Лука 22

Torna indietro

Біблія	Smith Van Dyke
¹ Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.	¹ وقرب عيد الفطر الذي يقال له الفصح.
² І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.	² وكان رؤساء الكهنة والكتبة يطلبون كيف يقتلونه. لانهم خافوا الشعب
³ Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,	³ فدخل الشيطان في يهوذا الذي يدعى الاسخريوطي وهو من جملة الاثني عشر.
⁴ і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.	⁴ فمضى وتكلم مع رؤساء الكهنة وقواد الجند كيف يسلمه اليهم.
⁵ Зраділи ті й згодилися дати йому гроші.	⁵ ففرحوا وعاهدوه ان يعطوه فضة.
⁶ І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.	⁶ فواعدهم. وكان يطلب فرصة ليسلمه اليهم خلوا من جمع
⁷ Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.	⁷ وجاء يوم الفطير الذي كان ينبغي ان يذبح فيه الفصح.
⁸ Ісус послав Петра та Йоана «Ідіть», — сказав, — «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.»	⁸ فارسل بطرس ويوحنا قائلا اذهبا واعدّا لنا الفصح لناكل.
⁹ Вони його спитали «Де хочеш, щоб ми приготували»	⁹ فقالا له اين تريد ان نعدّ.
¹⁰ Він відповів їм «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,	¹⁰ فقال لهما اذا دخلتما المدينة يستقبلكما انسان حامل جرة ماء. اتبعاه الى البيت حيث يدخل
¹¹ і скажіть господареві дому Учитель тобі каже Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху	¹¹ وقولا لرب البيت يقول لك المعلّم اين المنزل حيث آكل الفصح مع تلاميذي.
¹² І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.»	¹² فذاك يريكما عليّة كبيرة مفروشة. هناك اعدا.
¹³ Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.	¹³ فانطلقا ووجدا كما قال لهما. فاعدّا الفصح
¹⁴ І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.	¹⁴ ولما كانت الساعة اتكأ والاثنا عشر رسولا معه.
¹⁵ І він до них промовив «Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,	¹⁵ وقال لهم شهوة اشتهيت ان آكل هذا الفصح معكم قبل ان اتألم.
¹⁶ бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.»	¹⁶ لاني اقول لكم اني لا آكل منه بعد حتى يكمل في ملكوت الله.
¹⁷ І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив «Візьміть її і поділіться між собою,	¹⁷ ثم تناول كاسا وشكر وقال خذوا هذه واقتسموها بينكم.
¹⁸ бо, кажу вам Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.»	¹⁸ لاني اقول لكم اني لا اشرب من نتاج الكرمة حتى يأتي ملكوت الله.
¹⁹ І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив «Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.»	¹⁹ واخذ خبزا وشكر وكسر واعطاهم قائلا هذا هو جسدي الذي يبذل عنكم. اصنعوا هذا لذكري.
²⁰ Так само чашу по вечері, кажучи «Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.	²⁰ وكذلك الكاس ايضا بعد العشاء قائلا هذه الكاس هي العهد الجديد بدمي الذي يسفك عنكم.
²¹ Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.	²¹ ولكن هوذا يد الذي يسلمني هي معي على المائدة.
²² Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.»	²² وابن الانسان ماض كما هو محتوم. ولكن ويل لذلك الانسان الذي يسلمه.
²³ І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.	²³ فابتدأوا يتساءلون فيما بينهم من ترى منهم هو المزمع ان يفعل هذا
²⁴ Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.	²⁴ وكانت بينهم ايضا مشاجرة من منهم يظن انه يكون اكبر.
²⁵ Ісус сказав їм «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.	²⁵ فقال لهم. ملوك الامم يسودونهم والمتسلطون عليهم يدعون محسنين.
²⁶ Не так хай буде з вами! А навпаки більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.	²⁶ واما انتم فليس هكذا. بل الكبير فيكم ليكن كالاصغر. والمتقدم كالخادم.
