І Корінтян 15

Біблія	CATHOLIC PUBLIC DOMAIN
1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.	1 And so I make known to you, brothers, the Gospel that I preached to you, which you also received, and on which you stand.
2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо	2 By the Gospel, too, you are being saved, if you hold to the understanding that I preached to you, lest you believe in vain.
3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;	3 For I handed on to you, first of all, what I also received: that Christ died for our sins, according to the Scriptures;
4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;	4 and that he was buried; and that he rose again on the third day, according to the Scriptures;
5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;	5 and that he was seen by Cephas, and after that by the eleven.
6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.	6 Next he was seen by more than five hundred brothers at one time, many of whom remain, even to the present time, although some have fallen asleep.
7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.	7 Next, he was seen by James, then by all the Apostles.
8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;	8 And last of all, he was seen also by me, as if I were someone born at the wrong time.
9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.	9 For I am the least of the Apostles. I am not worthy to be called an Apostle, because I persecuted the Church of God.
10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.	10 But, by the grace of God, I am what I am. And his grace in me has not been empty, since I have labored more abundantly than all of them. Yet it is not I, but the grace of God within me.
11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.	11 For whether it is I or they: so we preach, and so you have believed.
12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?	12 Now if Christ is preached, that he rose again from the dead, how is it that some among you say that there is no resurrection of the dead?
13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.	13 For if there is no resurrection of the dead, then Christ has not risen.
14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.	14 And if Christ has not risen, then our preaching is useless, and your faith is also useless.
15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.	15 Then, too, we would be found to be false witnesses of God, because we would have given testimony against God, saying that he had raised up Christ, when he had not raised him up, if, indeed, the dead do not rise again.
16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.	16 For if the dead do not rise again, then neither has Christ risen again.
17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;	17 But if Christ has not risen, then your faith is vain; for you would still be in your sins.
18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.	18 Then, too, those who have fallen asleep in Christ would have perished.
19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.	19 If we have hope in Christ for this life only, then we are more miserable than all men.
20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.	20 But now Christ has risen again from the dead, as the first-fruits of those who sleep.
21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.	21 For certainly, death came through a man. And so, the resurrection of the dead came through a man
22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.	22 And just as in Adam all die, so also in Christ all will be brought to life,
23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.	23 but each one in his proper order: Christ, as the first-fruits, and next, those who are of Christ, who have believed in his advent.
24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.	24 Afterwards is the end, when he will have handed over the kingdom to God the Father, when he will have emptied all principality, and authority, and power.
25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.	25 For it is necessary for him to reign, until he has set all his enemies under his feet.
26 Знищений буде останній ворог — смерть;	26 Lastly, the enemy called death shall be destroyed. For he has subjected all things under his feet. And although he says,
27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.	27 “All things have been subjected to him,” without doubt he does not include the One who has subjected all things to him.
28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.	28 And when all things will have been subjected to him, then even the Son himself will be subjected to the One who subjected all things to him, so that God may be all in all.
29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?	29 Otherwise, what will those who are being baptized for the dead do, if the dead do not rise again at all? Why then are they being baptized for them?
30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?	30 Why also do we endure trials every hour?
31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.	31 Daily I die, by means of your boasting, brothers: you whom I have in Christ Jesus our Lord.
32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.	32 If, according to man, I fought with the beasts at Ephesus, how would that benefit me, if the dead do not rise again? “Let us eat and drink, for tomorrow we shall die.”
33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.	33 Do not be led astray. Evil communication corrupts good morals.
34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.	34 Be vigilant, you just ones, and do not be willing to sin. For certain persons have an ignorance of God. I say this to you with respect.
	35 But someone may say, “How do the dead rise again?” or, “What type of body do they return with?”
36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.	36 How foolish! What you sow cannot be brought back to life, unless it first dies.
37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.	37 And what you sow is not the body that will be in the future, but a bare grain, such as of wheat, or of some other grain.
38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.	38 For God gives it a body according to his will, and according to each seed’s proper body.
39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.	39 Not all flesh is the same flesh. But one is indeed of men, another truly is of beasts, another is of birds, and another is of fish.
40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.	40 Also, there are heavenly bodies and earthly bodies. But while the one, certainly, has the glory of heaven, the other has the glory of earth.
41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.	41 One has the brightness of the sun, another the brightness of the moon, and another the brightness of the stars. For even star differs from star in brightness.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;	42 So it is also with the resurrection of the dead. What is sown in corruption shall rise to incorruption.
43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;	43 What is sown in dishonor shall rise to glory. What is sown in weakness shall rise to power.
44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.	44 What is sown with an animal body shall rise with a spiritual body. If there is an animal body, there is also a spiritual one.
45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»	45 Just as it was written that the first man, Adam, was made with a living soul, so shall the last Adam be made with a spirit brought back to life.
46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.	46 So what is, at first, not spiritual, but animal, next becomes spiritual.
47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.	47 The first man, being earthly, was of the earth; the second man, being heavenly, will be of heaven.
48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.	48 Such things as are like the earth are earthly; and such things as are like the heavens are heavenly.
49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.	49 And so, just as we have carried the image of what is earthly, let us also carry the image of what is heavenly.
50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.	50 Now I say this, brothers, because flesh and blood is not able to possess the kingdom of God; neither will what is corrupt possess what is incorrupt.
51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,	51 Behold, I tell you a mystery. Certainly, we shall all rise again, but we shall not all be transformed:
52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.	52 in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound, and the dead will rise up, incorruptible. And we shall be transformed.
53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.	53 Thus, it is necessary for this corruptibility to be clothed with incorruptibility, and for this mortality to be clothed with immortality.
54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.	54 And when this mortality has been clothed with immortality, then the word that was written shall occur: “Death is swallowed up in victory.”
55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»	55 “O death, where is your victory? O death, where is your sting?”
56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.	56 Now the sting of death is sin, and the power of sin is the law.
57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.	57 But thanks be to God, who has given us victory through our Lord Jesus Christ.
58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.	58 And so, my beloved brothers, be steadfast and unmovable, abounding always in the work of the Lord, knowing that your labor is not useless in the Lord.