Іван 12

Біблія	NEW JERUSALEM
1 Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.	1 Six days before the Passover, Jesus went to Bethany, where Lazarus was, whom he had raised fromthe dead.
2 Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.	2 They gave a dinner for him there; Martha waited on them and Lazarus was among those at table.
3 Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.	3 Mary brought in a pound of very costly ointment, pure nard, and with it anointed the feet of Jesus,wiping them with her hair; the house was fil ed with the scent of the ointment.
4 Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:	4 Then Judas Iscariot -- one of his disciples, the man who was to betray him-said,
5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»	5 'Why was this ointment not sold for three hundred denari and the money given to the poor?'
6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.	6 He said this, not because he cared about the poor, but because he was a thief; he was in charge of thecommon fund and used to help himself to the contents.
7 Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.	7 So Jesus said, 'Leave her alone; let her keep it for the day of my burial.
8 Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»	8 You have the poor with you always, you wil not always have me.'
9 Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.	9 Meanwhile a large number of Jews heard that he was there and came not only on account of Jesusbut also to see Lazarus whom he had raised from the dead.
10 Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,	10 Then the chief priests decided to kill Lazarus as well,
11 численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.	11 since it was on his account that many of the Jews were leaving them and believing in Jesus.
12 Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,	12 The next day the great crowd of people who had come up for the festival heard that Jesus was on hisway to Jerusalem.
13 узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»	13 They took branches of palm and went out to receive him, shouting: 'Hosanna! Blessed is he who iscoming in the name of the Lord, the king of Israel.'
14 І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:	14 Jesus found a young donkey and mounted it -- as scripture says:
15 Не страхайся, дочко Сіо-ну, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному.	15 Do not be afraid, daughter of Zion; look, your king is approaching, riding on the foal of a donkey.
16 Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.	16 At first his disciples did not understand this, but later, after Jesus had been glorified, theyremembered that this had been written about him and that this was what had happened to him.
17 Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.	17 The crowd who had been with him when he cal ed Lazarus out of the tomb and raised him from thedead kept bearing witness to it;
18 Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.	18 this was another reason why the crowd came out to receive him: they had heard that he had giventhis sign.
19 А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»	19 Then the Pharisees said to one another, 'You see, you are making no progress; look, the whole worldhas gone after him!'
20 Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.	20 Among those who went up to worship at the festival were some Greeks.
21 Ті приступили до Фили-па, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»	21 These approached Philip, who came from Bethsaida in Galilee, and put this request to him, 'Sir, weshould like to see Jesus.'
22 Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.	22 Philip went to tell Andrew, and Andrew and Philip together went to tel Jesus.
23 І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.	23 Jesus replied to them: Now the hour has come for the Son of man to be glorified.
24 Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.	24 In all truth I tell you, unless a wheat grain fal s into the earth and dies, it remains only a single grain;but if it dies it yields a rich harvest.
25 Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.	25 Anyone who loves his life loses it; anyone who hates his life in this world wil keep it for eternal life.
26 Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.	26 Whoever serves me, must fol ow me, and my servant wil be with me wherever I am. If anyone servesme, my Father wil honour him.
27 Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!	27 Now my soul is troubled. What shal I say: Father, save me from this hour? But it is for this veryreason that I have come to this hour.
28 Отче, прослав своє ім’я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»	28 Father, glorify your name! A voice came from heaven, 'I have glorified it, and I wil again glorify it.'
29 Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»	29 The crowd standing by, who heard this, said it was a clap of thunder; others said, 'It was an angelspeaking to him.'
30 Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.	30 Jesus answered, 'It was not for my sake that this voice came, but for yours.
31 Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.	31 'Now sentence is being passed on this world; now the prince of this world is to be driven out.
32 Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»	32 And when I am lifted up from the earth, I shal draw al people to myself.'
33 Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.	33 By these words he indicated the kind of death he would die.
34 Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»	34 The crowd answered, 'The Law has taught us that the Christ wil remain for ever. So how can yousay, "The Son of man must be lifted up"? Who is this Son of man?'
35 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.	35 Jesus then said: The light wil be with you only a little longer now. Go on your way while you have thelight, or darkness wil overtake you, and nobody who walks in the dark knows where he is going.
36 Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.	36 While you stil have the light, believe in the light so that you may become children of light. Having saidthis, Jesus left them and was hidden from their sight.
37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,	37 Though they had been present when he gave so many signs, they did not believe in him;
38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?»	38 this was to fulfil the words of the prophet Isaiah: Lord, who has given credence to what they haveheard from us, and who has seen in it a revelation of the Lord's arm?
39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:	39 Indeed, they were unable to believe because, as Isaiah says again:
40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»	40 He has blinded their eyes, he has hardened their heart, to prevent them from using their eyes to see,using their heart to understand, changing their ways and being healed by me.
41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.	41 Isaiah said this because he saw his glory, and his words referred to Jesus.
42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;	42 And yet there were many who did believe in him, even among the leading men, but they did not admitit, because of the Pharisees and for fear of being banned from the synagogue:
43 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.	43 they put human glory before God's glory.
44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.	44 Jesus declared publicly: Whoever believes in me believes not in me but in the one who sent me,
45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.	45 and whoever sees me, sees the one who sent me.
46 Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.	46 I have come into the world as light, to prevent anyone who believes in me from staying in the darkany more.
47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.	47 If anyone hears my words and does not keep them faithful y, it is not I who shal judge such a person,since I have come not to judge the world, but to save the world:
48 Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.	48 anyone who rejects me and refuses my words has his judge already: the word itself that I havespoken wil be his judge on the last day.
49 Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.	49 For I have not spoken of my own accord; but the Father who sent me commanded me what to sayand what to speak,
50 І я знаю, що заповідь його — життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»	50 and I know that his commands mean eternal life. And therefore what the Father has told me is what Ispeak.