І Корінтян 15

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.	1 Vi proclamo poi, fratelli, il Vangelo che vi ho annunciato e che voi avete ricevuto, nel quale restate saldi
2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо	2 e dal quale siete salvati, se lo mantenete come ve l’ho annunciato. A meno che non abbiate creduto invano!
3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;	3 A voi infatti ho trasmesso, anzitutto, quello che anch’io ho ricevuto, cioè che Cristo morì per i nostri peccati secondo le Scritture e che
4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;	4 fu sepolto e che è risorto il terzo giorno secondo le Scritture
5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;	5 e che apparve a Cefa e quindi ai Dodici.
6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.	6 In seguito apparve a più di cinquecento fratelli in una sola volta: la maggior parte di essi vive ancora, mentre alcuni sono morti.
7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.	7 Inoltre apparve a Giacomo, e quindi a tutti gli apostoli.
8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;	8 Ultimo fra tutti apparve anche a me come a un aborto.
9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.	9 Io infatti sono il più piccolo tra gli apostoli e non sono degno di essere chiamato apostolo perché ho perseguitato la Chiesa di Dio.
10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.	10 Per grazia di Dio, però, sono quello che sono, e la sua grazia in me non è stata vana. Anzi, ho faticato più di tutti loro, non io però, ma la grazia di Dio che è con me.
11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.	11 Dunque, sia io che loro, così predichiamo e così avete creduto.
12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?	12 Ora, se si annuncia che Cristo è risorto dai morti, come possono dire alcuni tra voi che non vi è risurrezione dei morti?
13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.	13 Se non vi è risurrezione dei morti, neanche Cristo è risorto!
14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.	14 Ma se Cristo non è risorto, vuota allora è la nostra predicazione, vuota anche la vostra fede.
15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.	15 Noi, poi, risultiamo falsi testimoni di Dio, perché contro Dio abbiamo testimoniato che egli ha risuscitato il Cristo mentre di fatto non lo ha risuscitato, se è vero che i morti non risorgono.
16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.	16 Se infatti i morti non risorgono, neanche Cristo è risorto;
17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;	17 ma se Cristo non è risorto, vana è la vostra fede e voi siete ancora nei vostri peccati.
18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.	18 Perciò anche quelli che sono morti in Cristo sono perduti.
19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.	19 Se noi abbiamo avuto speranza in Cristo soltanto per questa vita, siamo da commiserare più di tutti gli uomini.
20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.	20 Ora, invece, Cristo è risorto dai morti, primizia di coloro che sono morti.
21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.	21 Perché, se per mezzo di un uomo venne la morte, per mezzo di un uomo verrà anche la risurrezione dei morti.
22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.	22 Come infatti in Adamo tutti muoiono, così in Cristo tutti riceveranno la vita.
23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.	23 Ognuno però al suo posto: prima Cristo, che è la primizia; poi, alla sua venuta, quelli che sono di Cristo.
24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.	24 Poi sarà la fine, quando egli consegnerà il regno a Dio Padre, dopo avere ridotto al nulla ogni Principato e ogni Potenza e Forza.
25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.	25 È necessario infatti che egli regni finché non abbia posto tutti i nemici sotto i suoi piedi.
26 Знищений буде останній ворог — смерть;	26 L’ultimo nemico a essere annientato sarà la morte,
27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.	27 perché ogni cosa ha posto sotto i suoi piedi. Però, quando dice che ogni cosa è stata sottoposta, è chiaro che si deve eccettuare Colui che gli ha sottomesso ogni cosa.
28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.	28 E quando tutto gli sarà stato sottomesso, anch’egli, il Figlio, sarà sottomesso a Colui che gli ha sottomesso ogni cosa, perché Dio sia tutto in tutti.
29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?	29 Altrimenti, che cosa faranno quelli che si fanno battezzare per i morti? Se davvero i morti non risorgono, perché si fanno battezzare per loro?
