І Корінтян 10

¹ Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,

² що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,

³ що всі їли ту саму духовну страву,

⁴ що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі — скеля ж був Христос.

⁵ Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.

⁶ А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.

⁷ Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»

⁸ Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.

⁹ Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.

¹⁰ Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.

¹¹ Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.

¹² Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.

¹³ Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.

¹⁴ Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.

¹⁵ Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.

¹⁶ Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?

¹⁷ Тому, що один хліб, — нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.

¹⁸ Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?

¹⁹ Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?

²⁰ Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.

²¹ Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.

²² Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми — міцніші від нього?

²³ Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.

²⁴ Ніхто хай не шукає для себе користи, лише — для другого.

²⁵ Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;

²⁶ Господня бо земля та її повнота.

²⁷ Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.

²⁸ Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» — не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;

²⁹ сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?

³⁰ Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?

³¹ Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!

³² Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.

³³ Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.