi testek és földi testek, de más az égiek fényessége, és más a földieké.
41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.	41 Más a fényessége a napnak, más a fényessége a holdnak, és más a fényessége a csillagoknak. Mindegyik csillag különbözik fényességben a másik csillagtól.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;	42 Így van a halottak feltámadása is: romlandó testet vetnek el, és romolhatatlan test támad fel;
43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;	43 szégyenben vetik el, és dicsőségben támad fel; gyöngeségben vetik el, s erőben támad fel;
44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.	44 érzéki testet vetnek el, és lelki test támad fel. Ha van érzéki test, van lelki test is.
45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»	45 Ezt mondja az Írás is: »Ádám, az első ember élő lénnyé lett« , az utolsó Ádám pedig éltető Lélekké.
46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.	46 De nem a lelki az első, hanem az érzéki, csak azután a lelki.
47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.	47 Az első ember a földből való, földi , a második ember a mennyből való.
48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.	48 Amilyen a földi, olyanok a földiek is, és amilyen a mennyei, olyanok a mennyeiek is.
49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.	49 És amint hordtuk a földi ember képét, úgy hordani fogjuk a mennyeinek képét is.
50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.	50 Mondom pedig, testvérek, hogy test és vér nem örökölheti Isten országát, sem a romlandóság nem fogja örökölni a romolhatatlanságot.
51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,	51 Íme, titkot mondok nektek: Nem fogunk ugyan mindnyájan meghalni, de mindnyájan el fogunk változni:
52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.	52 hirtelen, egy szempillantás alatt, a végső harsonaszóra, mert megszólal a harsona, és a halottak feltámadnak romolhatatlan állapotban, mi pedig elváltozunk.
53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.	53 Mert ennek a romlandó testnek romolhatatlanságba kell öltöznie, és ennek a halandó testnek halhatatlanságba kell öltöznie.
54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.	54 Amikor pedig ez a romlandó test romolhatatlanságba öltözik, és ez a halandó halhatatlanságba, akkor beteljesedik az ige, amely írva van: »Elnyelte a halált a diadal.
55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»	55 Halál, hol a te győzelmed? Halál, hol a te fullánkod?«
56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.	56 A halál fullánkja a bűn, a bűn ereje pedig a törvény.
57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.	57 De hála Istennek, aki megadta nekünk a győzelmet a mi Urunk Jézus Krisztus által.
58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.	58 Tehát, szeretett testvéreim, legyetek állhatatosak, rendíthetetlenek, tegyetek mindig többet az Úrért, hiszen tudjátok, hogy munkátok nem hiábavaló az Úrban.