30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?	30 E perché noi ci esponiamo continuamente al pericolo?
31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.	31 Ogni giorno io vado incontro alla morte, come è vero che voi, fratelli, siete il mio vanto in Cristo Gesù, nostro Signore!
32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.	32 Se soltanto per ragioni umane io avessi combattuto a Èfeso contro le belve, a che mi gioverebbe? Se i morti non risorgono, mangiamo e beviamo, perché domani moriremo.
33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.	33 Non lasciatevi ingannare: «Le cattive compagnie corrompono i buoni costumi».
34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.	34 Tornate in voi stessi, come è giusto, e non peccate! Alcuni infatti dimostrano di non conoscere Dio; ve lo dico a vostra vergogna.
	35 Ma qualcuno dirà: «Come risorgono i morti? Con quale corpo verranno?».
36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.	36 Stolto! Ciò che tu semini non prende vita, se prima non muore.
37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.	37 Quanto a ciò che semini, non semini il corpo che nascerà, ma un semplice chicco di grano o di altro genere.
38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.	38 E Dio gli dà un corpo come ha stabilito, e a ciascun seme il proprio corpo.
39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.	39 Non tutti i corpi sono uguali: altro è quello degli uomini e altro quello degli animali; altro quello degli uccelli e altro quello dei pesci.
40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.	40 Vi sono corpi celesti e corpi terrestri, ma altro è lo splendore dei corpi celesti, altro quello dei corpi terrestri.
41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.	41 Altro è lo splendore del sole, altro lo splendore della luna e altro lo splendore delle stelle. Ogni stella infatti differisce da un’altra nello splendore.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;	42 Così anche la risurrezione dei morti: è seminato nella corruzione, risorge nell’incorruttibilità;
43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;	43 è seminato nella miseria, risorge nella gloria; è seminato nella debolezza, risorge nella potenza;
44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.	44 è seminato corpo animale, risorge corpo spirituale. Se c’è un corpo animale, vi è anche un corpo spirituale. Sta scritto infatti che
45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»	45 il primo uomo, Adamo, divenne un essere vivente, ma l’ultimo Adamo divenne spirito datore di vita.
46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.	46 Non vi fu prima il corpo spirituale, ma quello animale, e poi lo spirituale.
47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.	47 Il primo uomo, tratto dalla terra, è fatto di terra; il secondo uomo viene dal cielo.
48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.	48 Come è l’uomo terreno, così sono quelli di terra; e come è l’uomo celeste, così anche i celesti.
49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.	49 E come eravamo simili all’uomo terreno, così saremo simili all’uomo celeste.
50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.	50 Vi dico questo, o fratelli: carne e sangue non possono ereditare il regno di Dio, né ciò che si corrompe può ereditare l’incorruttibilità.
51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,	51 Ecco, io vi annuncio un mistero: noi tutti non moriremo, ma tutti saremo trasformati,
52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.	52 in un istante, in un batter d’occhio, al suono dell’ultima tromba. Essa infatti suonerà e i morti risorgeranno incorruttibili e noi saremo trasformati.
53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.	53 È necessario infatti che questo corpo corruttibile si vesta d’incorruttibilità e questo corpo mortale si vesta d’immortalità.
54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.	54 Quando poi questo corpo corruttibile si sarà vestito d’incorruttibilità e questo corpo mortale d’immortalità, si compirà la parola della Scrittura: La morte è stata inghiottita nella vittoria.
55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»	55 Dov’è, o morte, la tua vittoria? Dov’è, o morte, il tuo pungiglione?
56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.	56 Il pungiglione della morte è il peccato e la forza del peccato è la Legge.
57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.	57 Siano rese grazie a Dio, che ci dà la vittoria per mezzo del Signore nostro Gesù Cristo!
58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.	58 Perciò, fratelli miei carissimi, rimanete saldi e irremovibili, progredendo sempre più nell’opera del Signore, sapendo che la vostra fatica non è vana nel Signore.