²⁷ Хто бо більший Той, що за столом, чи той, що служить Хіба не той, що за столом Та, проте, я між вами як той, що служить.	²⁷ لان من هو اكبر. الذي يتكئ ام الذي يخدم. أليس الذي يتكئ. ولكني انا بينكم كالذي يخدم.
²⁸ Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,	²⁸ انتم الذين ثبتوا معي في تجاربي.
²⁹ і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,	²⁹ وانا اجعل لكم كما جعل لي ابي ملكوتا.
³⁰ щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.	³⁰ لتأكلوا وتشربوا على مائدتي في ملكوتي وتجلسوا على كراسي تدينون اسباط اسرائيل الاثني عشر
³¹ О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,	³¹ وقال الرب سمعان سمعان هوذا الشيطان طلبكم لكي يغربلكم كالحنطة.
³² та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.»	³² ولكني طلبت من اجلك لكي لا يفنى ايمانك. وانت متى رجعت ثبت اخوتك.
³³ «Господи», — сказав Петро до нього, — «з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.»	³³ فقال له يا رب اني مستعد ان امضي معك حتى الى السجن والى الموت.
³⁴ А Ісус мовив «Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.»	³⁴ فقال اقول لك يا بطرس لا يصيح الديك اليوم قبل ان تنكر ثلاث مرات انك تعرفني
³⁵ Далі сказав їм «Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало»	³⁵ ثم قال لهم حين ارسلتكم بلا كيس ولا مزود ولا احذية هل اعوزكم شيء. فقالوا لا.
³⁶ «Нічого», — відповіли. Він же до них промовив «А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.	³⁶ فقال لهم لكن الآن من له كيس فليأخذه ومزود كذلك. ومن ليس له فليبع ثوبه ويشتر سيفا.
³⁷ Кажу вам Має сповнитись на мені, що написане Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.»	³⁷ لاني اقول لكم انه ينبغي ان يتم فيّ ايضا هذا المكتوب وأحصي مع اثمة. لان ما هو من جهتي له انقضاء.
³⁸ Вони казали «Господи! Ось два мечі тут.» А він відповів їм «Досить!»	³⁸ فقالوا يا رب هوذا هنا سيفان. فقال لهم يكفي
³⁹ Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.	³⁹ وخرج ومضى كالعادة الى جبل الزيتون. وتبعه ايضا تلاميذه.
⁴⁰ Якже прибув на місце, він сказав їм «Моліться, щоб не ввійти в спокусу.»	⁴⁰ ولما صار الى المكان قال لهم صلّوا لكي لا تدخلوا في تجربة.
⁴¹ І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися	⁴¹ وانفصل عنهم نحو رمية حجر وجثا على ركبتيه وصلّى
⁴² «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!»	⁴² قائلا يا ابتاه ان شئت ان تجيز عني هذه الكاس. ولكن لتكن لا ارادتي بل ارادتك.
⁴³ Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його.	⁴³ وظهر له ملاك من السماء يقويه.
⁴⁴ Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.	⁴⁴ واذ كان في جهاد كان يصلّي باشد لجاجة وصار عرقه كقطرات دم نازلة على الارض.
⁴⁵ Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.	⁴⁵ ثم قام من الصلاة وجاء الى تلاميذه فوجدهم نياما من الحزن.
⁴⁶ І сказав їм «Чого спите Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!»	⁴⁶ فقال لهم لماذا انتم نيام. قوموا وصلّوا لئلا تدخلوا في تجربة
⁴⁷ Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.	⁴⁷ وبينما هو يتكلم اذا جمع والذي يدعى يهوذا احد الاثني عشر يتقدمهم فدنا من يسوع ليقبله.
⁴⁸ А Ісус сказав до нього «Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина»	⁴⁸ فقال له يسوع يا يهوذا أبقبلة تسلم ابن الانسان.
⁴⁹ Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом «Господи, чи не вдарити нам мечем»	⁴⁹ فلما رأى الذين حوله ما يكون قالوا يا رب انضرب بالسيف.
