Іван 12

Біблія	NEW AMERICAN BIBLE
1 Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.	1 Six days before Passover Jesus came to Bethany, where Lazarus was, whom Jesus had raised from the dead.
2 Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.	2 They gave a dinner for him there, and Martha served, while Lazarus was one of those reclining at table with him.
3 Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.	3 Mary took a liter of costly perfumed oil made from genuine aromatic nard and anointed the feet of Jesus and dried them with her hair; the house was filled with the fragrance of the oil.
4 Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:	4 Then Judas the Iscariot, one (of) his disciples, and the one who would betray him, said,
5 «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»	5 "Why was this oil not sold for three hundred days' wages and given to the poor?"
6 Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.	6 He said this not because he cared about the poor but because he was a thief and held the money bag and used to steal the contributions.
7 Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.	7 So Jesus said, "Leave her alone. Let her keep this for the day of my burial.
8 Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»	8 You always have the poor with you, but you do not always have me."
9 Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.	9 (The) large crowd of the Jews found out that he was there and came, not only because of Jesus, but also to see Lazarus, whom he had raised from the dead.
10 Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,	10 And the chief priests plotted to kill Lazarus too,
11 численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.	11 because many of the Jews were turning away and believing in Jesus because of him.
12 Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,	12 On the next day, when the great crowd that had come to the feast heard that Jesus was coming to Jerusalem,
13 узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благо-словен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!»	13 they took palm branches and went out to meet him, and cried out: "Hosanna! Blessed is he who comes in the name of the Lord, (even) the king of Israel."
14 І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:	14 Jesus found an ass and sat upon it, as is written:
15 Не страхайся, дочко Сіо-ну, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному.	15 "Fear no more, O daughter Zion; see, your king comes, seated upon an ass's colt."
16 Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.	16 His disciples did not understand this at first, but when Jesus had been glorified they remembered that these things were written about him and that they had done this for him.
17 Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.	17 So the crowd that was with him when he called Lazarus from the tomb and raised him from death continued to testify.
18 Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.	18 This was (also) why the crowd went to meet him, because they heard that he had done this sign.
19 А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»	19 So the Pharisees said to one another, "You see that you are gaining nothing. Look, the whole world has gone after him."
20 Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.	20 Now there were some Greeks among those who had come up to worship at the feast.
21 Ті приступили до Фили-па, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»	21 They came to Philip, who was from Bethsaida in Galilee, and asked him, "Sir, we would like to see Jesus."
22 Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.	22 Philip went and told Andrew; then Andrew and Philip went and told Jesus.
23 І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.	23 Jesus answered them, "The hour has come for the Son of Man to be glorified.
24 Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.	24 Amen, amen, I say to you, unless a grain of wheat falls to the ground and dies, it remains just a grain of wheat; but if it dies, it produces much fruit.
25 Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.	25 Whoever loves his life loses it, and whoever hates his life in this world will preserve it for eternal life.
26 Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.	26 Whoever serves me must follow me, and where I am, there also will my servant be. The Father will honor whoever serves me.
27 Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!	27 "I am troubled now. Yet what should I say? 'Father, save me from this hour'? But it was for this purpose that I came to this hour.
28 Отче, прослав своє ім’я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»	28 Father, glorify your name." Then a voice came from heaven, "I have glorified it and will glorify it again."
29 Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»	29 The crowd there heard it and said it was thunder; but others said, "An angel has spoken to him."
30 Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.	30 Jesus answered and said, "This voice did not come for my sake but for yours.
31 Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.	31 Now is the time of judgment on this world; now the ruler of this world will be driven out.
32 Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»	32 And when I am lifted up from the earth, I will draw everyone to myself."
33 Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.	33 He said this indicating the kind of death he would die.
34 Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»	34 So the crowd answered him, "We have heard from the law that the Messiah remains forever. Then how can you say that the Son of Man must be lifted up? Who is this Son of Man?"
35 Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.	35 Jesus said to them, "The light will be among you only a little while. Walk while you have the light, so that darkness may not overcome you. Whoever walks in the dark does not know where he is going.
36 Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.	36 While you have the light, believe in the light, so that you may become children of the light."
37 Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,	37 Although he had performed so many signs in their presence they did not believe in him,
38 щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об’явилось?»	38 in order that the word which Isaiah the prophet spoke might be fulfilled: "Lord, who has believed our preaching, to whom has the might of the Lord been revealed?"
39 Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:	39 For this reason they could not believe, because again Isaiah said:
40 «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»	40 "He blinded their eyes and hardened their heart, so that they might not see with their eyes and understand with their heart and be converted, and I would heal them."
41 Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.	41 Isaiah said this because he saw his glory and spoke about him.
42 А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;	42 Nevertheless, many, even among the authorities, believed in him, but because of the Pharisees they did not acknowledge it openly in order not to be expelled from the synagogue.
43 славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.	43 For they preferred human praise to the glory of God.
44 Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.	44 Jesus cried out and said, "Whoever believes in me believes not only in me but also in the one who sent me,
45 І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.	45 and whoever sees me sees the one who sent me.
46 Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.	46 I came into the world as light, so that everyone who believes in me might not remain in darkness.
47 Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.	47 And if anyone hears my words and does not observe them, I do not condemn him, for I did not come to condemn the world but to save the world.
48 Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.	48 Whoever rejects me and does not accept my words has something to judge him: the word that I spoke, it will condemn him on the last day,
49 Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.	49 because I did not speak on my own, but the Father who sent me commanded me what to say and speak.
50 І я знаю, що заповідь його — життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»	50 And I know that his commandment is eternal life. So what I say, I say as the Father told me."