⁵⁰ І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.	⁵⁰ وضرب واحد منهم عبد رئيس الكهنة فقطع اذنه اليمنى.
⁵¹ Ісус озвався «Лишіть но!» І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.	⁵¹ فاجاب يسوع وقال دعوا الى هذا. ولمس اذنه وابرأها
⁵² Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!	⁵² ثم قال يسوع لرؤساء الكهنة وقواد جند الهيكل والشيوخ المقبلين عليه. كانه على لص خرجتم بسيوف وعصي.
⁵³ Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.»	⁵³ اذ كنت معكم كل يوم في الهيكل لم تمدوا عليّ الايادي. ولكن هذه ساعتكم وسلطان الظلمة
⁵⁴ Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.	⁵⁴ فأخذوه وساقوه وادخلوه الى بيت رئيس الكهنة واما بطرس فتبعه من بعيد.
⁵⁵ І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.	⁵⁵ ولما اضرموا نارا في وسط الدار وجلسوا معا جلس بطرس بينهم.
⁵⁶ Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже «І цей з ним був!»	⁵⁶ فرأته جارية جالسا عند النار فتفرست فيه وقالت وهذا كان معه.
⁵⁷ А він відрікся, кажучи «Не знаю його, жінко!»	⁵⁷ فانكره قائلا لست اعرفه يا امرأة.
⁵⁸ Та трохи згодом другий, побачивши його «І ти з них», — каже. Але Петро відповів «Ні, чоловіче!»	⁵⁸ وبعد قليل رآه آخر وقال وانت منهم. فقال بطرس يا انسان لست انا.
⁵⁹ А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!»	⁵⁹ ولما مضى نحو ساعة واحدة اكّد آخر قائلا بالحق ان هذا ايضا كان معه لانه جليلي ايضا.
⁶⁰ Петро озвавсь «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.» І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.	⁶⁰ فقال بطرس يا انسان لست اعرف ما تقول. وفي الحال بينما هو يتكلم صاح الديك.
⁶¹ І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.»	⁶¹ فالتفت الرب ونظر الى بطرس. فتذكر بطرس كلام الرب كيف قال له انك قبل ان يصيح الديك تنكرني ثلاث مرات.
⁶² І, вийшовши звідти, заплакав гірко.	⁶² فخرج بطرس الى خارج وبكى بكاء مرا
⁶³ Тим часом люди, що держали його, б’ючи його, над ним знущалися	⁶³ والرجال الذين كانوا ضابطين يسوع كانوا يستهزئون به وهم يجلدونه.
⁶⁴ і, накривши, питали його «Пророкуй, хто той, що вдарив тебе»	⁶⁴ وغطوه وكانوا يضربون وجهه ويسألونه قائلين تنبأ. من هو الذي ضربك.
⁶⁵ І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.	⁶⁵ واشياء أخر كثيرة كانوا يقولون عليه مجدفين
⁶⁶ Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій	⁶⁶ ولما كان النهار اجتمعت مشيخة الشعب رؤساء الكهنة والكتبة واصعدوه الى مجمعهم
⁶⁷ і казали «Коли ти — Христос, скажи нам.» Він відповів їм «Коли скажу вам, ви не повірите;	⁶⁷ قائلين ان كنت انت المسيح فقل لنا. فقال لهم ان قلت لكم لا تصدقون.
⁶⁸ а якщо вас спитаю, ви не відповісте.	⁶⁸ وان سألت لا تجيبونني ولا تطلقونني.
⁶⁹ Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.»	⁶⁹ منذ الآن يكون ابن الانسان جالسا عن يمين قوّة الله.
⁷⁰ А всі сказали «То, значить, ти Син Божий» Він сказав до них «Самі ж кажете, що я.»	⁷⁰ فقال الجميع أفانت ابن الله. فقال لهم انتم تقولون اني انا هو.
⁷¹ «Навіщо нам ще свідки», — сказали ті, — «самі ми чули з уст його.»	⁷¹ فقالوا ما حاجتنا بعد الى شهادة لاننا نحن سمعنا من فمه

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati